Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання

 Анотації

Буруковська Н.В. Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.02 - діалектика та методологія пізнання. – Кафедра філософії та методології науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2001.

   У дисертаційному дослідженні здійснено філософський аналіз ролі аксіологічного аспекту в сучасних методологіях гуманітарних наук. Створена аксіологічно орієнтована епістемологічна концепція в сфері гуманітарного знання, яка дозволила обгрунтувати вплив творчої діяльності в гуманітаристиці. Проведено компаративний аналіз художніх текстів сучасних класиків світової літератури як реального підгрунтя філософії модерну і постмодерну та доведено їхній вплив на тенденції розвитку методологій гуманітарних досліджень. Виявлено, що поява нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання певним чином пов’язана з усвідомленням потенціалу компаративно-аксіологічного аналізу, що визначає механізм становлення нової епістеми. Доведено, що загальна тенденція сучасних методологій пов’язана із зростанням ролі аксіологічного фактору (становлення, мета, наслідки дослідження тощо). Обгрунтовано, що без вирішення однієї з найголовніших проблем сучасної філософії освіти – повноцінного діалогу суб’єктів освіти на креативному рівні – суспільство не може вирішити проблему виховання та розвитку творчої особистості. Це і становить основний напрямок досліджень філософії освіти в межах становлення та розвитку її методологічних концепцій, аксіологічного та інших аспектів на сучасному етапі.
   Ключові слова: гуманітарне знання, епістема, ціннісні орієнтації, компаративістський підхід, аксіологічно-компаративний аналіз, філософія освіти, креативність.

Буруковская Н.В. Аксиологическое измерение методологических тенденций гуманитарного знания. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.02 – диалектика и методология познания. – Кафедра философии и методологии науки Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.

   В диссертационном исследовании выполнен философский анализ роли аксиологического аспекта в современных методологиях гуманитарных и естественных наук.
   Основным предметом диссертационного исследования является структура ценностных ориентаций и компаративистские аспекты методологий гуманитарных наук. Защищается аксиологически ориентированная эпистемологическая концепция в сфере гуманитарного знания, которая дала возможность обоснования влияния творческой деятельности в гуманитаристике. Концепция была создана на основе синтеза аксиологического, эпистемологического и компаративистского подходов.
   Реализация указанной концепции позволила диссертанту сделать ряд теоретических выводов.
   В эпистемологической концепции, разработанной Мишелем Фуко, предлагается в качестве основного принципа внутри каждой эпистемы брать соотношения “слов” и “вещей”, и это соотношение для каждой эпистемы имеет свои характерные черты и признаки. Переход от предыдущей эпистемологической структуры к следующей означает одно - пространство познания исчерпало все существующие формы своего существования, появились новые формы, которые требуют существенных изменений в соотношении слов и вещей.
   Разработанная концепция в качестве базового берет соотношение особенностей развития смыслов и системы ценностей, которые выступают основой закрепления идеалов, что позволяет синтезировать предыдущее знание с новым знанием сквозь призму аксиологического влияния. Появление новых текстов и новых смыслов уже не детерминировано непосредственно с историческим сознанием, а прежде всего тесно связано с творческой деятельностью личности.
   С помощью компаративного анализа, который осознается прежде всего как анализ, позволяющий проследить и восстановить механизм создания нового текста (текста эпохи модерна и постмодерна), сравнение происходит в рамках литературы, философии и лингвистики текста. Это дает возможность для синтеза элементов классического и неклассического текстов, типологии образов и характеров героев, а также для распутывания ряда языковых узелков лабиринта произведения. Таким образом, можно четко определить сферу, в которой употребляется филологический метод компаративного анализа. Ярким примером этого метода в западной литературе является произведение Джеймса Джойса “Улисс”, который не может быть прочитан без “Одиссеи” Гомера.
   Все особенности компаративного анализа важны для процесса познания феномена человека как субъекта творческой деятельности. Компаративный анализ обязательно должен соединяться с историческим анализом проблем и историческим движением философских и литературоведческих школ и направлений, как это очерчено в приведенной выше концепции. Согласно данной концепции появление нового методологического инструментария, который определяет механизм становления новой эпистемы, в сфере гуманитарного знания связано именно с компаративно-аксиологическим анализом.
   Обобщение особенностей методологических подходов в гуманитарных науках позволяет диссертанту выделить их существенное отличие от методологических подходов в естественных науках и исходит из ориентации на внутренние, прежде всего аксиологические, факторы. Базой в этом процессе выступает аксиология - учение о ценностях, философская теория общепринятых принципов, которые определяют направленность человеческой деятельности, мотивацию человеческих поступков. Таким образом, общая тенденция современных методологий связана с возрастанием роли аксиологического фактора (становление, цель, последствия исследования и т.п.). В сфере гуманитарного знания аксиологические факторы объединяются вокруг представлений об эпистеме, в естественнонаучной сфере – они связаны с типами рациональности. Существенные сдвиги в сфере гуманитарного знания формально связаны с появлением новых текстов, содержательно - с поиском новых смыслов, в сфере естественных наук - радикальные преобразования и трансформациями происходят вокруг проблемы нового знания и сфокусированы в особенностях эволюции научной рациональности.
   Ключевые слова: гуманитарное знание, эпистема, ценностные ориентации, компаративистский подход, аксиологическо-компаративний анализ, философия образования, креативность.

Burukovskaya N.V. – The axiological measuring of metodological tendencies of human knowledge. - Manuscript.

Dissertation for Candidate`s Degree in Philosophy by speciality 09.00.02 – Dialectics and Metodology of Cognition. – Department of Philosophy and Metodology of Science of Taras Shevchenko`s Kiev National University. Kiev, 2001.

   The dissertation is devoted to make a philosophical analysis of the role of axiological aspects in comtemporary metodologies of human sciences. The author makes the axiologicaly orientationaly epistemology conception in the sprhere of human knowledge, which is allowed to prove the creative work in the humanities. Comparative analysis of art`s works of comtemporary classics of world literature as real basis of philosophy of modern and postmodern was carried out and their influence at tendencies of development of metodologies of human researches was proved. It was fixed that the appearance of new metodological tool in the sprhere of human knowledge is connected with comparative analysis and this tool is the first step of the formation of new epistema.
   It was proven that the general tendency of comtemporary metodologies is connected with growth of role of axiological factor (development, aim, consequences of research, etc.).
   Key words: human knowledge, epistema, value orientations, comparative approach, axiologicaly-comparative analysis, philosophy of science, creativency.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!