Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Феномен фундаментального і прикладного знання: (Постнекласичне дослідження)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Феномен фундаментального і прикладного знання: (Постнекласичне дослідження)

 Анотації

Дротянко Л.Г. Феномен фундаментального і прикладного знання: (Постнекласичне дослідження).-Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора філософських наук з спеціальності 09.00.01 –онтологія, гносеологія, феноменологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2000.

   Дисертація присвячена дослідженню феномену фундаментального й прикладного знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного та соціокультурного аспектів. У ній розглядається проблема визначення способів включення фундаментального й прикладного знання в культуру через дослідження кореляції фундаментальних і прикладних наук, а також понять “фундаментальне” й “прикладне” та фундаментального й прикладного інструментального знання, які обумовлюються відповідним соціальним середовищем. Показується зв’язок фунаментальних і прикладних наук з різними формами позанаукового знання.
   Досліджується зв’язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою “модерн -постмодерн” у духовному становленні цивілізації та місце опозиції “фундаментальна наука – прикладна наука” в історичній періодизації: класична – некласична – постнекласична наука. В цьому зв’язку аналізується зміна типів наукової раціональності та її вплив на характер наукових досліджень і види класифікації знання, виявляються основні риси постмодерністської методологічної свідомості вчених. Доводиться теза про необхідність встановлення гармонії між фундаментальними й прикладними навчальними дисциплінами в системі вищої освіти, а також органічного поєднання в дусі вимог часу академічної та вузівської науки.
   Ключові слова: поняття “фундаментальне” і “прикладне”, фундаментальне і прикладне знання, класична, некласична і постнекласична наука, контроверза “модерн-постмодерн”, соціокультурний вимір науки, синергетичний підхід, інформаційні технології, фундаментальні і прикладні навчальні дисципліни.

Дротянко Л.Г. Феномен фундаментального и прикладного знания: (Постнеклассическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.01 – онтология, гносеология, феноменология. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2000 г.

   Диссертация посвящена исследованию феномена фундаментального и прикладного знания в органическом единстве философско-методологического, науковедческого и социокультурного аспектов. В ней рассматривается проблема определения способов включения фундаментального и прикладного знания в культуру посредством исследования корелляции фундаментальных и прикладных наук, а также понятий “фундаментальное” и “прикладное”, обусловленных определенной социальной средой.
   Поскольку в основании научного знания лежит соответствующий понятийный аппарат, диссертантка исследует природу научных понятий. Анализируя различные точки зрения, методологические подходы философов, логиков, лингвистов, автор приходит к выводу, что формирование научных понятий обусловливается типом и уровнем развития социокультурного пространства, в котором обитает наука. В этом процессе процедуры отражения, референции, конструирования, конвенции являются взаимодополняющими и взаимообусловливают друг друга. В диссертации особое внимание уделяется анализу ключевых для рассматриваемой темы общенаучных понятий “фундаментальное” и “прикладное”. В ходе исследования выдвигается и обосновывается предположение, что они вошли в научный оборот из обыденного языка и подверглись трансформации в результате их научной обработки, в следствие чего их содержание в современной науке ассоциируется прежде всего с праксеологической интенцией научного знания.
   Указанные научные понятия играют важную роль в процессе дифференциации наук на фундаментальные и прикладные. В диссертации исследуются причины и исторические границы данной классификации научного знания, ее соотношение с другими типами классификации наук. В связи с переходом человеческой цивилизации на стыке ХХ и ХХI столетий от эпохи модерна к постмодерну и формированию в этих условиях постнеклассического типа научной рациональности, анализируется связь фундаментального и прикладного знания с контроверзой “модерн – постмодерн” и место оппозиции “фундаментальная наука – прикладная наука” в исторической периодизации классическая – неклассическая – постнеклассическая наука.
   Философское знание, являясь метатеорией применительно к конкретно-научному знанию, оказывается наиболее тесно связанным с последним. В диссертации исследуется бифуркационный характер связей между философией и наукой как в их историческом развитии, так в условиях культуры постмодерна. Аргументация диссертантки строится на анализе взаимовлияния науки и философии в космизме на рубеже ХIХ-ХХ веков, а также диалоге философии космизма и современной постнеклассической науки, который происходит почти через столетие.
   Синтез постмодернистской методологии и постнеклассической научной рациональности отчетливо проявляется в современном фундаментальном и прикладном знании, в частности, в информационных технологиях, а также процессах компьютеризации различных сфер социальной жизни. В диссертации обосновывается положение о том, что фундаментальное и прикладное знание в новых условиях все более приобретает “человекоразмерный” характер, что снимает существующие противоречия между когнитивной, праксеологической и социокультурной его функциями.
   В завершение диссертантка рассматривает проблему соотношения фундаментального и прикладного знания применительно к его преподаванию в высших учебных заведениях. Обосновывается вывод, что в условиях перехода человечества к постиндустриальной стадии его развития, которая выдвигает новые требования к поготовке специалистов для всех отраслей экономики, социальной и духовной сфер, необходимы, с одной стороны, восстановление гармонии ителлектуализации и профессионализации в системе высшего образования на базе установления разумного соотношения между фундаментальными и прикладными, а также между узко-специальными и социально-гуманитарными учебными дисциплинами, а с другой – устранение разрыва между вузовской и академической наукой.
   Ключевые слова: понятия “фундаментальное” и “прикладное”, фундаментальное и прикладное знание, классическая, неклассическая и постнеклассическая наука, контроверза “модерн-постмодерн”, социокультурное измерение науки, синергетический подход, информационные технологии, фундаментальные и прикладные учебные дисциплины.

Drotyanko L.G. The Phenomenon of Fundamental and Applied Knowledge: (Post non-classical research). – Manuscript.

Thesis for a Doctor’s degree in philosophy in speciality 09.00.01. – ontology, gnoseology, phenomenology. Taras Shevchenko Kyev National University. Kyev, 2000.

   The thesis is devoted to the phenomenon of fundamental and applied knowledge in organic unanimity of philosophical and methodological, science of science, pragmatic and sociocultural aspects. There has been considered the problem of determining the methods of fundamental and applied knowledge introduction into culture by means of fundamental and applied sciences correlation research, as well as of the notions “fundamental” and “applied” and fundamental and applied instrumental knowledge, conditioned on the appropriate social surrounding. There has been revealed the connection of fundamental and applied sciences with different forms of knowledge beyond science.
   The research considers the connection of fundamental and applied knowledge with the controversy “modern – postmodern” in mental formation of the civilization and the place of the opposition “fundamental science – applied science” in historical periodicity: classical – non-classical – post non-classical science. Thereupon an analysis of scientific rationality types change and its influence on the nature of scientific research and kinds of knowledge classification are given; characteristic features of the scientists’ postmodern methodological thinking are determined. The thesis of the necessity to establish harmony between fundamental and applied subjects in the system of higher education is proved as well as the necessity of academic and university science organic unanimity in the spirit of time.
   Key words: notions “fundamental” and “applied”, fundamental and applied knowledge, classical, non-classical, post non-classical science, controversy “modern – postmodern”, cosiocultural dimension of science, synergetic approach, information technologies, fundamental and applied subjects.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Феномен фундаментального і прикладного знання: (Постнекласичне дослідження)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!