Анотації 

Гардашук Т.В. Сучасний екологізм: теоретичні засади та практичні імплікації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.09 – філософія науки. – Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. – Київ, 2006.

   Дисертація містить системний аналіз екологізму як ідейно-світоглядної стратегії, яка інтегрує систему цінностей, тип гуманістичної культури та етично зорієнтовану практику і спрямована на оптимізацію відносин у координатах „людина – природа” та „суспільство – довкілля”. Досліджено передумови становлення екологізму, тенденції його еволюції та внутрішньої диференціації, схарактеризовано носіїв та прихильників ідеології екологізму. На основі аналізу ідейно-світоглядних засад та практичної спрямованості основних екологістських концепцій (глибинна екологія, соціоекологія, біореґіоналізм, екофемінізм) встановлені наступні інваріанти екологізму: 1) переорієнтація з антропоцентризму на еко- та природоцентризм, розроблення нової етики „недомінування” та „етики турботи”; 2) сакралізація природи і землі, віра в „мудрість природного життя”; 3) антиглобалістська спрямованість; 4) турбота про екологічну справедливість; 5) просвітництво. Досліджено роль і місце принципу справедливості в сучасному екологізмі; співвідношення глобального та локального, а також підходи до побудови концепцій екоосвіти в контексті екологізму.
   Ключові слова: екологізм, інвайронменталізм, нова екологічна парадигма, поміркований (реформістський) та радикальний (альтернативний) екологізм, екологістських рух, збалансований (сталий) розвиток, глибинна екологія, соціоекологія, біореґіоналізм, екофемінізм, екологічна справедливість, глобалізація, локалізація, антиекологізм, екоосвіта.

Гардашук Т.В. Современный экологизм: теоретический основания и практические импликации. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.09 – философия науки. – Институт философии имени Г.С.Сковороды НАН Украины. – Киев, 2006.

   Диссертация содержит систематический анализ экологизма как идейно-мировоззренческой стратегии, которая интегрирует систему ценностей, гуманистический тип культуры и этически ориентированную практику и направлена на оптимизацию отношений в координатах „человек – природа” и „общество – окружающая среда”. Исследованы предпосылки становлення экологизма, тенденции его эволюции и внутренней дифференциации; дана характеристика носителей и сторонников идеологии экологизма. На основе анализа идейно-мировоззренческих оснований и практических импликаций основных экологистских концепций (глубинная екология, социоэкология, биорегионализм, екофеминизм) установлены следующие инварианты экологизма: 1) переориентация с антропоцентризма на эко- и природоцентризм, разработка новой этики „недоминирования” та „етики заботы”; 2) сакрализация природы и земли, вера в „мудрость природной жизни”; 3) антиглобалистская направленность; 4) забота об экологической справедливости; 5) просветительство. Исследованы роль и место принципа справедливости в современном экологизме; соотношение глобального и локального, а также подходы к построению концепций экообразования в контексте экологизма.
   Ключевые слова: экологизм, инвайронментализм, новая экологическая парадигма, умеренный (реформистский) и радикальный (альтернативный) экологизм, движение экологистов, устойчивое развитие, глубинная экология, социоэкология, биорегионализм, экофеминизм, экологическая справедливость, глобализация, локализация, антиэкологизм, экообразование.

Gardashuk T.V. Contemporary Ecologism: Theoretical Backgrounds and Practical Implications. – Manuscript.

Dissertation for the Degree of Doctor of Sciences in Philosophy. Specialization 09.00.09 – Philosophy of Science. – The Institute of Philosophy named after H. Skovoroda, The National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2006.

   The dissertation is dedicated to systematic analysis of ecologism which is defined as a holistic strategy that integrates the system of values, the type of humanistic culture and ethically oriented practices aimed at optimization of relationships within systems “man – nature” and “society – environment”. The preconditions of ecologism, trend of its evolution and internal differentiation are investigated; specific features of holders and supporters of the ideology of ecologism are done. Special attention is played to investigation of the new environmental paradigm as a ground for development of the ideologies of ecologism and environmentalism. The concept of ecologism is based on recognition of the intrinsic value of nature and demands radical changes in human system of values and attitudes. The concept of environmentalism is based on understanding of the environment as a result of nature transformation and believes in better ways of production of the environment.
   As a result of in-depth analysis of theoretical backgrounds and practical implications of the main tends of contemporary ecologism (namely: deep ecology, social ecology, bioregionalism, ecofeminism) it was discovered these trends share the following common feature: 1) shift from anthropocentrism towards eco- and naturecentrism; development of the new ethics of “non-domination” and “ethics of care”; 2) sacred imaginations about nature and land, believing in “wisdom of nature”; 3) anti-globalism; 4) care about environmental justice; 5) care about ecological education.
   It is considered the role of status the principle of justice in contemporary ecologism; relationships between globalization and localization; approaches to the development of the concept of ecological/environmental education with regards to the ideology of ecologism. It is discovered three main dimensions of interconnection between ecologism and environmental justice: 1) at the international level environmental justice are debated in the terms of a “divided planet” between poor and rich countries and “a new global order”; 2) justice has been applied to the issue of how to account for the intergenerational distribution of natural/environmental goods; 3) justice as a criterion of effectiveness of environmental policy. The environmental justice movement generally targets its political action and pressure at the local level and demonstrates restriction of “top-down” approach in environmental decision-making and policy implementation. Ecological education is an important instrument of practical implication the strategy of ecologism.
   Key words: ecologism, environmentalism, new environmental paradigm, mainstream (reformist) and radical (alternative) ecologism, environmental movement, sustainable development, deep ecology, social ecology, bioregionalism, ecofeminism, environmental justice, globalization, localization, anti-environmentalism, environmental education.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Сучасний екологізм: теоретичні засади та практичні імплікації