Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Соціологія. Демографія arrow Злагода як феномен життєдіяльності суспільства
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Злагода як феномен життєдіяльності суспільства

Анотації 

Ніколенко В.В. Злагода як феномен життєдіяльності суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.01 – теорія та історія соціології. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

  Дисертація присвячена аналізу феномена соціальної злагоди в контексті, з одного боку, основних історичних фаз суспільного розвитку, а з іншого – економічних, політичних та соціокультурних особливостей повсякденного життя суспільства. За допомогою порівняльного аналізу соціологічних підходів до вивчення соціальної злагоди, з урахуванням повсякденної соціокультурної специфіки, сформовано наукове розуміння зазначеного феномена, його форм прояву та детермінуючих факторів.
   Відмічено, що сьогодні у межах соціальної епістемології, виходячи з макротеоретичної дослідницької перспективи, найбільш аргументованими та розробленими є консенсусні підходи щодо аналізу суспільної життєдіяльності Т. Парсонса та Н. Лумана. Обгрунтовано, що вирішального значення для українського суспільства набуває методологія дослідження та методика формування консенсуальних ресурсів, що запропоновані Т. Парсонсом. Американський соціолог досліджував цю проблематику, виходячи з ідеї центральності функціонування консенсусу в соціумі.
   На цьому грунті було розроблено власну концептуальну модель соціальної злагоди, яка дозволяє виокремити її сутнісні характеристики, формостворюючі критерії, а також відзначити основні напрямки зміцнення її потенціалу в українському суспільстві.
   Ключові слова: соціальна злагода, консолідація, інтеграція, солідаризація, конфлікт, громадянське суспільство, соціальна пам"ять, соціалізація.

Николенко В.В. Согласие как феномен жизнедеятельности общества. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.01 – теория и история социологии. – Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, 2004.

   В диссертации анализируется феномен социального согласия в контексте, с одной стороны, основных исторических фаз общественного развития, а с другой – экономических, политических и социокультурных особенностей повседневной жизни общества. Основываясь на сравнительном анализе социологических подходов к изучению социального консенсуса, с учетом повседневной социокультурной специфики, сформировано современное научное понимание данного феномена, его форм проявления и детерминирующих факторов.
   Отмечено, что на сегодняшний день в границах социальной эпистемологии, исходя из макротеоретической исследовательской перспективы, выглядят наиболее обоснованными и аргументированными для анализа жизнедеятельности современного общества консенсусные подходы Т. Парсонса и Н. Лумана. Обосновано, что определяющее значение для украинского социума приобретают методология исследования и методика формирования консенсуальных ресурсов, предложенные Т. Парсонсом. Американский социолог основывался при анализе данной проблематики на принципе центральности функционирования консенсуса в социуме.
   На этой основе была предложена собственная концептуальная модель социального согласия, позволяющая проследить его генезис, выявить сущностные характеристики, природу и специфику функционирования, формообразующие критерии, структурные элементы, а также механизмы формирования, присущие этому феномену. При этом социальное согласие рассматривается как феномен, основывающийся на социокультурной коммуникации, являющийся предпосылкой экономического, политического и социокультурного развития, детерминирующий стабильную, предсказуемую жизнь общества в целом.
   В дальнейшем были выделены социальные ориентиры, способствующие формированию основных направлений социальной политики, рассматриваемой нами в качестве одного из механизмов наращивания консенсусного потенциала в обществе. Кроме того, сформулировано четкое представление о наиболее предпочтительных контурах ценностного сознания, придающего дополнительные стимулы этому процессу.
   Если в первом случае отмечается целесообразность использования в процессе социальной интеграции, солидаризации общества таких идентитетов как родина, семья, реальная коллективность, патриотизм, то во втором существенный акцент делается на наиболее уместных ценностях, которые способствуют общественному сплочению, объединению. Среди них следует выделить следующие ценностные императивы: доверие, осознание пределов монетаристской схемы реформирования, становление традиций превентивного, опережающего мышления субъектов социальной политики, приверженность социальному порядку, переход от пассивной политики гуманитарной помощи, которая, как правило, закрепляет отношения чрезмерного социального неравенства, к эффективной политике социального развития.
   Важным является вывод о том, что социальное согласие может не только выступать в качестве катализатора общественного сплочения, солидаризации, консолидации, но также и функционировать на автономном уровне. При этом консенсуальные отношения будут характеризоваться лишь нахождением общего языка между взаимодействующими сторонами, что отнюдь не всегда приводит их к дальнейшей интеграции, объединению.
   Результаты диссертационного исследования имеют как теоретическую, так и практическую значимость. Теоретическое значение заключается в введении в научный оборот нового историко-социологического материала, расширении научных представлений о социальном согласии как универсальном, целостном, полиаспектном феномене, а также общественно-политическом и социокультурном явлении. Практическое значение состоит, прежде всего, в том, что полученное знание может быть использовано при разработке политики реформирования, устраняющей угрожающее государственной безопасности насыщение общества социальными проблемами, порожденными отсутствием творческого потенциала согласия.
   Ключевые слова: социальное согласие, консолидация, интеграция, солидаризация, конфликт, гражданское общество, социальная память, социализация.

Nikolenko V.V. – Consent as the phenomenon of vital activity in any society. – Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of sociological sciences on a specialization 22.00.01 – theory and history of sociology. – Kharkov State University, Kharkov, 2004.

   The thesis is devoted to analyse the phenomenon of social consent in context, on the one hand, of the main historical phases of social development, and on the other hand, of economic, political and social-and-cultural features in the daily life in the society. The scientific comprehension of the stated phenomenon, forms of its manifestation, and determining factors is formulated there by means of the comparative analysis of the sociological methods of studying social consent, and taking into account the daily social-and-cultural specificity.
   The present work noted that today in social epistemology, proceeding from the macro-theoretical research perspective, the consensus methods of analysing the social vital activity by T.Parsons and N.Luhmann are the most argued and elaborated. T.Parsons' methodology of researching and methods of forming consensual resources are substantiated to have a decisive significance for the Ukrainian society. American sociologist researched these problems proceeding from the idea of centrality of functioning consensus in the sicium.
   Because of that, it was elaborated the own conceptual model of social concept allowing to mark its essential characteristics, formin criteria, and also to point out the main trends of strengthening consent's potential in the Ukrainian society.
   Key words: social consent, consolidation, integration, solidarity, conflict, civil society, social memory, sociolization.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Злагода як феномен життєдіяльності суспільства

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!