Анотації

Курнишова Ю.В. Берлінська криза 1958-1963 рр. і зовнішня політика США. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004.

   У дисертації досліджується процес розробки і реалізації політики США щодо Берлінської кризи та її вплив на міжнародні відносини на європейському континенті наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років. На основі залучення нових документів зовнішньої політики США розкрито основні американські зовнішньополітичні концепції розв’язання проблеми навколо Берліна. Приділено увагу відмінностям у американських і західноєвропейських поглядах на подолання кризової ситуації в центрі Європи в умовах холодної війни. Визначено вплив Берлінської кризи на розвиток американсько-радянських відносин та трансатлантичних відносин США з країнами Західної Європи в досліджуваний період. Проаналізовано роль чинника ядерної зброї у військово-стратегічному плануванні Вашингтона та простежено зв’язок Берлінської та Карибської криз.
   Ключові слова: США, СРСР, Берлінська криза 1958-1963 рр., міжнародні відносини, трансатлантичні відносини США з країнами Західної Європи, холодна війна, ядерна зброя, Карибська криза.

Курнышова Ю.В. Берлинский кризис 1958-1963 гг. и внешняя политика США. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всеобщая история. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, 2004.

   В диссертации исследуется процесс разработки и реализации политики США в отношении Берлинского кризиса и его влияние на международные отношения на европейском континенте в конце 1950-х – в начале 1960-х годов. На основе использования новых документов внешней политики США раскрываются основные американские внешнеполитические концепции разрешения проблемы Берлина. Уделяется внимание различиям в американских и западноевропейских взглядах на преодоление кризисной ситуации в центре Европы в условиях холодной войны. Рассматривается влияние Берлинского кризиса на развитие американо-советских отношений и трансатлантических отношений США и стран Западной Европы в данный период. Анализируется роль фактора ядерного оружия в военно-стратегическом планировании Вашингтона и прослеживается связь между Берлинским и Карибским кризисом.
   Ключевые слова: США, СССР, Берлинский кризис 1958-1963 гг., международные отношения, трансатлантические отношения США и стран Западной Европы, холодная война, ядерное оружие, Карибский кризис.

Kurnyshova Y.V. The Berlin crisis 1958-1963 and U.S. foreign policy. – Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Historical Science. Speciality 00.07.02 – World History. – Taras Shevchenko Kyiv National University, 2004.

   The main purpose of the thesis is to grasp the essential characteristics of U.S. policy regarding Berlin crisis 1958-1963 in context of USSR-USA confrontation. What was the origin of the Berlin crisis, how did Presidents D.Eisenhower and J.Kennedy respond to Soviet initiatives on Berlin and, finally, how did prior Alliance commitments influence their basic approaches—are the main questions the author seeks for answers.
   During the Cold War Berlin was turned into an emblem of the U.S. role in Europe and of the special relationship with West Germany. There was the first terrible test: the Berlin crisis 1948-1949. It started the practice of U.S intervention into European affairs in the post-war world. It strengthened the american obligations to Europe as certain special mission. Consequences affected in ten years, during the second Berlin crisis 1958-1963, which was potentially one of the most dangerous disputes of the Cold War era.
   The essence of crisis was, that with a series of ultimatums which have been presented to the countries of the West and first of all the USA, Soviet Union demanded transformation of the Western Berlin into the free demilitarized city. The ultimate purpose of the USSR was consolidation of communistic positions in East Germany, elimination of the western enclave of the western Berlin from its territory, and also legitimation of existing division in Europe through the recognition of NDR by the western states. Besides, an opportunity Bundeswehr get an access to the nuclear weapons was additional cause of trouble for Moscow. The common feature of D. Eisenhower and J. Kennedy policy was that they did not consider reunification of Germany as possible close prospect. Instead of it, the German question has concentrated on preservation of the western rights in Berlin – military presence of the western countries there and the free access to the city. American approaches to the settlement of the Berlin crisis were transformed depending on the international situation and under influence of internal political circumstances.
   Many of the events of the 1958-1963 crisis – the Geneva foreign ministers’ meetings, the Camp David talks, the U-2 affair that preceded the aborted Paris summit, the Kennedy-Khrushchev encounter at Vienna, the Wall crisis, and the tank confrontation at Checkpoint Charlie—are investigated on the base of newly declassified documents. In e course of these events USA demonstrated willingness to negotiate, but rejected all compromises, which concerned their vital interests.
   The factor of the nuclear weapon has played one of the key roles in formation of the American policy. It was widely used by USA and USSR both as a way of pressure upon the opponent, and the tool of restraint among allies. In the atmosphere created by explicit and implicit nuclear threats on both sides, world leaders feared that if such a scenario materialized, any miscalculation could trigger a military confrontation which might escalate to global war. It has kept crisis in peaceful frameworks.
   Key words: USA, USSR, Berlin crisis 1958-1963, German question, German unification, Cold War, foreign policy, nuclear weapon.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Берлінська криза 1958-1963 рр. і зовнішня політика США