|
Анотації Яковенко Г.Г. Церковнопарафіяльна освіта в Харківській єпархії (1799–1917).– Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01– історія України. – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2006. В дисертації на основі широкого кола джерел досліджується проблема становлення, розвитку та функціонування церковнопарафіяльних шкіл Харківської єпархії в 1799–1917 рр., їх вагомий внесок у поширення початкової освіти серед незаможних верств населення. Вперше представлено динаміку розвитку церковнопарафіяльних шкіл Харківщини на прикладі дослідження стану початкової церковної освіти у всіх повітах губернії. Духовенство Харківської єпархії організувало діяльність третини від загальної кількості початкових шкіл. Протягом тривалого часу свого існування вони утримувалися за рахунок внутрішніх коштів Церкви. З питань матеріального забезпечення парафіяльне духовенство співпрацювало із земствами. В Харківській єпархії в 1799–1917 рр. було створено систему церковнопарафіяльної освіти, яку становили школи грамоти, однокласні, двокласні та другокласні школи. Підготовка до педагогічної праці в початкових церковних школах здійснювалася в духовній семінарії та єпархіальному училищі (для представників духовного стану) та в другокласних школах (для світської молоді). У церковнопарафіяльних школах під час організації навчально-виховного процесу відбувалася подальша розробка теорії виховуючого навчання, що постає сьогодні як головна освітня парадигма. У школах Харківської єпархії проводилася виховна робота в таких формах: відвідування учнями богослужіння, участь в церковній службі, у роботі шкільних бібліотек. Для поклоніння святим місцям влаштовувалися паломництва, які в школах Харківської єпархії набули значного поширення. Ключові слова: єпархія, церковнопарафіяльні школи, православне духовенство, церковна педагогіка, початкова народна освіта. Яковенко Г.Г. Церковноприходское образование в Харьковской епархии (1799–1917 гг.). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины.– Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина. В диссертации, на основе широкого спектра источников исследуется проблема становления, развития и функционирования церковноприходских школ в Харьковской епархии в 1799–1917 гг., их весомый вклад в распространение начального образования среди беднейших слоев населения. Церковные школы стали появляться одновременно со строительством храмов в полковых городках и больших селах уже в конце XVII в., в Харькове они возникли позднее, в 20–30 гг. XVIII в. Общество поручало приходскому духовенству заботиться о школьном и внешкольном образовании детей. Педагогическая деятельность священно- и церковнослужителей была частью выполнения их пастырских функций. Особенностями возникновения и распространения церковных школ на Слобожанщине следует считать взаимовлияние двух культур: крепкие общинные традиции русских крестьян и перенос казаками из Правобережной Украины школ как обязательной составной части их быта, а также существование такого явления как бродячие дьячки, что свидетельствовало о причастности жителей Слобожанщины к европейским культурным традициям. Впервые представлено динамику развития церковноприходских школ Харьковщины на примере исследования состояния начального церковного образования во всех уездам губернии. Духовенство Харьковской епархии организовало деятельность одной третьей от общего количества начальных школ. На протяжении длительного времени существования они содержались за счет внутренних средств Церкви. По вопросам материального обеспечения школ приходское духовенство сотрудничало с земствами. Нерегулярность финансирования нужд приходских школ были главной причиной их неудовлетворительного материального положения. Городские школы (в губернском и уездных центрах) находились в лучших условиях, потому что они получали помощь благотворителей. Школы находились в малоприспособленных для обучения помещениях, которые не соответствовали санитарно–гигиеническим требованиям. От уровня материального обеспечения зависела полнота выполнения учебно-воспитательных задач. В Харьковской епархии в 1799–1917 гг. была создана система церковноприходского образования, которую составляли школы грамоты, одноклассные, двухклассные и второклассные школы. Подготовка к педагогической деятельности в начальных церковных школах происходила в духовной семинарии и епархиальном училище (для представителей духовного сословия) и второклассных школах (для светской молодежи). Важную роль в распространении начального образования играли школы грамоты, которые находились преимущественно в селах самых отдаленных уездов и стали резервом для пополнения численности одноклассных церковноприходских школ. По длительности и содержанию обучения церковные школы уравнялись с министерскими и земскими. Руководство их деятельностью осуществлял епархиальный училищный совет и его уездные отделения. Руководство Харьковской епархии, поддерживая решения самодержавия, направленные на развитие народного образования, принуждало духовенство к выполнению учительских обязанностей. В ходе организации учебно-воспитательного процесса происходила дальнейшая разработка теории воспитывающего обучения, что является сегодня главной образовательной парадигмой. Исторический опыт деятельности церковноприходских школ Харьковской епархии имел положительные достижения: активная работа школ в приходе, успешная организация внешкольного и трудового воспитания, материальная поддержка приходами своих школ. Как одну из особенностей функционирования церковноприходских школ Харьковской следует отметить тесное сотрудничество светской и духовной власти в деле организации народного образования. За время деятельности приходских школ Харьковская епархия стала центром церковно-школьного дела, одним из центров учебно-методической работы всей Российской империи. Ключевые слова: епархия, церковноприходские школы, православное духовенство, церковная педагогика, начальное народное образование. Yakovenko G.G. Parish Education in Kharkiv Eparchy (1977–1917). – Manuscript. The dissertation on taking the scientific degree of candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 – the History of Ukraine. – Kharkiv National University named after V.N. Karazin, 2006. The problem of formation, development and work of parish schools in the Kharkiv eparchy in 1799–1917, their significant contribution into spreading of an elementary education of poor levels of population is considered in the present dissertation on the basis of wide range of sources. For the first time the moving forces and trades of parish schools development in the Kharkiv province are represented at the example of research of a situation with primary parish education in all districts of the province. The clergy of the Kharkiv eparchy has organized the activity of a third of total number of all elementary schools. For a long period of their existence they were supported by the expenses of Church. In questions concerning the financial maintenance of schools the parish clergy cooperated with zemstvoes. A parish education system consisted of grammar schools, one-class, two-class and second-class schools existed in the Kharkiv eparchy in 1799–1917. Training for pedagogical work at primary church schools was carried out at a theological seminary and eparchial school (for representatives of the ecclesiastics) and at the second-class schools (for secular youth). With the organization of teaching and educational process, the further development of the educational training theory, which is represented today as the main educational paradigm, was carried out in parish schools. At schools of the Kharkiv eparchy educational work was put into practice in such forms as teachers visits to the divine service and participation in church reading and motet, worship to sacred places and the pilgrimage were arranged and have received a wide spread. Key words: parish schools, orthodox clergy, an eparchy, national primary education, church pedagogics. Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія) Церковнопарафіяльна освіта в Харківській єпархії (1799–1917)
|