Автореферат
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Державний контроль за злочинністю

Анотації 

Литвак О.М. Державний контроль за злочинністю.

Рукопис дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія, кримінально-виконавче право. - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, Харків, 2002.

   У дисертації розглядаються різновекторні напрями впливу державної влади на стан і динаміку злочинності. Своє історичне призначення захисту правопорядку та здійснення контролю за злочинністю держава виконує за допомогою законодавства, зокрема кримінально-правового, караючи злочинців, і шляхом спеціально-кримінологічного попередження злочинів.
   Разом із тим, державна влада і закони, які вона створює, мають і криміногенний влив на суспільство. Завдання громадського суспільства полягає у здійсненні контролю, щоб криміногенний вплив держави знаходився лише в межах закону.
   Державний контроль за злочинністю розглядається як різновид соціального контролю. Іншим є недержавний соціальний контроль. Гармонічні відносини між ними є передумовою удержання злочинності на відносно невисокому рівні. Коли в країні домінує державний контроль, виникає небезпека так званої некриміналізованої злочинності політичної еліти.
   У роботі досліджено низку юридичних і соціально-психологічних проблем кримінального законодавства. Пропонуються шляхи посилення його виховного та стримувального впливу на населення. Зазначено деякі чинного діючого Кримінального кодексу України, зокрема, хаотичний стан санкцій, що виник внаслідок періодичних коливань колишньої радянської кримінальної політики та традиційного нехтування соціологічними і психологічними методами визначення кримінально-правових санкцій.
   Проблеми застосування кримінально-правових норм розглянуто в кримінологічній площині. Автор доходить висновку, що підвищення ефективності кримінального правосуддя можливе на шляху ствердження принципів його справедливості, захисту прав потерпілих та раціоналістичного трактування принципу невідворотності покарання. Стратегія антикримінального протистояння, на думку автора, повинна визначатися з огляду на пріоритет захисту громадян і суспільства від агресивних, у тому числі й терористичних посягань, а вже потім – протистояння економічній злочинності, в тому числі й організованій.
   Організованість співучасників – це традиційний у всі часи спосіб будь-якої умисної діяльності - як економічної, так і загальнокримінальної, корисливої або деструктивної. Він не може бути підгрунтям для виокремлення організованої злочинності в особливу категорію.
   Пропонується програма реформування системи державних органів, створених спеціально для боротьби з організованою злочинністю і корупцією, в основі якої – прагнення відновити профільну диференціацію спецслужб по боротьбі з організованою злочинністю та створення єдиного централізованого слідчого апарату. Корупція – явище, тісно пов’язане з економічною злочинністю, яке проникло до всіх галузей державного управління, в тому числі й до органів кримінальної юстиції. У зв’язку з цим дисертант викладає своє бачення проблеми кадрів і юридичної освіти.
   Ключові слова: держава, влада, злочинність, соціальний контроль за злочинністю, державний контроль за злочинністю, криміногенний вплив, злочинна держава, кримінальне законодавство, застосування кримінально-правових норм, органи кримінальної юстиції, віктимологія, спеціально-кримінологічне попередження, агресивна злочинність, економічна злочинність, організована злочинність, корупція.

Литвак О.М. Государственный контроль за преступностью.

Рукопись диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология, уголовно-исполнительное право. - Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2002.

   В диссертации рассматриваются моноговекторное влияние государственной власти на состояние и динамику преступности. Свое историческое назначение защиты правопорядка и осуществление контроля за преступностью государство осуществляет с помощью законодательства, в частности уголовно-правового, карая преступников, а также путем специально-криминологического предупреждения преступлений.
   Вместе с тем государственная власть и законы, которые она создает, имеют и криминогенное влияние на общество. Задача гражданского общества состоит в осуществлении контроля над тем, чтобы криминогенное влияние государства находился лишь в границах закона.
   Государственный контроль над преступностью рассматривается как разновидность социального контроля. Другая разновидность контроля - негосударственный социальный контроль. Гармоничные отношения между ними являются предпосылкой удержания преступности на относительно невысоком уровне. Когда в государстве доминирует государственный контроль, возникает опасность так называемой некриминализированной преступности политической элиты.
   В работе исследован ряд юридических и социально-психологических проблем уголовного законодательства. Предлагаются пути усиления его воспитательного и сдерживающего влияния на население. Отмечены некоторые недостатки действующего Уголовного кодекса Украины, в частности, хаотическое состояние санкций, которое возникло вследствие периодических колебаний бывшей советской уголовной политики и традиционного пренебрежения социологическими и психологическими методами определения оптимальных уголовно-правовых санкций.
   Проблемы применения уголовно-правовых норм рассмотрены в криминологической плоскости. Автор приходит к выводу, что повышение эффективности уголовного правосудия возможно на пути утверждения принципов его справедливости, защиты прав потерпевших и рационалистической трактовки принципа неотвратимости наказания. Стратегия антикриминального противостояния, по мнению автора, должна определяться с учетом приоритета защиты граждан и общества от агрессивных, в том числе и террористических посягательств, а уже после этого – противостояния экономической преступности, в том числе и организованной.
   Организованность соучастников – это традиционный во все времена способ любой умышленной деятельности - как экономической, так и общекриминальной, корыстной или деструктивной. Он не может быть почвой для вычленения организованной преступности в особую категорию.
   Предлагается программа реформирования системы государственных органов, созданных специально для борьбы с организованной преступностью и коррупцией, в основе которой – стремление восстановить профильную дифференциацию спецслужб по борьбе с организованной преступностью и создание единого централизованного следственного аппарата. Коррупция – явление тесно связанное с экономической преступностью, которое проникло во все области государственного управления, в том числе и в органы уголовной юстиции. В связи с этим диссертант излагает свое видение проблемы кадров и юридического образования.
   Ключевые слова: государство, власть, преступность, социальный контроль над преступностью, государственный контроль над преступностью, криминогенное влияние, преступное государство, уголовное законодательство, применение уголовно-правовых норм, органы уголовной юстиции, виктимология, специально-криминологическое предупреждение, агрессивная преступность, организованная преступность, экономическая преступность, коррупция.

O. Lytvak. State Control over Crime.

Manuscript of dissertation to receive a scientific degree of the Doctor of Law in Specialization No. 12.00.08 – Criminal Law and Criminology, Criminal and Executive Law. – National Law Academy. Kharkiv, 2002.

   The presented paper studies different ways of influence of public power on the situation and dynamics of criminality. The State carries out its historic mission to protect law and order and to control crime by using legislation, in particular, criminal law, by punishing criminals and by special criminological crime prevention.
   Besides that, the public power and laws that it creates have a crime-engendering influence on the society. The task of the civil society lies in carrying out control, so the criminal influence of the state should stay in the framework of law.
   Public control over criminality is being considered as a variety of social controls. Another aspect is non-public social control. Harmonious relations between them are a prerequisite for keeping criminality on a relatively low level. When public control dominates in the state, there emerges a danger of the so-called non-criminalised criminality of the political elite.
   The paper has analyzed a number of legal, social and psychological problems of criminal legislation. It proposes ways of strengthening its educational and deterring influence on population. It points out at some shortcomings of the current and drafted Criminal Codes of Ukraine, in particular, at the chaotic state of sanctions that emerged as a result of periodic fluctuations of the former Soviet criminal policy and the traditional neglect of social and psychological methods to determine criminal and law sanctions.
   The problem of applying criminal law standards is being considered on a criminological plane. The writer concludes that raising the effectiveness of the criminal justice is only possible through promoting principles of justice, protection of victims’ rights and rational interpreting of the principle of inevitable punishment. The strategy of the anticriminal opposition, in the writer’s opinion, should be determined taking into account the priority of protecting citizens and society against aggressive encroachments, including terrorist ones.
   Organizing accomplices has at all times been a traditional method of any intentional activity of economic, general criminal, selfish or destructive nature. It cannot serve as grounds for distinguishing a particular category of organized crime.
   The author puts forward a program aiming to reform the system of government agencies specifically established to combat organized crime and corruption and based on the commitment to restore the sectoral differentiation of special services combating organized crime and the establishment of a single centralized investigation agency. Corruption is a phenomenon which is closely related to economic crime and which has infiltrated all the parts of government, including criminal justice bodies. In this respect, the author offers his vision of personnel and legal education issues.
   Key words: state, power, crime, social control over crime, state control over crime, criminal influence, criminal state, criminal legislation, application of criminal law standards, criminal justice bodies, victimology, special criminological warning, aggressive crime, organized crime, economic crime, corruption.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Державний контроль за злочинністю

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!