Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Природничі науки в цілому arrow Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи

Анотації

Гайналь Т.О. Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. – соціальна філософія і філософія історії. Львівський національний університет ім. І.Я.Франка, Львів, 2005.

   В дисертації досліджено гуманістичне відношення людини до природи в філософсько-культурному перерізі: утилітаризм відношення до природи в „західній” парадигмі; єдність екофільної та утилітарної форм відношення до природи, що визначає особливість „східної” парадигми. Здійснено аналіз засад та специфіки відношення до природи в Україні, що становить основу сучасної природоохоронної діяльності та природокористування. Проаналізована єдність гносеологічного та соціально-практичного аспектів. Досліджено синкретизм міфологічних уявлень, ідейне підґрунтя природокористування в християнстві, синтез науково-технічного мислення та відношення до природи на індустріальному та постіндустріальному етапі розвитку суспільства. Досліджена необхідність уникнення опозиції в системі „природа-людина-культура” задля збереження її складових в умовах екологічної, антропологічної криз та глобалізацій них процесів.
   Ключові слова: природа, людина, єдність гносеологічного та соціально-практичного, гуманістичне відношення людини до природи, екологічна етика, екологічна філософія.

Hainal' T.O. Unity of the gnoseological and the social-practical in the context of the humanistic human’s attitude to nature. – Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of philosophical sciences on speciality 09.00.03. – social philosophy and philosophy of history. – I.Ya.Franko Lviv National University, Lviv, 2005.

   In given thesis human’s attitude to nature in the philosophical-cultural section has investigated. Such forms of that attitude as the utilitarianism of attitude in „Western” paradigm, unity of ecofilian and utilitarian human’s attitude to nature, that is peculiar to „Eastern” paradigm, have considered. Principles and peculiarity of given attitude, which are the basis of contemporary nature protection and nature using in Ukraine, has analyzed. Evolution of unity of the gnoseological and the social-practical aspects has investigated. Their syncretism in mythology, the outlook ground of nature using in Christianity, synthesis of the scientific-technical thought and the attitude to nature on industrial and postindustrial stages of social development have considered. A necessity of avoidance of opposition in the system „nature-human-culture” for preservation of those elements in conditions of ecological and anthropological crises and the globalization process has investigated.
   Key words: nature, human, unity of the gnoseological and the social-practical, humanistic human’s attitude to nature, ecological ethics, ecological philosophy.

Гайналь Т.А. Единство гносеологического и социально-практического в контексте гуманистического отношения человека к природе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. – социальная философия и философия истории. Львовский национальный университет им. И.Я.Франко, Львов, 2005.

   В диссертации рассмотрены две традиции отношения человека к природе в рамках „западной” парадигмы – „традицию управления” и „традицию сотрудничества”. „Традиция управления”, которая начинается из давних культур Ближнего Востока, была признана ограниченной в том, что сформировала специфическое отношение к природе, сделав последнюю неравноценной человеку, тем самым, подготовив идеологическую основу для эксплуатации природы. В возникновении „традиции управления” немаловажную роль, во-первых, сыграло христианство, а именно некоторые моменты Святого Писания, в которых человек, созданный по образу и подобию Божьему, выступает хозяином природы. Во-вторых, наука и техника, которые усугубили отношение к природе как к тому, что не владеет аксиологической ценностью для человека. Природа тут – простой механизм, который можно познать человеческим разумом, описать ее закономерности и на основе этого изменять саму природу. Что в результате привело и к экологическому кризису. Рассмотрена также „традиция сотрудничества”, согласно которой призвание человека состоит в том, чтобы совершенствовать природу, оставляя за ней статус самоценной.
   Проанализирован биоцентрический подход к природе, который в современных исследованиях противопоставляется антропоценрическому подходу (а указанные традиции тоже относятся к нему). В нем человек рассматривается как такой, что принадлежит к природе, включен в природный ход вещей.
   Исследована „восточная” парадигма отношения человека к природе, которой свойственно единство экофильных и утилитаристских установок.
   Проанализированы основные черты первобытного мировоззрения, что определяют особенности отношения к природе: человек не выделен из природы, за предметами поклонения – природные стихии, человек созерцает природу, не нанося ей особенный урон. Тут мы наблюдаем и утилитарное отношение к природе с целью выживания.
   Рассмотрены христианство, наука и техника, во-первых, через их причастность (или не причастность) к современному экологическому кризису, во-вторых, как возможные средства избежания экологической катастрофы (например, через этизацию науки, возникновение и развитие новой философии природы).
   В диссертации также исследована система „культура-человек-природа”, а также каждая составляющая этой системы во всей совокупности их проблем. Обосновано, что изменение в отношении человека к природе (по мере все большей эксплуатации природы) детерминировало не только экологический кризис. Претерпевают, например, изменения отношения между людьми, человека к самому себе (как результат мы наблюдаем кризис человека).
   Рассмотрена специфика традиции природоиспользования и охраны природы в Украине в единстве экофильних и прагматических установок.
   Ключевые слова: природа, человек, единство гносеологического и социально-практического, гуманистическое отношение человека к природе, экологическая этика, экологическая философия.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!