Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Бароко та народний стиль у формуванні слобожанської ментальності
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Бароко та народний стиль у формуванні слобожанської ментальності

 Анотації

Титар О.В. Бароко та народний стиль у формуванні слобожанської ментальності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.12 - українознавство (філософські науки) - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

   У дисертаційному дослідженні здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування і проявів феномена слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів до ментальності. Автор досліджує слобожанську ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації у церковному будівництві і філософській думці.
   Встановлено 2 типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через введення поняття стилю; а саме: бароко та народний стиль. Стиль інтепретується як специфічна структурно-семіотична модель.
   З точки зору локальної ідентичності і стилю проаналізовані репрезентації слобожанської ментальності у візуальному і вербальних аспектах.
   Гетьмансько - державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII-XVIII ст., оскільки опозиція бароко - народний стиль, на думку автора, виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості й толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.
   Ключові слова: бароко, стиль, народний стиль, семіотична модель, соціокультурна репрезентація, ідентичність, ментальність.

Титарь Е.В. Барокко и народный стиль в формировании слобожанской ментальности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.12 - украиноведение (философские науки). - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003.

   Барокко на Слобожанщине рассматривается как попытка христианизации культуры с одновременным обращением к народно-языческим светским традициям, которые сакрализируются культурой барокко. Барокко выступает как открытый тип культуры, который дает возможность развиваться национально и этнически ориентированным разновидностям формы и символики храма и философии.
   Диссертационная работа посвящена философскому осмыслению и анализу основных тенденций ментальности Слободской Украины XVII-XVIII вв. через соотношение репрезентативно-визуального аспекта (стиль церковной архитектуры) и дискурсивно-вербального (философская мысль Г. Сковороды). Ментальность локальной этнонациональной группы тесно связана с эволюционированием национальной ментальности, но часто поведение, обряд и архитектоника искусства определяется более локальными и продолжительными влияниями, таким образом, что иногда даже в текстовых структурах, которые представляют данную ментальность, акцентируется этническая пространственная символика архаического характера, а не вербализированные образы.
   Значительное внимание уделяется интерпретации стиля как специфической структурно-семиотической модели. Автор диссертации утверждает, что интерпретация ментальности и стиля с семиотической точки зрения позволяет рассмотреть не только архетипично-мифологическую составляющую слобожанской ментальности, но историко-культурный контекст ее становления.
   В слобожанской культуре XVII – XVIII вв. нашла свое теологическое и философское выражение новая украинская ментальность, которая пыталась разрушить возобновленную европейским барокко дихотомию человеческого и божественного миров (земля-небо), показать земной мир достойным внимания и исполненным собственных совершенств и красоты. Такое представление становится итогом ренессансно-реформационных идей, соединенных с народной этнической моралью и переосмысленным народным христианством и определяется термином народный стиль как особенный тип философско-эстетического и художественного сознания.
   В работе детально анализируются составные слобожанской идентификационной модели восприятия – культ земледелия, патриархальность, микромасштабность, номадизм и размывание понятия родины – то, что соответствует християнской идентичности и сакральному православному миру, сохранение этнонациональной составляющей (бойковской, лемковской, гуцульской) в национальной традиции, народное християнство в двух аспектах – сохранение языческого и мифологического мировоззрения с понятиями христианской общности и “человека Павла”, стремление к активному способу жизни, сакрализация военной функции казачества.
   Гетьманско-государственный стиль (барокко) выступает как придающий динамику фактор национальной жизни, а народный стиль как гармонизирующий в пространственно - временных локализациях и социокультурных репрезентациях на Слобожанщине XVII – XVIII вв., поскольку барокко – народный стиль, по мнению автора, выступает аналогом известных культурологических дихотомий для обозначения динамики – стабильности, а слобожанская культура благодаря открытости, полилогичности и толерантности своего дискурса принадлежит к таласократическому типу культуры.
   Ключевые слова: барокко, стиль, народный стиль, семиотическая модель, социокультурная репрезентация, идентичность, ментальность.

Titar O. V. Baroque and National Style in formation of slobidska mentality. – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 09. 00. 12. – Ukrainian studies (philosophical sciences). – V. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2003.

   The dissertation is devoted to philosophical analysis of the slobidska mentality concept, the formation and manifestation slobidska mentality phenomenon. Comparative analysis of theoretical accounts to mentality was carried out. The author examines slobidska mentality through their sociocultural and artistic representations in church’s architecture and philosophical thought.
   It was proven that there are two types of these representation in slobidska mentality which are characterized by introduction of concept of styles (Baroque and National style). A Style is interpreted as a specific structural semiotic model.
   From the point of view of local identity and local style representation of slobidska mentality in visual and verbal aspects were analyzed.
   Hetman – state style (Baroque) is a dynamic factor of national being and National style is a factor of harmony in space – time localization in Slobidska Ukraine in XVII-XVIII centuries because the opposition Baroque – National Style , on the author’s opinion, is an analogy of the well-known dichotomies for signification of dynamic – stability. Due to polilogical and tolerant slobidska discourse Slobidska culture is a talassocratic type of culture.
   Key words: Baroque, Style, National Style, semiotic model, socio-cultural representation, identity, mentality.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Бароко та народний стиль у формуванні слобожанської ментальності

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!