Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Гірнича справа arrow Обґрунтування безвідходної технології переробки буровугільних шламів брикетних фабрик
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Обґрунтування безвідходної технології переробки буровугільних шламів брикетних фабрик

Анотації

Мацюк І.М. Обґрунтування безвідходної технології переробки буровугільних шламів брикетних фабрик. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.08 “Збагачення корисних копалин”. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2006.

   Традиційна технологія виробництва буровугільних брикетів не включає замкнену водно-шламову схему, що викликає додаткове водоспоживання фабрик, скидання за їх межі шламів і забруднення навколишнього середовища. Відходи брикетних фабрик – шлам (до 3 %) і крихта (до 15 %) не переробляються через відсутність обгрунтування технології їх утилізації.
   Загальноприйнятими методами виявлені і вивчені технологічні властивості шламу брикетних фабрик. Після термічної обробки і пресування у бурого вугілля виявляються властивості гідрофобності його поверхні. Для фракції буровугільного шламу, що спливла (до 47 %), величина крайового кута змочування склала 122о...136о, а що потонула (до 53 %), 85о...90о, що свідчить про високу гідрофобність поверхні фракції, що спливла, і дозволяє прийняти крайовий кут змочування за розділову ознаку, а також здійснити безреагентну флотосепарацію цих фракцій з ефективністю до 65 % і максимальною крупністю (2,25 мм) фракції, що спливла.
   Розроблена безвідходна технологія переробки буровугільного шламу та крихти із замкненим циклом водопостачання й одержанням транспортабельного готового продукту до 23 т/г для спалювання або брикетування із вмістом вологи 26% ... 28 %. Роздільна переробка фракцій буровугільного шламу, що спливла та потонула, з подальшим їх перемішуванням із подрібненими до 3 мм битими брикетами (крихтою) обумовлена поверхневими властивостями шламу. Причому до перемішування роздільному кондиціонуванню і згущенню фракції, що потонула передує безреагентна флотосепарація. Ця технологія реалізується на обладнанні, яке можна виготовити в умовах майстерень брикетних фабрик.
   Ключові слова: безвідходна технологія, буровугільний шлам і крихта, роздільна переробка фракцій, що спливла та потонула, безреагентна флотосепарація, осадження.

Мацюк И.Н. Обоснование безотходной технологи переработки буроугольных шламов брикетних фабрик. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.15.08 “Обогащение полезных ископаемых”. Национальный горный университет, Днепропетровск, 2006.

   Традиционная технология производства буроугольных брикетов не включает замкнутую водно-шламовую схему, что вызывает дополнительное водопотребление фабрик, сброс за их пределы шламов и загрязнение окружающей среды. Отходы брикетных фабрик – шлам (до 3 %) и крошка (до 15 %) не перерабатываются из-за отсутствия теоретического и экспериментального обоснования технологии их утилизации.
   Общепринятыми методами выявлены и изучены технологические свойства шлама брикетных фабрик. После термической обработки и прессования у бурого угля проявляются свойства гидрофобности его поверхности. Для всплывшей фракции (до 47 %) буроугольного шлама величина краевого угла смачивания составила 122о...136о, а потонувшей (до 53 %) 85о...90о, что свидетельствует о высокой гидрофобности поверхности всплывшей фракции и позволяет принять краевой угол смачивания за разделительный признак.
   Исследована разделительная способность безреагентной флотосепарации. В качестве критерия оценки разделительной способности безреагентной флотосепарации буроугольного шлама принят комплексный показатель, учитывающий влияние на процесс гидрофобности поверхности зерен, фракционного состава всплывшей и потонувшей фракции и гранулометрического состава потонувшей фракций. При этом, если этот критерий больше или равен 1,25, то безреагентная флотосепарация эффективна, а если он меньше – не эффективна. Осуществляется разделение на всплывшую и потонувшую фракции буроугольного шлама в безреагентном флотосепараторе с эффективностью до 65 % и максимальной крупностью всплывшей фракции 2,25 мм.
   Получена регрессионная модель, которая позволяет определять область рациональных параметров и прогнозировать результаты процесса осаждения буроугольного шлама, а также может быть использована при разработке его технологических режимов.
   Определены коэффициенты кинетики, характеризующие вероятность осаждения и ее изменение при расходе флокулянтов (ПАА, KAT-FLOC 3840, KAT F 148, KAN 20 VHM и X 99 B1) от 20–60 г/т и концентрации твердой фазы до 50 г/л. Осаждение наиболее крупных частиц буроугольного шлама сопровождается вытеснением жидкой и тонкодисперсной фаз в верхние слои пульпы, в результате чего возрастает сила сопротивления падению тонких частиц (менее 0,05 мм), а скорость осаждения снижается на 50–65 %.
   Экспериментально установлено, что для осаждения и сгущения потонувшей фракции и получения осветленной воды для оборотного водоснабжения брикетных фабрик наиболее эффективным из флокулянтов является ПАА или KAT-FLOC 3840. Выявлена максимальная разность в скоростях осаждения с различной концентрацией твердого при расходе флокулянта 40 г/т.
   Разработана безотходная технология переработки буроугольного шлама и крошки с замкнутым циклом водоснабжения и получением транспортабельного готового продукта до 23 т/ч для сжигания или брикетирования с содержанием влаги 26% ... 28 %. Раздельная переработка всплывшей и потонувшей фракций буроугольного шлама с последующим их перемешиванием с дробленым до 3 мм боем брикетов (крошкой) обусловлена поверхностными свойствами шлама. Причем до перемешивания раздельному кондиционированию и сгущению потонувшей фракции предшествует безреагентная флотосепарация. Реализуется такая технология на оборудовании (флотосепаратор, устройство для раздельного кондиционирования, трехпродуктовый пластинчатый сгуститель, вибросито, шнековый смеситель), которое можно изготовить в условиях мастерских брикетных фабрик.
   Ключевые слова: безотходная технология, буроугольный шлам и крошка, раздельная переработка всплывшей и потонувшей фракций, безреагентная флотосепарация, осаждение.

Matsuyk I.N. The substantiation of wasteless technology of brown coal slurry treatment of briquette factories. - Manuscript.

Dissertation on graduation an academic degree of candidate of engineering sciences on speciality 05.15.08 “Minerals processing.” National Mining University, Dnepropetrovsk, 2006.

   Traditional technology of producing brown coal briquettes doesn’t include closed water and slurry scheme and it causes additional plant water consumption, throwing slurry outside the factories and environment pollution. Wastes of briquette factories - slurry (up to 3%) and crumb (up to 15%) are not processed because of the absence of theoretical and experimental substantiation of their utilization technology.
   Technological properties of slurry of briquette factories are studied and revealed by general methods. After thermal treatment and pressing the properties of hydrophoby appear on the surface of brown coal. For floated fraction (up to 47%) of brown coal slurry the value of edge angle of moistening in 122о-136о, and for sank fraction (up to 53%) is 85о...90о which proves a high hydrophoby of the surface of the floated fraction and allows to take edge angle of moistening as a distinguishing feature and to carry out nonreagent floating separation of these fractions with efficiency up to 65% and maximum grade (2,25 mm) of floated fraction.
   Wasteless technology of treating brown coal slurry and crumb with closed cycle of water supply and receiving transportability finished product up to 23 t/h for burning and briquetting with 26–28 moisture content has been developed. Separate treatment of floated and sank fractions of brown coal slurry with their following mixing with broken (up to 3 mm) briquettes (crumb) is stipulated by surface properties of slurry. By the way, nonreagent floating separation proceeds separate conditioning and thickening sank fraction before mixing. The realization of this technology may be carried out by using industrial machinery (floating separator, device for separate conditioning, three-product plate thickener, vibrating screen, crew conveyor mixer), which can be made in the shops of briquette factories.
   Key words: wasteless technology, brown coal slurry and crumb, separate treatment of floated and sank fractions, nonreagent floating separation, precipitation.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Обґрунтування безвідходної технології переробки буровугільних шламів брикетних фабрик

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!