Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Держава та право. Юридичні науки arrow Прокуратура в державному механізмі УСРР (1922 – 1933 рр.)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Прокуратура в державному механізмі УСРР (1922 – 1933 рр.)

Анотації 

Мурза В.В. Прокуратура в державному механізмі УСРР (1922 – 1933 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків,2003.

   У дослідженні здійснено комплексний аналіз правового становища, місця та ролі прокуратури в державному механізмі УСРР. З цією метою визначено основні параметри еволюції державного механізму УСРР в досліджуваний період, а також вплив цих змін на правовий статус органів прокуратури.
   Проаналізовано характеристики прокуратури як підсистеми державного механізму УСРР. Досліджено її компетенцію, структуру та організацію роботи. Показано ефективність будови органів прокуратури як в центрі, так і на місцях у відповідності з функціональним принципом. Розкрито сутність кадрової політики в прокуратурі, принципи підбору, розстановки та підготовки кадрів.
   З метою визначення місця і ролі прокуратури в державному механізмі проаналізовано правові основи її відносин з центральними та місцевими органами державної влади і управління, судовими та правоохоронними органами, а також державними підприємствами, установами та організаціями.
   Ключові слова: прокуратура, державний механізм, законність, нагляд, правоохоронна діяльність.

Мурза В.В. Прокуратура в государственном механизме УССР (1922 – 1933 гг.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2003.

   В исследовании осуществлен комплексный анализ правового положения, места и роли прокуратуры в государственном механизме УССР. С этой целью определены основные параметры эволюции государственного механизма УССР в исследуемый период, а также влияние этих изменений на правовой статус органов прокуратуры. В конце 20-х – начале 30-х гг. ХХ в. со становлением и укреплением тоталитарного режима приоритетное значение получила карательная деятельность органов прокуратуры. В этих условиях прокуратура УССР потворствовала незаконным действиям правоохранительных органов, направленных на подавление мнимого сопротивления “классового врага”. Показано, что компетенция органов прокуратуры, правовые основания отношений с другими элементами государственного механизма дает новые доказательства неприемлемости советской теорией и практикой государственного строительства общепризнанной в мировом масштабе теории разделения властей.
   Проанализированы характеристики прокуратуры как подсистемы государственного механизма УССР. Исследована ее компетенция, структура и организация работы. Показана эффективность построения органов прокуратуры, как в центре, так и на местах в соответствии с функциональным принципом. Раскрыта сущность кадровой политики в прокуратуре, принципы подбора, расстановки и подготовки кадров. При этом указывается на все возрастающую роль правящей большевистской партии в руководстве и прежде всего комплектовании прокуратуры. К концу исследуемого периода партийные органы уже открыто давали указания работникам прокуратуры, игнорируя юридические моменты.
   С целью определения места и роли прокуратуры в государственном механизме проанализированы правовые основы ее отношений с центральными и местными органам государственной власти и управления, судебными и правоохранительными органами, а также государственными предприятиями, учреждениями и организациями. Указывается, что деятельность прокуратуры в период нэпа была направлена на обеспечение задач новой экономической политики, сбалансирование отношений между центром и местами, юридическое содействие эффективности связей различных элементов государственного механизма. В последующее время стабилизирующая и организующая роль прокуратуры в механизме государства снижается. Она становится одним из “приводных ремней” большевистской партии, ориентирована на уничтожение “врагов народа”, “вредителей”, решение производственных задач (индустриализация, коллективизация).
   Прокуратура УССР как существенно важный элемент государственного механизма, являвшегося одним из наиболее значимых инструментов перевода политической воли ВКП(б) в государственно-правовую плоскость, стала индикатором наличия элементов суверенитета республики в составе Союза. В начале 20-х гг. ХХ в. она неоднократно выступала на защиту законных прав республики против неправомерных действий союзного руководства.
   Ключевые слова: прокуратура, государственный механизм, законность, надзор, правоохранительная деятельность.

Moorza V.V. Office of Public Prosecutor in the state mechanism of USSR (Ukrainian Socialist Soviet Republic) (1922-1933). – Manuscript.

Dissertation on competition for scientific degree of a candidate of juridical sciences on speciality 12.00.01 – theory and history of state and law; history of political and legal studies. – National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv, 2003.

   In the research complex analysis of legal status, place and rile of Office of Public Prosecutor in the state mechanism of USSR is made. With this purpose the main parameters of evolution of the state mechanism of USSR in the investigated period and influence of these changes on legal status of Offices of Public Prosecutor is defined.
   Characteristics of Office of Public Prosecutor as a subsystem of state mechanism of USSR are analyzed. Its competence, structure and organization of work are explored. Effectiveness of building of bodies of Office of Public Prosecutor as in the centre so on the local basis according to functional principle is shown. Essence of personnel policy of Office of Public Prosecutor, principles of selection, allocation and training of personnel is revealed.
   With the purpose of defining of a place and role of Office of Public Prosecutor in the state mechanism legal basis of its relationship with central and local bodies of state power and management, judicial and law-enforcement bodies and state enterprises, institutions and organizations.
   Key words: Office of Public Prosecutor, state mechanism, legality, supervision, law-enforcement activity.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Прокуратура в державному механізмі УСРР (1922 – 1933 рр.)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!