Анотації 

Бойченко Н.М. Категорія буття у релігійній філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

   Дисертацію присвячено дослідженню особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З’ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії порівняно з філософами античності. Розкрито теїстичну сутність релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейського Середньовіччя, що полягає у основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухновенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім – телеологічність).
   Проаналізовано найважливіші антиномічні опозиції томістської та авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічної західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.
   Ключові слова: категорія “буття”, середньовічна релігійно-філософська онтологія, ієрархія форм буття, буття Боже, буття світу, буття людини, теоцентрична сутність середньовічної онтології, форми вияву сутності середньовічної онтології.

Бойченко Н.М. Категория бытия в религиозной философии позднего западноевропейского Средневековья. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 – религиеведение. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2005.

   Диссертация посвящена исследованию осмысления бытия как категории религиозной философии западноевропейского Средневековья. Выявлена принципиальная новизна понимания бытия мыслителями поздней средневековой западноевропейской философии по сравнению с философами античности. Мыслители позднего западноевропейского Средневековья рассматривают категорию бытия уже не столько как сугубо философскую категорию Единого, а как довольно сложную и четко иерархизированную субординацию отличных по масштабу и степени совершенства форм сущего, замыкает которую бытие Бога как наивысшей и наиболее совершенной онтологической формы.
   Установлено, что несмотря на общие черты в трактовке категории бытия античными философами, в частности Аристотелем, и религиозными мыслителями позднего западноевропейского Средневековья, такими как Фома Аквинский, между ними есть также существенные расхождения относительно определения места, а следовательно и роли Бога в мире. Хотя для Аристотеля, как и для средневековых мыслителей, высшая форма бытия – Бог (Перводвигатель, Мышление о Мышлении, Объективный логос), Он предстает однако, у Стагирита, не трансцендентным, а имманентным природе, является рациональным началом мира и его логическим завершением. В противовес этому Аквинат доказывает противоположное – Бог трансцендентен миру и не совпадает с его началом.
   Раскрыта теистическая сущность религиозно-философской онтологии позднего западноевропейского Средневековья, которая состоит в основополагающем статусе идеи про обусловленность бытия мира бытием Бога. Рассмотрены основные формы её проявления (теоцентризм, признание уникальности места человека как Богодухновенного существа и храма в структуре бытия) и самые важные характеристики (прежде всего – телеологичность).
   Проанализированы самые важные антиномические оппозиции томистской, аверроистской и скотистской концепций бытия как основополагающих для средневековой западноевропейской религиозной философии. Выяснено, что конфронтация между основными идеями двух упомянутых концепций может быть выражена через следующие антиномии: “Бог создал мир из небытия и после небытия” (томизм), “Бог совечен миру, человеку и другим земным видам” (латинский аверроизм), “Разумная душа смертного человека индивидуальна” (томизм), “Существует единый интеллект, воплощающийся в той или иной индивидуальной душе” (латинский аверроизм). Показано онтологическое значение отличий в доказательствах бытия Бога разными средневековыми мыслителями.
   Ключевые слова: категория “бытие”, средневековая религиозно-философская онтология, иерархия форм бытия, бытие Бога, бытие мира, бытие человека, теоцентрическая сущность средневековой онтологии, формы проявления сущности средневековой онтологии.

Boychenko N.M. Category of being in the religious philosophy of late medieval Western Europe. – Manuscript.

Thesis for the candidate degree of Philosophical Sciences by specialty – 09.00.11 – religious studies. – Kyiv National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2005.

   Thesis is devoted to studies of peculiarities of understanding of the being as a category of the religious philosophy of late medieval Western Europe. In comparison with ancient Greek and Latin philosophers principally new understanding of being by thinkers of the late medieval Western Europe religious philosophy is cleared. It is revealed the theistic essence in religious-philosophical ontology of late medieval Western Europe, which consist in the basic status of the idea of determination of the being of world by the being of God. The main forms of this idea presentation (theocentrism, unique place of man as a god-spiritual being and temple in the structure of being) and it most important features (first of all – teleologism) are researched.
   Main antinomic oppositions of thomistic and averroistic concepts of being are analyzed as a basic for the religious philosophy of late medieval Western Europe. It is considered the meaning of the differences in the arguments of God existing by several medieval philosophers.
   Key words: category of being, medieval religious-philosophical ontology, hierarchy of being forms, being of world, being of man, theocentric essence of medieval ontology, expression forms of the essence of medieval ontology.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Категорія буття у релігійній філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя