| “Ісе моноґатарі“ як пам’ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан |
|
Анотації Капранов С. В. "Ісе моноґатарі" як пам’ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом 09.00.11 – релігієзнавство. – Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної Академії наук України (Відділення релігієзнавства). – Київ, 2002. У дисертації проведено світоглядний аналіз видатного твору японської класичної літератури "Ісе моноґатарі", визначено його місце в історії японської думки. Визначено структуру й тенденції розвитку релігійно-філософської культури раннього Хейану (794 – 905). Автор доводить, що світоглядні засади "Ісе моноґатарі" – сінтоїстськи орієнтований індивідуалістичний містицизм, заснований на метафізиці статі й фідеїстичному ставленні до слова. Органічний розвиток цих засад постає пізніше в езотеричній екзегетиці твору, зокрема – в коментарі "Ісе моноґатарі дзуйно". Проаналізовано традиційні інтерпретації "Ісе моноґатарі" в мистецтві, коментаторській і художній літературі. Капранов С. В. “Исэ моногатари” как памятник японской религиозно-философской культуры эпохи Хэйан. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 – религиоведение. – Институт философии имени Г. С. Сковороды Национальной Академии наук Украины (Отделение религиоведения). – Киев, 2002. В диссертации проведен анализ мировоззренческих аспектов выдающегося памятника японской классической литературы “Исэ моногатари”. Анализ включает как исследование содержания самого текста, проведенное структурно-семиотическими методами, так и рассмотрение синхронного и диахронного контекстов памятника. Определено понятие японской религиозно-философской культуры, проанализирована ёё структура и тенденции развития в ранний период (794 – 905) эпохи Хэйан. Этот период был переходом от ІІ фазы диалога культур (по Ю. М. Лотману – овладения “чужими” культурными кодами) к ІІІ фазе (создание собственных текстов). Наиболее зрелою в этом процессе оказалась религиозно-философская мысль, представленная Кукаем и Сайтё. Именно она определила культурную атмосферу эпохи. Показано, что в рассматриваемый период религиозно-философские учения образовывали конфигурацию, которая держалась на взаимном притяжении и противостоянии трех “чужих” учений (конфуцианства, буддизма и даосизма) и автохтонного (синто), причем вследствие общей тенденции к превращению “чужого” в “свое” равновесие смещалось в сторону синто, что и порождало синкретические явления (хондзи-суйдзяку, сюгендо, оммёдо). Kapranov S. V. “Ise monogatari” as a monument of the Japanese religious – philosophical culture of the Heian age. Manuscript. The thesis on competition of a scientific degree of the candidate of philosophic sciences by speciality 09.00.11 – religious science. – G.S. Skovoroda Philosophy Institute of National Academy of Ukraine (Department of Religious Studies). – Kyiv, 2002. The thesis is devoted to the world-view analysis of the Japanese literature masterpiece Ise monogatari and its place in the history of the Japanese thought. The structure of the religious – philosophical culture and its trends in the early Heian Age are investigated. Author proves that the world-view of Ise monogatari is essentially a Shinto-oriented individualistic mysticism, based upon sexual metaphysics and fideistic attitude to language. An organic elaboration of these ideas was developed later on in the esoteric exegesis, e. g. in Ise monogatari zuino. The traditional interpretation of Ise monogatari in art, commentaries and literature is also discussed. |
| < Попередня | Наступна > |
|---|
Скачати повний текст дисертації
Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.
Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!