Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Мотив “марнота марнот” в українській поезії другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століття
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Мотив “марнота марнот” в українській поезії другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століття

 Анотації

Зосімова О. В. Мотив “марнота марнот” в українській поезії другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2007.

   На матеріалі широкого кола віршованих пам’яток українського бароко автор дисертації аналізує особливості функціонування мотиву “марнота марнот” у творах вітчизняних поетів другої пол. XVII – поч. XVIII ст. в контексті загальних тенденцій розвитку європейського письменства цієї доби. У дослідженні детально розглянуто комплекс сталих виражальних засобів ідеї Vanitas (світ як море, куля, театр; життя-мандрівка, традиційні сюжети античної історії та міфології тощо), окреслено місце та роль мотиву “марнота марнот” як чільного складника системи ідеологічних побудов віршованої літератури українського бароко. У роботі визначено риси національної специфіки тлумачення ідеї марності дочасного людського життя: питомо релігійний характер вітчизняної поезії другої пол. XVIІ – поч. XVIІІ ст. зумовлює відсутність у її структурі “епікурейської” моделі розробки ванітативного мотиву, характерної для творчості окремих представників західноєвропейської та слов’янської лірики цього періоду. Особливу увагу в дисертаційній студії приділено аналізу жанрової своєрідності художнього втілення ідеї “світової марноти” в українській бароковій поезії, з’ясуванню індивідуальних особливостей інтерпретації мотиву Vanitas у творах вітчизняних письменників.
   Ключові слова: бароко, ванітативний мотив, топос, епіграма, епітафія, елегія, панегірик, епос.

Зосимова О. В. Мотив “суета сует” в украинской поэзии второй половины ХVІІ – начала ХVІІІ века. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 – украинская литература. – Харьковский национальный педагогический университет им. Г. С. Сковороды. – Харьков, 2007.

   На широком материале стихотворных памятников украинского барокко автор диссертации анализирует особенности функционирования мотива “суеты сует” в произведениях отечественных поэтов второй пол. ХVІІ – нач. ХVІІІ века в контексте общих тенденций развития европейской литературы этого периода. В исследовании детально рассмотрен комплекс устойчивых средств художественного воплощения идеи Vanitas (мир как море, театр, шар; жизнь-странствие, традиционные сюжеты античной истории и мифологии и др.), обозначено место и роль мотива “суеты сует” как основного компонента идеологической системы стихотворной литературы украинского барокко. В работе определены главные черты национальной специфики интерпретации идеи суетности земной жизни: религиозный характер отечественной поэзии второй пол. ХVІІ – нач. ХVІІІ в. обуславливает отсутствие в ее структуре “эпикурейской” модели разработки ванитативного мотива, характерной для творчества отдельных представителей западноевропейской и славянской лирики этого периода. Особое внимание в диссертации уделено анализу жанрового своеобразия художественного воплощения идеи “суеты сует” в украинской барочной поэзии, рассмотрению индивидуальных особенностей разработки мотива Vanitas в произведениях отечественных писателей.
   Ключевые слова: барокко, ванитативный мотив, топос, эпиграмма, эпитафия, элегия, панегирик, эпос.

Zosimova O. V. Motif “Vanitas Vanitatum” in the Ukrainian Poetry of the Second Half of the ХVІІth – the Early ХVІІIth Century. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.01.01 – Ukrainian Literature. – H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Kharkiv, 2007.

   The literary motif “vanitas vanitatum” can be traced to the Bible, namely to the Book of Ecclesiastes. According to the Christian doctrine, man’s life is fleeting and fragile, and all the enjoyments that people have under the sun are transitory and illusive. Therefore, a true Christian should give up all mundane vanities and get ready for the eternal life in the heaven. The political instability, bloody wars, numerous religious and social conflicts in Europe during the seventeenth century made the idea of Vanity extremely popular and stimulated its vivid expression in the fine arts as well as in literature. The historical situation in Ukraine at that time was favorable for the development of this idea, too. Thus, the aim of the thesis is to analyze the peculiarities of its artistic expression in the Ukrainian baroque poetry, to compare its specific traits with contemporary European models.
   The research is based on the rich material of the Ukrainian poetry of the second half of the ХVІІth and the early ХVІІIth century, written in both Polish and the Old Ukrainian language. The main sources of the study are the verses by Lazar Baranovych, Danylo Bratkovskyi, Stefan Iavorskyi, Semen Klymovskyi, Ivan Maksymovych, Ivan Ornovskyi, Symeon Polockyi, Teofan Prokopovych, Dymytrii Tuptalo, Ivan Velychkovskyi, Klymentii Zinoviiw and some anonymous authors.
   The dissertation presents a detailed analysis of various stylistic devices used to express the idea of Vanity in the Ukrainian verse literature. Such popular baroque commonplaces as world as a sea, a theatre (theatrum mundi), a globe, the moon, a dungeon, the vale of tears and temptation; life as pilgrimage; a shadow, a flower, wind, cobweb etc.; a wheel of Fortune; death as a sleep and many others are analyzed in the study. The systematic survey of those commonplaces gives convincing evidence that the ways of expression of the idea of Vanity in the Ukrainian baroque poetry were in many respects comparable to those of the contemporary Western patterns. This fact can be explained by the exploitation of the common source of artistic inspiration: most images, topics and examples, used to convey the idea of Vanity in both the Ukrainian and European baroque verse, were borrowed from the Scripture, the Church Fathers’ works (notably Basil the Great, Gregory of Nazianus, John of Chrysostom and others) as well as Greco-Roman history and mythology. Using traditional biblical and patristic imagery, following the classical and the contemporary Western authorities, the Ukrainian poets at the same time elaborated their own sophisticated, whimsical baroque conceits, considered the mark of skill and erudition. The main specific trait of the interpretation of the motif “vanitas vanitatum” in the national baroque tradition, caused by almost exclusively religious nature of the Ukrainian literature of that epoch, is the absence of the so called epicurean model of its elaboration.
   The main emphasis in the research has been placed on the analysis of the peculiarities of the motif’s functioning in different poetic genres such as epigrams, epitaphs, elegies, panegyrics and eposes. Amplifying the idea of Vanity in the genre of epigram, Ukrainian poets (L. Baranovych in the verses of “Apollo’s Lute”, D. Bratkovskyi in “The World Divided into Parts”, I. Velychkovskyi in his original epigrams and John Owen’s translations) strived for laconic brevity, delighted in linguistic subtleties, puns and paradoxes, forms that appeal to the complexities of the intellect. The characteristic feature of the baroque epitaph (L. Baranovych’s epitaphs to Hetman Ivan Bruhoveckyi, to the members of the Royal Family etc.) is a wide use of naturalistic elements and impressive monologues of the addressees of the texts. The authors of the Ukrainian devotional and secular elegies (K. Zinoviiw, T. Prokopovych, D. Tuptalo; F. Kastevych, O. Padalskyi and many others) were capable of dealing with the spectrum of emotions, ranging from the subtle sentiment to the overpowering passion, which can strike a responsive chord in the heart of the sinner, make him repent and give up all mundane vanities. Amplifying the motif “vanitas vanitatum” in elegantly convoluted panegyrics, the Ukrainian poets ambiguously reconciled the idea of transience and vanity of all man’s accomplishments with the intention to glorify renowned persons’ actions carried out for the public weal (notably for the sake of the Motherland and faith). The panegyrics by I. Ornovskyi (“A Luxuriant Garden”, dedicated to the Cossack colonel Theodor Donets-Zaharzhewskyi) and S. Iavorskyi (“A Full Moon of the Praise Which Is Never on the Wane…”, published in honour of the Kievan Metropolitan Varlaam Iasynskyi) testify the authors’ erudition and skills to exploit all the possibilities of the baroque poetics (visions, complex symbolic structure combining devices of verbal expression with graphic representation), that adorn the verse and drive a point home with greater efficacy. Finally, the interpretation of the motif “vanitas vanitatum” in the Ukrainian epic poems (I. Maksymovych’s “The Virgin Mother” and “Eight Gospel Blessings” and S. Klymovskyi’s “About the Superiors’ Justice, Truth and Good Spirits” and “About the Royals’ Humbleness”) illustrates most strikingly the baroque aspiration for varying a certain theme, using a great number of quotations, paraphrases, examples, catalogues of metaphors and rhetorical questions.
   A particular attention in the study is paid to the role of the idea of Vanity in the poetical thinking of the Ukrainian baroque writers. The author of the thesis arrives at a conclusion that the motif “vanitas vanitatum” is one of the most important components of the ideological system of the Ukrainian poetry of the second half of the ХVІІth and the early ХVІІIth century and is closely connected with all the major themes of the baroque literature – the idea of imitation of Christ, the Virgin’s protection, hagiographical and penitential motifs etc.
   Key words: baroque, motif “vanitas vanitatum”, commonplace, epigram, epitaph, elegy, panegyric, epos.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Мотив “марнота марнот” в українській поезії другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століття

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net