Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Історія. Історичні науки arrow Військо Запорозьке Низове і київські чоловічі монастирі в XVII – XVIII ст.: еволюція взаємовідносин
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Військо Запорозьке Низове і київські чоловічі монастирі в XVII – XVIII ст.: еволюція взаємовідносин

 Анотації

Кузьмук О.С. Військо Запорозьке Низове і київські чоловічі монастирі в XVII – XVIII ст.: еволюція взаємовідносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. – Історія України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

   Дисертація присвячена дослідженню зв’язків київських чоловічих монастирів і Війська Запорозького Низового у XVII – XVIII ст. З’ясовано причини обрання низовими козаками Межигір’я, як парафіяльного монастиря; показано різні сфери діяльності межигірських ченців на території Запорожжя. Досліджено проблему поділу “духовної” влади над січовиками між ставропігійним Межигірським і кафедральним Св.-Софійським монастирями. Розглянуто місце начальників січових церков, настоятелів Самарського монастиря і старокодацьких намісників в структурі управління церковними справами ВЗН. Встановлено, що на момент “атакування” Січі, Церква на Запорожжі була підконтрольна Київським митрополитам. Інші київські чоловічі обителі не брали участі в управлінні Церквою на Запорожжі. У ході дослідження з’ясовано умови збору милостині на Січі київськими монахами, а також розглянуто зворотній бік зв’язку – постриг запорожців у ченці та їх паломництва до київських святинь. Спростовано традиційний погляд на виключну релігійність низових козаків у порівнянні з іншими верствами населення тогочасної України.
   Ключові слова: монастирі, православне чернецтво, Київська православна митрополія, Військо Запорозьке Низове, Київ, Церква.

Кузьмук А.С. Войско Запорожское Низовое и киевские мужские монастыри в XVII – XVIII вв.: эволюция отношений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степень кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. – История Украины. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2005.

   Диссертация посвящена исследованию духовных и хозяйственных связей киевских мужских монастырей и Войска Запорожского Низового в XVII – XVIII вв. На основании широкого круга источников освещается механизм влияния киевского монашества на религиозную жизнь низового казачества. Больше внимания уделено ставропигиальному Спасо-Преображенскому Межигорскому и кафедральному Свято-Софийскому монастырям. Первый запорожцы избрали своим парафиальным монастырем, из Межигорья на Сечь регулярно присылалось духовенство. Софийский монастырь был местом пребывания Киевских митрополитов, которые являлись епархиальными архиереями Запорожских Вольностей.
   Киево-Печерский, Пустынно-Николаевский, Михайловские (Златоверхий и Выдубицкий), Богоявленский Братский, Троицкий Кирилловский, Екактерининский, Петро-Павловский монастыри не принимали участия в управлении Церковью на территории Войска Низового, следствием чего было однообразие связей с Запорожьем (сбор милостыни, приём паломников).
   В диссертации рассматриваются причины избрания низовыми казаками Межигорья как парафиального монастыря в XVII в.: расположение обители (не в самом Киеве, а возле города); приграничное (схожее с сечевым) положение после Андрусовского перемирия, и личностный фактор. Войско Запорожское Низовое стало парафией монастыря в 1672 – 1688 гг. во время настоятельства энергичного игумена Феодосия Васковского. В 1734 – 1735 гг. архимандрит Иродион Жураховский вновь вернул Межигорью духовную власть над Запорожьем.
   Межигорские архимандриты контролировали духовную жизнь на Запорожье посредством присылаемых монахов в Сечь, Самарский монастырь и некоторые приходские церкви. Наиболее влиятельной фигурой являлся начальник (настоятель) сечевой Покровской церкви. Межигорские архимандриты "делились" духовной властью с Киевскими митрополитами. В последний год существования Новой Сечи духовная жизнь низовиков через Старокодацкое духовное правление и сечевого архимандрита Владимира Сокальского была подчинена киевским владыкам.
   Власть Коша над духовенством ограничивалась инициативой основания новых церквей и правом высылки “недостойных” монахов и священников за пределы Войска, причем эти действия согласовывались с киевской духовной властью.
   Среди запорожцев, как и в целом по Украине, существовала традиция ездить и ходить в Киев на богомолье. Среди всех киевских святынь наиболее почитаемыми считались Межигорский и Николо-Пустынский монастыри. Постриг казачества в монахи в XVIII в. был законодательно ограничен. Во всех киевских обителях, в том числе “казачьем” Межигорьи, количество запорожцев-постриженников было небольшим. Таким образом, среди старых запорожцев не бытовал обычай доживать свой век в монастырях. Для Запорожья были характерны религиозные практики обусловленные низкой плотностью населения (огромное количество бродячих монахов, походные церкви, “дикие” попы).
   Модель управления Церковью на Запорожье была построена согласно традициям и законам, которые существовали в Киевской епархии в XVII – XVIII вв. Утверждение о исключительной религиозности запорожцев сформировалось под влиянием некритического использования устных источников (легенд, воспоминаний) историками казачества в ХІХ в., а также под влиянием патриотических художественных произведений епохи романтизма (стихи Т.Шевченка, роман П.Кулиша “Чорна рада” и др.).
   Ключевые слова: монастыри, православное монашество, Киевская православная митрополия, Войсько Запорожское Низовое, Киев, Церковь.

Kuzmuk O. S. Zaporozhian Host and Kyiv male monasteries in XVII – XVIII cent.: evolution of connections - Manuscript.

Thesis for candidate’s degree on specislity 07.00.01. – History of Ukraine. – Kyiv Taras Shevchenko National University. – Kyiv, 2005.

   The connections between Zaporozhian Host and Kyiv male monasteries during XVII – XVIII cent. have researched. The reasons of selection Merzygirja as host monastery by Zaporozhian Cossacks have defined; various ways of merzygirian monk’s activity on the Zaporozhian’s region have shown.
   The problem of division “soul” power between stauropegian Merzygirski and cathedral St. Sophia monasteries have investigated. The place of sicz churches superiors, samar’s superiors and starokodacki governors in Zaporozhian Host Church’s structure has researched. At the moment of “attacking” Sich, Zaporozhian Church was under Kyiv metropolit’s rule. Other Kyiv male monasteries had no influence on Church in the Zaporozhian’s region. Conditions of gathering alms at the Sich by kyiv’s monks have researched; also making cossacks a monks and pilgrimage to Kyiv saint places have researched. The traditional sight on exceptional religious feelings of Zaporozhian Cossacks in conparison with other social groups has revised.
   Key words: monasteries, orthodox monks, Kyiv orthodox metropolitanate, Zaporozhian Host, Kyiv, Church.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Військо Запорозьке Низове і київські чоловічі монастирі в XVII – XVIII ст.: еволюція взаємовідносин

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net