Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Аквакультура як чинник соціальної динаміки
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Аквакультура як чинник соціальної динаміки

 Анотації

Китаєва О.О. Аквакультура як чинник соціальної динаміки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2006.

   Дисертація являє собою соціально-філософське дослідження аквакультури. Розглянуто науково-методологічні засади вивчення феномена аквакультури як рушійної сили соціальної активності особистості в умовах екологічної кризи.
   Виявлено та проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст аквакультури. З’ясовано сутність аквакультури та проаналізовано підходи до її осмислення в суспільствознавчій думці.
   Аквакультура визначається як цілепокладаюча діяльність людини по пізнанню, освоєнню, перетворенню, впорядкуванню, охороні, раціональному і комплексному використанню такої складової природного середовища, як вода та водний ресурс і яка спрямована на відтворення, оновлення, організацію та трансформацію соціального буття відповідно до потреб, намірів, та ціннісних орієнтацій суб’єктів.
   Ключові слова: аквакультура, соціальне, соціальна динаміка, культура, вода, світогляд, форми світогляду.

Китаева Е.О. Аквакультура как фактор социальной динамики. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Запорожский национальный университет, Запорожье, 2006.

   Диссертация представляет собой социально-философское исследование аквакультуры. Рассмотрены научно-методологические основы изучения феномена аквакультури как движущей силы социальной активности личности в условиях экологического кризиса.
   Выявлен и проанализирован категориальный ряд, который отображает содержание аквакультуры. Выяснена сущность аквакультуры и проанализированы подходы к ее осмыслению в обществоведческой мысли.
   Аквакультура определяется как целеполагающая деятельность человека по познанию, освоению, преобразованию, упорядочению, охране, рациональному и комплексному использованию таких составляющих природной среды, как вода и водный ресурс, которые направлены на воспроизведение, обновление, организацию и трансформацию намерений и ценностных ориентаций субъектов, от которых зависит направление и динамика общества.
   Определено, что структурными составляющими аквакультуры являются: система знаний о воде и водных ресурсах (когнитивний аспект); способы использования воды в производстве и быту (праксеологический аспект); мировозренческие ориентации в отношении ценности воды и ее значимости для человека и общественного производства (аксиологический аспект). Аквакультурное сознание человека рассмотрено под углом зрения содержательных мотивационных характеристик основных типов мировозрения – мифологии, религии, философии, что дало возможность дать определение человека в качестве духовного “земноводного” существа, способного адекватно отвечать социальным требованиям законов природы. Подчеркивается что общество как субъект активного целенаправленного воздействия на природную среду становится на такой путь благодаря агрокультуре, то есть применения воды для обработки земли с целью ее сознательного использования в качестве всеобщего предмета и орудия труда. Вода, обрабатывая землю, одновременно облагораживает и человека который становится продуктом культуры.
   Методологической основой проблемы исследования аквакультуры как решающего фактора динамичного развития человеческого общества взят древний принцип познавательного отношения человека к миру: “подобное создает подобное”. Его использование позволило во-первых, строго выдержать принцип монистической последовательности в обосновании человека как духовного “земноводного” существа, во-вторых, органически соединить мировозренческие формы сознания в их внутреннем имманентном мотивационном воздействии на его способ жизни и в-третьих, определить основные составляющие аквакультурного сознания, которые подчиняют материально-производственную жизнедеятельность человека в природосоответствующем направлении.
   К факторам оптимизации аквакультурного сознания отнесены: создание програмы формирования аквакультуры начиная с дошкольного розраста, привлекая к ее соблюдению семью, дошкольные учебно-образовательные и воспитательные учреждения, в основу которой необходимо заложить специфические экокультурные факторы, которые вытекают из мировозренческих форм сознания, а также неукоснительное выполнение основного педагогического правила – “воспитатель обязан быть воспитанным”; отказ от монополизма во всем, что касается философских подходов к решению проблем аквакультуры.
   Ключевые слова: аквакультура, социальное, социальная динамика, культура, вода, мировозрение, формы мировозрения.

Кitayeva O.O. Aquaculture as the factor of social dynamics. – Manuscript.

Dissertation for a degree of the Candidate of Philosophic Science on speciality 09.00.03 – social philosophy and philosophy of a history. – Zaporizhzhya National University, Zaporszhzhya, 2006.

   The dissertation represents social-philosophical research of aquaculture. Methodological bases of studying of a phenomenon of aquaculture as driving force of social activity of the person in conditions of ecological crisis have been analyzed.
   Aquaculture it is determined as target activity of the person on knowledge, development, transformation, ordering, protection, rational use of such components of the natural environment as water, which directed on reproduction, updating, the organization and transformation of intentions and valuable orientations of subjects from which depend a direction and dynamics of a society.
   The categories, which displays the maintenance of aquaculture have been analyzed. The essence of aquaculture has been found out and approaches to its judgement in social science has been analysed.
   Key words: aquaculture, social, social dynamics, culture, water, outlook, outlook forms.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Аквакультура як чинник соціальної динаміки

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!