Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Історія. Історичні науки arrow Буковинська дерев’яна культова архітектура ХVІІ-ХІХ ст. (До проблеми взаємовпливів народних традицій та церковних канонів)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Буковинська дерев’яна культова архітектура ХVІІ-ХІХ ст. (До проблеми взаємовпливів народних традицій та церковних канонів)

 Анотації

Чучко М.К. Буковинська дерев’яна культова архітектура ХVІІ-ХІХ ст. (До проблеми взаємовпливів народних традицій та церковних канонів) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05. - етнологія. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Київ, 2000.

   Дисертація присвячена вивченню буковинської дерев’яної сакральної архітектури ХVІІ-ХІХ ст. На основі широкого кола писемних та матеріальних джерел досліджуються питання, пов’язані з традиційною практикою спорудження та утримання дерев’яних культових споруд краю, а також розвитком їх архітектурно-композиційних форм та особливостями обладнання інтер’єру. Аналізуються основні напрямки еволюції дерев’яного культового будівництва на Буковині, з’ясовується ступінь сусідніх взаємовпливів, визначаються основні типи дерев’яних сакральних будівель, що побутували на території краю протягом ХVІІ-ХІХ ст.
   Більш повному вивченню цих питань сприяв паралельний розгляд нормативної бази буковинського сакрального будівництва, технології спорудження дерев’яних культових будівель та будівельного досвіду зодчих.
   Докладно проаналізовані обряди та вірування, пов’язані не лише з будівництвом, а й використанням культових будівель та їх внутрішнього обладнання і начиння.
   Ключові слова: культова архітектура, сакральна споруда, архітектурно-композиційна форма, нормативна база, будівельний досвід, технологія спорудження, зодчий, обряд, вірування, начиння.

Чучко М.К. Буковинская деревянная культовая архитектура ХVII-ХІХ вв. (К проблеме взаимовлияний народных традиций и церковных канонов) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05. - этнология. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Т. Рыльского НАН Украины, Киев, 2000.

   Диссертация посвящена изучению буковинской деревянной сакральной архитектуры ХVII-ХІХ вв. На основе широкого круга письменных и материальных источников исследуются вопросы, связанные с традиционной практикой строительства и содержания деревянных культовых сооружений края, а также развитием их архитектурно-композиционных форм и особенностями устройства интерьера. Анализируются основные направления эволюции деревянного культового зодчества на Буковине, выясняется степень соседних взаимовлияний, определяются основные типы деревянных сакральных сооружений, бытовавших на территории края на протяжении ХVII-ХІХ вв.
   В основе традиционной практики строительства, содержания и реставрации деревянных культовых сооружений на Буковине на протяжении ХVII-ХІХ вв. лежало нормативно оформленное целым рядом законодательных актов Молдавского княжества и Австрийской империи древнее византийское патрональное право императора Юстиниана, обязательными элементами которого были институты церковного ктиторства, патроната и эпитропства.
   Сооружали деревянные культовые здания в ХVII-ХVIIІ вв. народные зодчие по древнейшим образцам. Проектно-сметовая документация на строительство деревянных церквей и колоколен, а также на их ремонт, становится обязательной лишь в начале ХІХ в. Тогда же вводится контроль за ходом строительных работ со стороны строительных комитетов и инженеров строительного департамента.
   Строили церкви и колокольни из лиственных (дуб) и хвойных (ель, сосна) пород древесины. Большинство храмов имели фундамент. Возводили церкви срубным способом, колокольни строили, используя каркасную или срубно-каркасную технику. Для покрытия употребляли дранку. Обрядовый аспект сооружения и реставрации культовых зданий основывался на соответствующих положениях церковного устава и вековых народных традициях.
   С конца ХVIIІ в. вводится систематический контроль за техническим состоянием храмов со стороны церковных властей. Содержанием и снабжением церквей занимались церковные патроны и религиозная община. Части их взносов регламентировались законодательством.
   Особое внимание уделялось предохранению церквей от пожаров, других стихийных бедствий, грабежей.
   На протяжении веков буковинский деревянный храм, как и традиционное жилище, прошел сложный путь развития от простейших двудельных до массово распространенных в ХVII – ХІХ вв. тридельных сооружений. Основа храма имела форму прямоугольника креста или корабля. Наиболее древними были церкви без куполов с простой четырехскатной крышей. Со временем в крае появляются храмы переходного типа от бескупольных до однокупольных. В храмах с хорошо выраженным одним, тремя или пятью куполами иллюзия высотности достигалась двумя путями: 1) за счет увеличения высоты стен и перекрытия объема куполом; 2) через увеличение ярусности путем заломов.
   Внутреннее пространство храма состояло из трех частей: притвора, наоса и алтаря. Функции каждой из них регламентировались церковными канонами. Внутри храмы устраивались в соответствии с церковными требованиями. Оборудование состояло из иконостаса, икон, утвари, процессионных вещей.
   Колокольни устраивались соответственно функциональному назначению их верхнего и нижнего ярусов.
   Деревянные церкви и колокольни Буковины являются примечательным явлением в истории отечественного деревянного церковного строительства. В них переплелись местные традиции и соседние влияния. Их гармонические пропорции и совершенные конструкции создают этнографическое и архитектурное лицо Буковины ХVII – ХІХ вв.
   Ключевые слова: культовая архитектура, сакральное строение, архитектурно-композиционная форма, нормативная база, строительный опыт, технология возведения, зодчий, обряд, верование, утварь.

Chuchko M.K. The wooden architecture of worship in Bukowyna of the XVII-th – XIX-th centuries. (About problem of inter influence of folk tradition and church law) – The manuscript.

The thesis for acquiring the scientific grade, i.e. Candidate of Historical Sciences, in the field of ethnology. – The Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology, named after M.T. Rylsky, NAS of Ukraine, Kyiv, 2000.

   The thesis is dedicated to the study wooden sacral architecture in Bukowyna of the XVII-th – XIX-th centuries. The questions dealing with the traditional practice in building and taking care after the wooden construction of worship in our region, also those connected with the development of their architectural and compositional forms, as well as with the peculiarities of equipment of interior design, are being researched on the basis of multiple written and material origins. The main directions in the evolutions of wooden architecture of worship in Bukowyna, the level of neighboring mutual influences as well as the main kinds of wooden sacral construction (those which were in our region during the XVII-th – XIX-th centuries) are under analysis.
   A more detailed study of these questions was promoted by the parallel consideration concerning construction technology of wooden architecture of worship and building experience of architects. The history of investigation of wooden worship building at the Bukowyna was looked. Written and material sources of studying problem were characterized. Were admitted mutual influence a folk traditions and church law at the form of planned structure and vertical space of wooden worship building at the Bukowyna in the XVII-th – XIX-th centuries. Between dwellings and temples different historical periods were pursued the parallels.
   The main principal of space orientation of dwellings and temples, appearance and evolutions of planned kinds, increase of their forms were studied into research.
   The main principals of development church interior, function of its special parts and equipment.
   The thoroughly analyzed ceremonies and creed are connected not only with construction, but also with using of this architecture of worship, its inner equipment and utensils.
   The key words: the architecture of worship, sacral construction, architectural and compositional form, the normative basis, building experience, the construction technology, architect, ceremony, creed, utensils.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Буковинська дерев’яна культова архітектура ХVІІ-ХІХ ст. (До проблеми взаємовпливів народних традицій та церковних канонів)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!