Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філософські науки. Психологія arrow Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності

 Анотації

Кузнєцова І.В. Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. – Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України, Київ. – 2008 р.

   У дисертаційному дослідженні проаналізовано аксіологічні та праксеологічні виміри особистісного становлення суспільно-відповідального суб’єкта культурно-освітньої діяльності. Висвітлюється потреба інформаційного суспільства у провідній ролі соціокультурного процесу як універсальної форми само-усвідомлення суспільства і формуванні ціннісно-орієнтованої особистості.
   Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості, відповідно до етапів трансформації свідомості: індивід – індивідуальність – особистість.
   Розширено антропологічну концепцію культури (аксіологічний вимір) означенням спеціалізованої галузевої концепції культурної діяльності (праксеологічний вимір), процесуальний характер функціонування якої з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури узагальнено в єдину метапрофесійну діяльність, означену поняттями – культуртрегерська діяльність та культуртрегер.
   Запропоновано сучасну культурно-мистецьку освіту будувати на засадах філософського осмислення співпраці суб’єктів освітнього процесу. Метою концепції є – культуртрегер (бібліотекар, редактор, журналіст, перекладач, екскурсовод тощо), який виконує професійне завдання в контексті існуючого ціннісно-орієнтованого над-завдання, що включає моральнісні засади до його професійної підготовки.
   Ключові слова: культура, галузева культурна діяльність, культурно-мистецька освіта, індивід – індивідуальність – особистість, відповідальність, культуртрегер, культуртрегерська діяльність.

Кузнецова И.В. Аксиологические и праксеологические основы становления личности как субъекта культурно-образовательной деятельности – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10 – философия образования. – Институт высшего образования Академии педагогических наук Украины, Киев. – 2008.

   В диссертационном исследовании проанализированы аксиологические и праксеологические основы личностного становления общественно-ответственного субъекта культурно-образовательной деятельности. Выявлена потребность информационного общества в ведущей роли социокультурного процесса как универсальной формы само-осознания общества и формирование ценностно-ориентированной личности.
   Выявлена динамика культурно-этических оснований в процессе становления личности, в соответствии с этапами трансформации сознания: индивид – индивидуальность – личность.
   Расширена антропологическая концепция культуры (аксиологическое измерение) введением определения специализированной отраслевой концепции культурной деятельности (праксеологическое измерение), процессуальный характер функционирования которой по ретрансляции, интерпретации и распространению культуры обобщенно в единую метапрофессиональную деятельность, номинованную понятиями культуртрегерская деятельность и культуртрегер, введенными в культурное поле в эпоху Просвещения. Предложенные понятия этимологично точно отображают сущность процессов межкультурной диффузии постмодернизма.
   Обоснована потребность единого европейского пространства в культуртрегере (библиотекарь, редактор, журналист, переводчик, экскурсовод и т.п.), который выполняет свою профессиональную задачу в контексте существующей ценностно-ориентированной над-задачи, имеющей моральные основы в его профессиональной подготовке. Предложено современную философию культурно-художественного образования строить на основах гуманитарно-общественной, логической, информационной и коммуникативной культуры сотрудничества субъектов образовательного процесса.
   Особенностью профессиональной подготовки культуртрегера выступает человекообразующий характер его профессиональной деятельности, реализующийся исключительно в форме общения и как таковая являющаяся деятельностью морально-этической. Данное обстоятельство объясняет правомерность включения в культуртрегерскую деятельность моральных критериев, а в профессиональные параметры специалисты-культуртрегеры – моральных качеств: личной ответственности за отбор, интерпретацию, трансляцию культурных текстов, как таковых, в социуме, что отражено в принципах Этического кодекса культуртрегерской деятельности, разработанного и предложенного в диссертационном исследовании.
   Основными моральными приоритетами профессиональной деятельности культуртрегеров, систематизированными в предложенном Этическом кодексе культуртрегерской деятельности, названы:
   – социальная ответственность за последствия, распространяемых в социуме культурных текстов; актуализация содержания социализации и инкультурации людей; создание и постоянное воссоздание единого смыслового поля культуры, а посему – целостности общества, его исторической перспективы;
   – обеспечение адаптации культурных явлений в пространстве и во времени, обеспечивая преемственность явлений культуры: появление, продуцирование, "сворачиваемость" (превращение в знак культуры, утрата актуальности), "разворачиваемость" знаков культуры до личностного уровня восприятия; обеспечивать развитие общества, опираясь на знание истории, которое подтверждает идею о единстве человечества при всем его этническом разнообразии;
   – не допускать неправдивого свидетельства об обычаях, обрядах, культуре Других народов, исходя из потенциального равноправия всех;
   – обладать способностью критически мыслить и самостоятельно решать проблемы любознательностью, настойчивостью, гибкостью и умением принимать изменения;
   – обладать способностью поддерживать открытый диалог межличностного общения;
   – признавать интеллектуальную собственность на авторские права;
   – уважать права, интересы, честь, достоинство, репутацию и чувства лиц, с которыми общается;
   – придерживаться принципа гендерного равноправия при оказании информационных услуг;
   – поддерживать профессиональную компетентность, способность к беспрерывной самоактуализации образования на протяжении жизни;
   – создавать атмосферу доброжелательности, взаимоподдержки, взаимопомощи, творческого сотрудничества;
   – заботиться об общественном статусе и авторитете своей профессиональной деятельности и др.
   Переосмысление задач культурно-образовательной сферы становления личности, способной неантагонистично разрешать системы противоречий, приобретает особое значение в разработке современной парадигмы деятельности человечества в поле постнеклассической науки и ее ядра – синергетики как теории самоорганизации сложных открытых систем.
   Ключевые слова: культура, отраслевая культурная деятельность, культурно-художественное образование, индивид – индивидуальность –личность, ответственность, культуртрегер, культуртрегерская деятельность.

Kuznetsova I.V. Axiological and praxiological fundamentals of the personality as subject of culture-educational activity – Manuscript.

The dissertation for a candidate's degree of Philosophical sciences on the speciality 09.00.10 – philosophy of education. – Institute of Higher Education of APN of Ukraine. – Kyiv, 2008.

   Dissertation is devoted to the examination of axiological and praxeological of dimensions of personality becoming the social-responsible subject of culture-educational activity. The need of information society for a leading role of social and cultural process as universal form of self-realization of society and value-oriented person is determined.
   The dynamics of cultural – ethical foundation in the process of becoming the personality is justified according to the stages of transformation of consciousness: individ – individuality – personality.
   The anthropological concept of culture (axiological gauging) is extended by introduction of definition of the specialized branch concept of cultural activity (praxiological gauging), remedial character of which on retranslation, interpretation and distribution of culture is generalized into unified metaprofessional activity, named by notions – culturetregerical activity and culturetreger.
   It is offered to build modern cultural – art education on the basis of philosophical idea of cooperation of the subjects of educational process. The main purpose of this conception is culturetreger (librarian, editor, journalist, translator, guide etc.), which executes the professional task in a context of existing value-oriented above – problem which includes moral foundations of his professional background.
   Keywords: culture, branch cultural activity, cultural – art education, individ – individuality – personality, responsibility, culturetregerical activity, culturetreger.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!