Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Антитрагедійне в сучасному філософсько-естетичному дискурсі
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Антитрагедійне в сучасному філософсько-естетичному дискурсі

 Анотації

Кривошея Т.О. Антитрагедійне в сучасному філософсько-естетичному дискурсі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.08 – естетика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

   У дисертації досліджується антитрагедійна світонастанова та антитрагедійне мистецтво.
   У ХХ столітті у межах трагічного світобачення виникають нові актуальні його модифікації - від екзистенційного трагізму до "парадоксального" трагічного, від "буденності" трагедійного до "забуття" або "смерті" трагедії. Трагічне у філософсько-естетичному дискурсі ХХ століття набуває оригінальних рис, трансформується та змінюється, що приводить до постійних модифікаційних пошуків, які виходять за межі класичних категоріальних співвідношень (таких, як трагікомічне, комітрагічне, драматичне, мелодраматичне). Тому шлях перегляду традиційних естетичних категорій залишається продуктивним та актуальним для некласичної естетичної науки.
   У дисертаційному дослідженні виокремлюється антитрагедійне як одна із своєрідних ознак сучасного мистецтва, аналізується проблемне коло у категоріальному співвідношенні "трагічного"-"комічного", "поетичного"-"прозового" в історико-естетичному ракурсі. Робиться висновок, що антитрагедійні риси виникають в площині буденності, повсякдення, прозовості, коли "стомленість" від трагедії та трагічного вимагає відходу у неконфліктний світ звично-звичайного.
   Ключові слова: антитрагедійне, антитрагедійне світовідчуття, антитрагедійне мистецтво, трагікомічне, модифікації комічного, поетичне, прозаїчне, прозове, буденність, кіномистецтво.

Кривошея Т.А. Антитрагедийное в современном философско-эстетическом дискурсе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.08. – эстетика. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

   В диссертации исследуется феномен антитрагедийного в эстетике и художественной практике. Теоретическое обоснование смысла и характеристики антитрагедийного выходят за границы традиционного взгляда на антитрагедийное в смысловом поле постмодернистского искусства. Через историко-эстетическую проекцию автор исследует феномен антитрагедийного, что позволяет сфокусировать теоретические обобщения об антитрагедийном мироощущении и антитрагедийном искусстве как культурном феномене переходных эпох, когда возникает потребность ухода от трагедии, "усталость" от трагедийного. Именно в подобные периоды в художественном процессе происходит нивелирование трагического, трагедия переходит в разряд неактуального искусства, уступая место другим актуальным жанрам (комедия, трагикомедия, комитрагедия, драма). Если в историческом ракурсе можно выделить антитрагедийное как оригинальную черту мироощущения и художественного видения, то в постмодернистском искусстве правомерно очертить антитрагедийное как самостоятельный эстетический феномен с оригинальными чертами. Постмодернизм закрепляет за антитрагедийным самостоятельное смысловое поле, переводит антитрагическое в ранг отдельной эстетической категории, наравне с трагическим и комическим.
   Построение категориальной схемы для антитрагедийного проводится несколькими методологическими приёмами. Во-первых, выбирается актуальный для неклассической эстетики путь пересмотра и уточнения смысла и содержания традиционных эстетических категорий, таких, как трагическое и комическое. Рассматривается их соотношение в различные культурно-исторические периоды. Через проекцию большого культурного времени делается вывод о постоянном изменении во взаимодействии между высокиими и низкиими жанрами. Неоднозначность соотношения в категориальной диаде "трагическое"-"комическое" объясняет вариативность в появлении великого множества модификаций комического (гег, гротеск, ирония, пастиш, сатира, юмор) и трагического, характеристики которого также изменяются в различные культурные периоды. Антитрагическое закрепляется в системе эстетических категорий как одна из модификаций трагического. Во-вторых, для теоретического обоснования антитрагедийного автор использует метод поиска логических связей антитрагедийного в системе других эстетических категорий. Используя "поэтическую"-"прозаическую" дихотомию для методологического задания ревизии категории трагического и ее соотношения с категориальными модификациями комического, рассматривается момент взаимодействия "трагического"-"поэтического" и "обыденного"-"прозаического". Так, в классической эстетике происходит отождествление трагедии с поэтическим, что позволяет спроецировать антитрагедийное на прозаическое. Автор делает вывод, что антитрагедийные черты возникают в пространстве обыденности, прозаичности, когда усталость от трагедии, трагического требует отхода в неконфликтный мир обычно-обыденного, повседневного. Такое мироощущение находит воплощение в антитрагедийном искусстве.
   Ключевые слова: антитрагедийное, антитрагедийное мироощущение, антитрагедийное искусство, трагикомическое, модификации комического, поэтическое, прозаическое, прозаичное, повседневность, киноискусство.

Kryvosheya T.O. Antitragic in the modern philosophical-aesthetic discourse. – Manuscript.

The thesis on the achievement of Philosophy Candidate scholar degree on the specialisation 09.00.08 – Aesthetic. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2004.

   The dissertation aim is to investigate the phenomena of antitragic in the aesthetics and artistic practice. In the XXth century a category of tragic acquires the new actual modifications: from existential tragic to paradoxical tragic, from the norm of tragic to the death of tragedy. Antitragic (and this is its difference from tragic) goes away to the world of usual life. An antitragic man gets rid of effort of the moral choice. The non-conflict world of usual life becomes a base for the antitragic world outlook. Modern artistic practice and aesthetic theory both demand a formation of new categories in the limits of tragic-comic. It marks on the process of tragic art's non-actuality in the postmodernism. Giving up a superiority of tragic the art and aesthetics demand the directions of new types of the connections now, when the tragic art became impossible. Antitragic represents a destroyed world of things-men in arts. The introduction of the antitragic conception proves an actuality of the process of categorial renovations for non-classical aesthetics.
   Key words: antitragic, antitragic world outlook, antitragic art, usual life, poetic, prosaic, cinema.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Антитрагедійне в сучасному філософсько-естетичному дискурсі

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!