Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Проблема людської активності в філософських вченнях Сходу та Заходу
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Проблема людської активності в філософських вченнях Сходу та Заходу

 Анотації

Ребенко А.М. Проблема людської активності в філософських вченнях Сходу та Заходу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03.  соціальна філософія і філософія історії. Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського, Одеса, 2001.

   Дисертація присвячена виявленню сучасного значення поняття активності на основі порівняння тенденцій розвитку західної і східної парадигм мислення. Шляхом філософського аналізу окреслені контури двох рівноправних форм активності - діяльності і споглядання. Досліджений творчий характер людської активності, яка виступає у формі перетворюючої діяльності і споглядання.
   Встановлено, що традиційне західне розуміння активності орієнтується на перетворюючо-діяльницьку форму активності, що базується на розділенні світу на пасивний об'єкт і активний суб'єкт. У дисертації розглядається розуміння активності в античній, християнській середньовічній і новоєвропейській культурах. Показано, що загальна тенденція розвитку західної духовної парадигми включає перетворюючо-діяльницькі варіанти розуміння активності, що розвиваються аж до крайніх варіантів соціал-революціонаристських концепцій. У загальному контексті аналізу західного розуміння активності дається характеристика досліджень поняття активності в руслі психологічних досліджень.
   На відміну від західної, східна культура спочатку орієнтована на тотожність суб'єкта та об'єкта, що багато в чому робить синонімічними поняття активності та споглядання. Автор аналізує традиції розуміння активності у давньоіндійській і китайській філософії. На основі онтологічного розуміння активності матерії і пасивності духу в східній теорії формується уявлення про перевагу споглядального відношення людини до світу перед діяльницько-перетворюючим. Автор робить висновок про спільність розуміння активності у східній традиції на основі аналізу філософії брахманізму, джайнизму, буддизму, конфуціянства і даосизму.
   У роботі розглядаються варіанти інтерпретації споглядання як в східній, так і в західній культурах. Автор дає порівняльний аналіз західного і східного розуміння споглядання як одного з самостійних видів активності і намагається уявити тенденції розвитку сучасної парадигми мислення в контексті еволюції значущості феномену споглядання.
   Автор робить аналіз психологічних досліджень феноменів агресії та насильства. Результати наукових досліджень доводять, що насильство та агресія не є складовою частиною людської природи, а мають придбаний характер. Це дозволяє зробити висновки про можливість реалізації ідеалу ненасильства і накреслити ймовірні шляхи його досягнення.
   У дисертації показано, що принцип ненасильства є одним із структуротвірних понять східної культури, західна ж швидше виправдовує можливість насильства в історії, хоч і містить могутню традицію відмови від насильства в руслі християнської теорії. Показано, що духовна парадигма ХХ ст. демонструє прагнення до створення нових синтетичних форм ідеї ненасильства, що включають елементи східного і західного світорозуміння.
   У дисертації доводиться, що входження принципу ненасильства у нову парадигму мислення створює основи для переусвідомлення поняття людської активності загалом. Взаємне рушення західної і східної парадигм назустріч одна одній, що спостерігається у ХХ столітті, дає можливість передбачити, що поняття активності буде включати як традиційно східні, так і традиційно західні елементи.
   У дисертації досліджено, що нове розуміння феномену активності базується на таких принципах:
   - синергетики – усвідомлення змістовності природного руху. В синергетичному розумінні головне – не силове втручання в закономірності розвитку світу, а правильна конфігурація, структура впливу на систему. Людське суспільство усвідомлюється як нелінійна система, що самоорганізується і має можливість впливу суб’єкта на самого себе. Нове усвідомлення поняття хаосу дає поштовх для нового усвідомлення поняття активності. Цінність споглядання має перевагу перед цінністю перетворення. Стан нестабільності розглядається як самоцінне джерело для подальшого розвитку;
   - постмодерністської історіософії - визнання плюралістичної природи світу, яка обумовлює множинність його інтерпретацій, примат унікального, одиничного над загальним;
   - множинності істин. Визнання множинності істин ініціює пошуки нових основ суттєвої єдності світу. Акцент на множинності істин не дає можливості визнати виправданим насильну зміну якоїсь з частин світу; активність осмислюється як така, що осягає, споглядає таємниці іншої структури;
   - усвідомленні проблеми Іншого. Формування проблемі Іншого в філософії XX століття створило достатні основи для обгрунтування нового розуміння активності. Відхід від суб’єктно-об'єктного сприйняття світу, спрямованість на пізнання Іншого зробило принцип ненасильства значущим у розумінні активності. Осмислення ненасильства засновується на суб'єктивності і свободі людини, на праві невтручання у сферу її приватного життя. Відповідно спрямованість активності переводиться з площини трансформації об'єкта до пізнання Іншого.Автор робить висновок, що активність у сучасній парадигмі мислення спрямовує на осмислення можливого шляху людства і вибір засобів і методів для просування по оптимальному шляху. Відмова від установки на перетворення світу приводить до відмови від спроб його систематизації: світ не тільки не піддається людським зусиллям його переробити, але і не вміщується ні в які теоретичні схеми. Споглядальна складова парадигми мислення, що формується нині, визначає роль принципу ненасильства в сучасному значенні поняття активності.
   Ключові слова: активність, діяльність, споглядання, ненасильство, діалог, творчість.

Ребенко А.Н. Проблема человеческой активности в философских учениях Востока и Запада. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. – социальная философия и философия истории. – Южноукраинский педагогический университет (г. Одесса) им. К.Д. Ушинского, Одесса, 2001.

   Диссертация посвящена выявлению современного смысла понятия активности на основании сравнения тенденций развития западной и восточной парадигм мышления. Установлено, что традиционное западное понимание активности ориентируется на преобразовательно-деятельностную форму активности, базирующуюся на разделении мира на пассивный объект и активный субъект. В отличие от западной, восточная культура изначально ориентирована на тождество субъекта и объекта, что во многом делает синонимичными понятия активности и созерцания. Показано, что духовная парадигма ХХ в. демонстрирует стремление к созданию новых синтетических форм идеи ненасилия, включающих элементы восточного и западного миропонимания. Доказывается, что вхождение принципа ненасилия в новую парадигму мышления создает основания для переосмысления понятия человеческой активности в целом и создания нового смысла понятия активности, включающего традиционно западные и восточные элементы.
   Ключевые слова: активность, деятельность, созерцание, ненасилие, диалог, творчество.

Rebenko A.N. Problem of human activity in philosophical East learnings and West. - Manuscript.

Thesis for the candidate’s degree, speciality 09.00.03. – Social philosophy and philosophy of history. South Ukrainian State “K.D. Ushinskiy” Pedagogical University, Odessa, 2001.

   This dissertation is devoted to expose the modern sense of concept of activity on the base of tendency comparision of the development of western and eastern paradigms of thinking. It is established, that traditional western sense of activity is directed on transformation and acting forms of activity, based on division of the world into passive object and active subject. In distinction to the western, the eastern culture primordially was orientated on identity of object and subject. In many aspects this makes synonymous the concepts of activity and contemplation. It is illustrated, that mental paradigm of the ХХ century is demonstrating the aspiration for the creation the new synthetical forms of ideas of non-violence, including the elements of western and eastern understanding of the world. It is proved, that the introduction of the principle of non-violence in the new paradigm of thinking creates the basis for re-comprehence of the concept of human activity in general, creating the new meaning of concept of activity, including traditional western and eastern constituent.
   Key words: activity, activities, practice, contemplation, non-violence, dialogue, creation, work.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Проблема людської активності в філософських вченнях Сходу та Заходу

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net