Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Легітимація соціальних інститутів: соціально-філософський аналіз
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Легітимація соціальних інститутів: соціально-філософський аналіз

 Анотації

Тур М. Г. Легітимація соціальних інститутів: соціально-філософський аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

   У дисертації викладено соціально-філософську концепцію легітимації соціальних інститутів у діахронічній перспективі зміни філософських парадигм: від онтологічної через менталістичну до лінгвістичної. При цьому інструментом дослідження методологічних засад моделей легітимації – онтологічно-сакральної (міфологічної і релігійної) та формально-раціональної – виступає поняття раціональності. Шляхом порівняння експлікуються контроверзні методологічні підходи легітимації соціальних інститутів у межах дискурсивно-етичної та системно-функціональної теоретичних стратегій. Чільне місце відведено аналізу в контексті постметафізичного мислення проектів легітимації в поняттєвих рамках теорії справедливості як чесності, розгляду постмодерністських підходів легітимації (критика гранднаративів модерну, повторний опис словників та мовних матриць). На тлі аналізу чинників депотенціації інституту національної держави та демократичної легітимності в процесі глобалізації світу дискурсивно-етична методологія легітимації інститутів розглядається як така, що здатна синтезувати у своїх рамках комплементарний потенціал альтернативних методологій й на засадах інтерсуб’єктивного порозуміння утверджувати в суспільному житті ідеали гуманності, толерантності й справедливості.
   Ключові слова: легітимація, легітимність, соціальний інститут, право, суспільна угода, раціональність, справедливість, комунітаризм, демократія, глобалізація.

Тур Н. Г. Легитимация социальных институтов: социально-философский анализ. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2007.

   В диссертации изложена социально-философская концепция легитимации социальных институтов в диахронической перспективе изменения философских парадигм: от онтологической через менталистическую до лингвистической. При этом инструментом исследования моделей легитимации – онтологически-сакральной (мифологической и религиозной) и формально-рациональной – выступает понятие рациональности.
   Методология легитимации в контексте философской диахронии фокусируется в вопросе обеспечения единства разума. В онтологически-метафизической традиции это единство выводилось из объективности мирового порядка, что выражалось в инерции мыслительных фигур до образа космоса (природы), сакрального (Бога) как первоисточников легитимации. В менталистической парадигме оно реализуется субъективной способностью до синтеза на основе идеализации (Кант) или приданием истории метафизического статуса путем ее опосредствования абсолютным духом (Гегель); в лингвистической парадигме – медиумом языкового взаимопонимания, которое достигается процедурно и устанавливается временно.
   В диссертации обоснована концепция исторической эволюции типов легитимации в направлении от дорефлексивных до рефлексивных форм. Это позволило интерпретировать понятие традиционной легитимации как онтологически-сакральную модель легитимации. В условиях диффузии принципов легитимации соответствующему типу институциональной сферы общества присущ господствующий механизм легитимации (как идеальный тип), формирующий конкретный исторический образ социума. В архаическом обществе – мифологический, в обществах высоких культур (государственно-организованных) – религиозный, в модерных и постмодерных – формально-рациональный (процедурный).
   Определено, что логика развития принципов легитимации социальных институтов в области социогуманитарного знания лежит в плоскости изменения парадигм от классической рациональности (принципа субъективности философии сознания, который с Нового времени обуславливает доминирование субъект – объектного отношения к миру, в том числе и социальному) до неклассической (на принципе субъект – субъектного отношения, которое демонстрирует коммуникативная философия) и постнеклассической рациональности (на принципе плюральности, который в наибольшей мере воплощает в себя постмодернистский подход в наративной модели легитимации в процессе языковых игр).
   На фоне компаративного анализа методологических подходов легитимации социальных институтов в рамках дискурсивно-етической и системно-функциональной теоретических стратегий, теории справедливости как честности, постмодернистских концепций легитимации на основе подрыва власти в любой форме ее проявления (монологичность и центрация, гранднаративы модерна, универсалистские словари, языковые матрицы) сделан вывод, что методологические принципы дискурсивной этики позволяют синтезировать в ее рамках комплементарный потенциал контроверзных моделей легитимации. Подчеркивается, что, несмотря на известный утопический потенциал, дискурсивно-этическая методология может служить надежной регулятивной идеей в деле легитимации надгосударственных институтов управления в глобализированном социальном пространстве путем институционализации глобальной делиберативной демократии. В дискурсивно-етической перспективе теряют убедительность попытки интерпретировать моральный универсализм как врага контекстуального, а единство разума – как форму репрессии. Напротив, благодаря предпосылкам идеальной коммуникации, моральный универсализм способен учитывать ценность индивидуального и неповторимого и путем интерсубъективного взаимопонимания на принципах рефлексивности, открытости и транспоретности процедур утверждать в социальной жизни идеалы гуманности, толерантности и справедливости.
   Ключевые слова: легитимация, легитимность, социальный институт, право, общественный договор, рациональность, справедливость, коммунитаризм, демократия, глобализация.

Tur N. G. Legitimation of social institutions: social and philosophical analysis. — Manuscript.

Dissertation for doctor’s degree for speciality: 09.00.03 – Social philosophy and philosophy of history – Kyiv National Taras Shevchenko University, Ukraine, Kyiv, 2007.

   In the dissertation the socio-philosophical conception of legitimation of social institutions is given in the diachronical perspective of development of philosophical paradigms: from ontological via mentalistic to linguistic. At that the instrument of investigation of methodological grounds of types of legitimation – ontological-sacral (mythological and religious) and formal-rational – consists in the notion of rationality. By the mean of comparison the controversial methodological approaches of legitimation of social institutions in the bounds of discursive-ethical and system-functional theoretical strategies are explicated. A special part is devoted to the analysis in the context of post-metaphysical thinking of projects of legitimation in the conceptual frames on the theory of justice as virtue, to the examination of postmodern ways of looking into the legitimation (critics of modern grand narratives, recurring description of dictionaries and matrixes). From the standpoint of the factors of depotentiation of institution of national state and democratic legitimacy in the process of globalization of society discursive-ethical methodology of legitimation of institutions is regarded as able to synthesize in itself complementary potential of alternative methodologies and on the basis of intersubjective comprehension to assert in the social life ideals of humanism, tolerance and justice.
   Key words: legitimation, legitimacy, social institutions, law, social contract, rationality, justice, communitarism, democracy, globalization.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Легітимація соціальних інститутів: соціально-філософський аналіз

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net