Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Політика. Політичні науки arrow Безпекова політика Індії в Південній Азії (1989-2004)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Безпекова політика Індії в Південній Азії (1989-2004)

Анотації 

Кобзаренко А.М. Безпекова політика Індії в Південній Азії (1989-2004). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук зі спеціальності 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006.

   Дисертацію присвячено дослідженню структури, характеру та головних напрямків безпекової політики Індії в Південній Азії у 1989-2004 рр., а також факторів взаємозалежності між регіональною безпековою політикою Індії та регіональною безпекою Південної Азії. В роботі обґрунтовано концепцію розширення регіональних меж південноазійського комплексу безпеки, проаналізовано основні загрози безпеці країни, що походять з Південної Азії, безпекові інтереси Індії в регіоні та методи їх реалізації урядами Індії у відносинах з сусідніми державами, визначено основні параметри впливу індійського внутрішньополітичного процесу та політики великих позарегіональних держав, зокрема – США, КНР та Росії, на безпекову політику країни, встановлено головні механізми взаємовпливу безпеки малих держав Південної Азії та безпекової політики Індії.
   В якості головних напрямків безпекової політики Індії в Південній Азії розглядаються політика Індії щодо Пакистану, індійсько-китайські взаємодії у безпековій сфері та ядерна політика Індії. Аналізуються безпекові інтереси країни у відносинах з іншими державами регіону, еволюція підходів урядів Індії до проблем регіональної безпеки та стабільності та формування сприятливого середовища безпеки у Південній Азії.
   Стверджується, що головними особливостями безпекової стратегії Індії протягом досліджуваного періоду були орієнтація на власні сили, пріоритетність контролю над найближчим оточенням, звуження застосування силової політики та використання переваг потенціалу і поступовий перехід до намагань створення сприятливого середовища безпеки через зацікавлення сусідніх держав у конструктивних відносинах, а також випереджальне посилення вертикальних структур безпекової взаємодії з малими державами. Зроблено висновок, що за результатами реалізації безпекової політики протягом 1989-2004 рр. Індії вдалося суттєво зміцнити свою самостійність у сфері національної безпеки, в значній мірі усунути залежність від зовнішніх чинників, зміцнити свій безпековий потенціал та перетворитися на домінантний елемент регіонального комплексу безпеки, мінімізувавши вплив у ньому великих позарегіональних держав.
   Ключові слова: безпекова політика Індії, південноазійський комплекс безпеки, національна безпека Індії, регіональна безпека і стабільність Південної Азії, загрози безпеці, безпекові інтереси, безпекова стратегія.

Кобзаренко А.М. Политика безопасности Индии в Южной Азии (1989-2004). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 – Политические проблемы международных систем и глобального развития. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Институт международных отношений, Киев, 2006.

   Диссертация посвящена исследованию структуры, характера и главных направлений политики безопасности Индии в Южной Азии в 1989-2004 гг., а также факторов взаимозависимости между политикой безопасности Индии в регионе и региональной безопасностью Южной Азии. В работе обоснована концепция расширения региональных границ южноазиатского комплекса безопасности, проанализированы основные угрозы безопасности страны, исходящие из Южной Азии, интересы безопасности Индии в регионе и методы их реализации в отношениях с соседними государствами, определены главные параметры влияния индийского внутриполитического процесса и политики больших внерегиональных государств на политику безопасности страны, установлены главные механизмы взаимовлияния безопасности малых государств Южной Азии и политики безопасности Индии в регионе.
   В качестве главных направлений политики безопасности Индии в Южной Азии рассматриваются политика Индии по отношению к Пакистану, ындийско-китайское взаимодействие в области безопасности и ядерная политика Индии. Аеализируются интересы безопасности страны в отношениях с другими государствами региона, эволюция подходов правительств Индии к проблемам региональной безопасности и стабильности и формирования благоприятной среды безопасности в Южной Азии.
   Утверждается, что главными особенностями стратегии безопасности Индии на протяжении исследуемого периода были ориентация на собственные силы, приоритетность контроля над ближайшим окружением, сужение сферы использования силовой политики и постепенная переориентация на приоритет формирования благоприятной среды безопасности в регионе, а также ускоренное усиление вертикальных структур взаимодействия с малыми государствами в области безопасности. Сделан вывод, что по результатам политики безопасности на протяжении 1989-2004 гг. Индии удалось существенно усилить свою самостоятельность в обеспечении национальной безопасности, в значительной мере избавиться от зависимости от внешних факторов, усилить свой потенциал безопасности и превратиться в доминирующий элемент регионального комплекса безопасности, минимизировав влияние в нем больших внерегиональных государств.
   Ключевые слова: политика безопасности Индии, южноазиатский комплекс безопасности, национальная безопасность Индии, региональная безопасность и стабильность в Южной Азии, угрозы безопасности, интересы безопасности, стратегия безопасности.

Kobzarenko A. Indian Security Policy in South Asia (1989-2004). – Typescript.

Thesis for the Ph.D. in Political Science, specialty 23.00.04. – Political Problems of International Systems and Global Development. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Institute of International Relations, Kyiv, 2006.

   The thesis concentrates on the research of the structure, character and major directions of Indian security policy in South Asia in 1989-2004 as well as factors of interdependence existing between India’s regional security policy and regional security of South Asia. The study provides substantiation for the concept of broadening framework of the Southern Asian security complex, makes analysis of main threats to Indian security arising from South Asia, Indian security interests in the region, and methods of their implementation in relations with the neighbouring states. Major parameters of the impact of Indian politics and the policies of great extra-regional powers upon the country’s security policy in the region are identified and defined in the thesis along with the mechanisms of interference between the security of smaller states in South Asia and India’s security policy.
   India’s policy towards Pakistan, India-China security interactions and Indian nuclear policy are considered within the study as major directions of Indian security policy in the period surveyed. The thesis provides the analysis of Indian security interests in her relations with other states in the region, the evolution of conceptual approaches to the problems of regional security and stability and shaping the favourable security environment in South Asia on the side of the Governments that kept power in 1989-2004.
   The author claims that the major peculiarities of India’s security strategy throughout the period surveyed were: 1) orientation on self-reliance implemented through the conscious limitation of the development of strategic relations with big extra-regional powers, refusal from involvement in large-scale global security regimes (except for the antiterrorist coalition) and accelerated development of genuine military potential with clear stress on the acquisition of inherent nuclear capacity; 2) prioritisation of preserving control over the closest geographic environment comprising of smaller regional states and buffer zones; 3) progressing trend towards lesser application of force and power politics in ensuring the national security interests through the active use of comparative advantages of bigger security potential and wider integration in global and regional security processes, shift towards the attempts of creating favourable security context in the region through offering unilateral benefits to smaller states and engaging them in constructive mutually beneficial relations aimed at the recognition of India’s exclusive interests in South Asia and the development of policies that would take these exclusive interests into consideration; 4) accelerated development of vertical (between India as the regional hegemonic state and each individual state at the periphery of the regional security complex) structures of security interactions in the regions (as opposed to horizontal – the development of regional integration process and the creation of the regional security regime).
   The thesis contains a detailed analysis of major means of policy implementation applicable to the characteristics of Indian security policy in 1989-2004. Among the means of power policy the study concentrates on demonstration of force, political pressure, power pressure. Among the non-power policy the study analyses the unilateral concessions, stimulation of bilateral economic cooperation, stimulation of regional integration, mediation in regional conflicts, and provision of loans and technical assistance.
   The author comes to the conclusion that Indian security policy in South Asia in 1989-2004 resulted in the strengthened independence of the country in ensuring its national security, in decreasing the dependence upon the external factors, strengthening the country’s security potential and becoming the dominant element of the regional security complex through the minimisation of the influence of big extra-regional powers in it.
   Key words: Indian security policy, South Asian security complex, India’s national security, regional security and stability of South Asia, security threats, security interests, security strategy.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Безпекова політика Індії в Південній Азії (1989-2004)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!