Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Воєнна наука. Військова справа arrow Військово-інженерна справа Київської Русі (ІХ – перша половина ХІІІ ст.)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Військово-інженерна справа Київської Русі (ІХ – перша половина ХІІІ ст.)

Анотації 

Топальський В. Л. Військово-інженерна справа Київської Русі (ІХ – перша половина ХІІІ ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 – військова історія. – Національна академія оборони України. – Київ, 2005.

   У дисертації досліджується джерельна база та стан наукової розробки військово-інженерної справи Давньоруської держави; проаналізовано й узагальнено погляди вчених стосовно місця та ролі військово-інженерної справи під час ведення оборонних і наступальних дій; зведено воєдино розрізнені дані про її складові, досліджено їх походження та тенденції розвитку; з’ясовано призначення, будову та місце оборонних споруд у системі оборони як окремих регіонів, так і держави в цілому; виявлено вплив сусідніх народів на вдосконалення теорії й практики оборонного будівництва; надаються практичні рекомендації щодо використання у національному та військово-патріотичному вихованні військовослужбовців ЗС України.
   Ключові слова: будівництво, довгочасні укріплення, інженерні заходи, місто, оборонні споруди, польові укріплення, фортеця, фортифікація.

Топальский В. Л. Военно-инженерное дело Киевской Руси (ІХ – первая половина ХІІІ вв.). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 20.02.22 – военная история. – Национальная академия обороны Украины. – Киев, 2005.

   В диссертации исследуется источниковедческая база и уровень научной разработки военно-инженерного дела древнерусского государства. Проанализированы и обобщены взгляды ученых относительно места и роли военно-инженерного дела во время ведения оборонительных и наступательных действий. Сведены воедино разрозненные данные о составе военно-инженерного дела, исследовано их происхождение и тенденции развития; выяснено назначение, строение и место фортификационных сооружений в системе обороны как отдельных регионов, так и государства в целом. Выявлено влияние соседних народов на усовершенствование теории и практики оборонительного строительства. Формулируются практические рекомендации для использования в национальном и военно-патриотическом воспитании военнослужащих ВС Украины.
   Мероприятия по строительству оборонительных сооружений во времена Киевской Руси наиболее целесообразно рассматривать с точки зрения предложенной структуры военно-инженерного дела, которое включало фортификацию (долговременную и полевую), а также инженерное обеспечение войск во время боевых действий (штурм и оборона долговременных и полевых укреплений, осадные и противоосадные мероприятия, инженерная разведка, обеспечение водой) и передвижения войск. На состояние и усовершенствование оборонительных сооружений, кроме экономического развития, влияли: способы атаки, существовавшие в то время; оружие славян и их врагов; состояние военного дела соседних народов.
   Вся история древнерусских укреплений неразрывно связана с историей поселений. В Х–ХІІІ вв. само понятие „город” было неотделимо от укрепления. Киевская держава в период своего расцвета смогла усилить пограничье, защитить свои земли от враждебно настроенных соседей, построив значительные фортификационные сооружения, к которым следует отнести: линии укрепленных городов и крепостей по рекам; отдельные крепости, размещавшиеся по всей территории Руси; гигантские валы, защищавшие Киев с юга и юго-запада. Оборонительные сооружения строились не только против кочевых народов, но и против западных и северных соседей. В период феодальной раздробленности глава верховной власти (великий князь) не имел ни сил, ни средств для сооружения укреплений общегосударственного значения. Феодалы и города были заняты в основном защитой своей территории, а общегосударственные интересы их мало интересовали, что негативно влияло как на развитие оборонительных мероприятий, так и военного дела в целом.
   Сооружение первых оборонительных укреплений, состоявших из земляных окопов и лесных завалов, по простоте их размещения и конструкции было доступно всем людям, носившим оружие. Поэтому исполнителями были сами воины при содействии местных жителей, а руководителями – начальники дружин. Со временем оборонительные работы значительно усложнились, что вызвало потребность в специалистах, которые отвечали бы за сооружение укреплений. Это способствовало значительному развитию оборонного строительства как отдельных пунктов, так и государства в целом.
   Ключевые слова: строительство, долговременные укрепления, инженерные мероприятия, город, оборонительные сооружения, полевые укрепления, крепость, фортификация.

Topalskij V.L. Military-engineering the Kiev Russia (ІХ – first half XІІІ). – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of candidate of historical sciences on a speciality 20.02.22. – Military history. – National academy of defense of Ukraine. – Kyiv, 2005.

   In the dissertation the source study base and a level of scientific development of military - engineering of the old Russian state is investigated. The author generalises sights of scientists concerning a place and roles of military - engineering during conducting defensive and offensive actions. The isolated data on structure of military - engineering are shown, their origin and tendencies of development are investigated; purpose (assignment), a structure and place of fortification constructions in defense system, both of separate regions, and the state as a whole are found out. Influence of next peoples on improvement of the theory and practice of defensive construction is revealed. Practical recommendations for use in national and military - patriotic education of military men the armed Forces of Ukraine are formulated.
   Key words: construction, long-term strengthening, engineering actions, town, defensive constructions, field strengthening, fortress, fortification.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Військово-інженерна справа Київської Русі (ІХ – перша половина ХІІІ ст.)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!