Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Релігія arrow Іконоборські ідеї в духовному житті Київської Русі та Московської держави: релігієзнавчий аспект
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Іконоборські ідеї в духовному житті Київської Русі та Московської держави: релігієзнавчий аспект

Анотації 

Котлярова Т.О. Іконоборські ідеї в духовному житті Київської Русі та Московської держави: релігієзнавчий аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

   Дисертацію присвячено дослідженню явища іконоборства в духовному житті Київської Русі та Московської держави. Відповідно, розглядаються витоки, особливості розвитку та поширення іконоборських ідей на Русі. До головних причин, що сприяли формуванню іконоборських уявлень, належать впливи тих учень, особливо єретичних, які містили іконоборські ідеї; засилля обрядовір’я та фанатичні зловживання по відношенню до ікон; зростання власного вільнодумства; нерозуміння богословського вчення про ікони тощо.
   Здійснено релігієзнавчий аналіз іконоборських акцій і встановлено, що дії іконоборців в період Київської Русі синкретизуються з місцевими віруваннями і носять здебільшого побутовий практичний характер (спалення, порубка, відщіпування, розбивання, перевертання “догори ногами” ікон та інше). Згодом практичне іконоборство набуває більш фанатичних розмірів, проявляється в антицерковних виступах єретиків Московської держави (ХІV – ХVІ ст.). Акцентовано увагу на еволюційному характері явища іконоборства на Русі з моменту християнізації до виникнення перших єретичних рухів стригольників і жидовілих. Встановлено, що аргументація іконоборців на Русі щодо критики ними іконошанування є подібною як до попередніх, так і до сучасних іконоборських рухів, наприклад: посилання на старозавітну заборону ідолопоклонства; використання суперечливих моментів з тексту Нового Заповіту в іконоборській інтерпретації; ототожнення понять “поклоніння” і “шанування”; заперечення, пов’язані з догматом про дві природи Боголюдини Христа; критичне ставлення до феномену чудотворної ікони; заперечення шанування хреста, святих мощів, чернецтва тощо.
   Ключові слова: іконоборство, іконошанування, ідолопоклонство, єретичні вчення і рухи, синкретизм, феномен чудотворної ікони, стригольники, жидовілі.

Котлярова Т.А. Иконоборческие идеи в духовной жизни Киевской Руси и Московского государства: религиоведческий аспект. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 – религиоведение. – Киевский национальний университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2005.

   Диссертация посвящена исследованию явления иконоборчества в духовной жизни Киевской Руси и Московского государства. Соответственно, в диссертации рассматриваются основные источники, особенности развития и распространения иконоборческих идей на Руси. Среди главных причин, которые способствовали формированию иконоборческих представлений были влияния тех учений, особенно еретических, которые содержали в себе иконоборческие идеи; засилье обрядоверия и фанатические злоупотребления по отношению к иконам; рост собственного свободомыслия; непонимание богословского учения относительно икон и тому подобное.
   В исследовании отмечено, что иконоборчество, в основании которого лежит не почитание икон, является отрицательным результатом синтеза византийского богословия и апологетики иконопочитания, которое подверглось трансформации на русской национальной почве и отразилось в традициях русской духовной культуры. Синтез той самой апологетики, которая родилась, развивалась и формировалась в жесткой схватке с отмирающим язычеством, языческим мировоззрением, а также с внешними и собственными еретическими течениями, которые были носителями иконоборческих идей. Таким образом, присоединяясь к византийской культуре, Русь вместе с тем направляется по собственному, исторически обусловленному пути.
   Осуществлён религиоведческий анализ иконоборческих акций и, соответственно, определено, что действия иконоборцев в период существования Киевской Руси синкретизируются с местными верованиями и носят скорее бытовой практический характер (сжигание, порубка, отщепление, разбивание, переворачивание икон верх дном и т.п.). В церковно-юридических памятниках Киевской Руси зафиксированы такие разновидности названий иконоборцев, как “иконожьгъчи”, “иконоразбиици”, “иконоразбители” и т.п. Со временем практическое иконоборчество приобретает наиболее фанатических размеров и проявляется в антицерковных выступлениях еретиков Московского государства (ХІV – ХVІ ст.).
   В процессе исследования акцентируется внимание на особенной роли чудотворных икон в борьбе против антихристианских (в т.ч. иконоборческих) выступлений. Установлено, что аргументация иконоборцев на Руси, относительно критики ими иконопочитания, является подобной как предшествующим, так и современным иконоборческим движениям, например: ссылки на ветхозаветный запрет идолопоклонства; использование противоречивых моментов из текста Нового Завета в иконоборческой интерпретации; отождествление понятий “поклонения” и “почитания”; отрицание, связанное с догматом о двух природах Богочеловека Христа; критическое отношение к феномену чудотворной иконы; отрицание почитания хреста, святых мощей, монашества и т.п.
   Отмечено, что со временем иконоборческая полемика привела к необходимости теоретического обоснования вопросов церковного искусства и создания собственного богословского труда относительно иконопочитания. Поэтому огромное значение для утверждения на Руси иконопочитания было создание труда “Послание иконописцу” преподобным Иосифом Волоцким, которое входило в состав “Просветителя” и представляло собой богословское решение проблем, касающихся феномена православной иконы.
   Ключевые слова: иконоборчество, иконопочитание, идолопоклонство, еретические учения и движения, синкретизм, феномен чудотворной иконы, стригольники, жидовствующие.

Kotlyarova T.O. Iconoclastic ideas in the spiritual life of Kievan Rus and Moscow state: religious aspect. – The manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of the Candidate of Science in Philosophy, specialization 09.00.11 – Science of Religion. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2005.

   The thesis is devoted to the investigation of the conception of iconoclasm in a spiritual life of Kievan Rus and Moscow State. Therefore new origins, peculiarities of the development and the extension of iconoclastic ideas over Rus are discovered. Among the main reasons promoting the formation of the iconoclastic concept we distinguish the influences of the doctrines containing iconoclastic ideas, in particular heretical, the expansion of custom beliefs and fanatical misuse referring icons, the increasing of self libertine, the misunderstanding of theological teaching on icons, etc.
   A religious analysis of iconoclastic actions is performed in the paper. It is stated that the iconoclasts’ deeds in Kievan Rus syncretise with local beliefs and carry out more common and practical character, that is, burning, hacking, pinching, breaking, turning over the icons, etc. Later on the practical iconoclasm becomes even more fanatical in size and manifests itself in anti-church protests of heretics in Moscow State (14th-16th cent). The main attention is paid to the evolutional character of the concept of iconoclasm in Rus from the period of Baptism to the appearance of the first heretical movements of strigolniks and “judaizers”. It is investigated that the arguments of Rus iconoclasts on the criticism of icon worship are similar to the past and contemporary iconoclastic movements, for example, the reference to the prohibition of idolatry in the Old Testament, the usage of doubtful moments from the New Testament with the iconoclastic interpretation, the identification of the notions of “reverence” and “worship”, the objections relating to the dogma on two essences of God Man Christ, the critical attitude to the phenomenon of the miraculous icon, the disapproval of the honouring of the cross, holy relics, the monkhood, etc.
   Key words: iconoclasm, icon worship, idolatry, heretical doctrine and movements, syncretism, phenomenon of the miraculous icon, strigolniks, judaizers.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Іконоборські ідеї в духовному житті Київської Русі та Московської держави: релігієзнавчий аспект

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!