Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Історія. Історичні науки arrow Загальноросійські партії есерів і меншовиків в Українській національно – демократичній революції 1917–1920 років
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Загальноросійські партії есерів і меншовиків в Українській національно – демократичній революції 1917–1920 років

 Анотації

Лебедєва Г.О. Загальноросійські партії есерів і меншовиків в Українській національно – демократичній революції 1917–1920 років. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

   Дисертація є комплексною роботою по вивченню діяльності російських есерів та меншовиків в Україні у добу Української національно-демократичної революції 1917–1920 рр. Зокрема, основні питання дослідження включають: визначення місця і ролі партій російських есерів і меншовиків у політичній структурі України на початку національно-демократичної революції; взаємовідносини російських соціалістів із Центральною Радою під час прийняття І та ІІ Універсалів; діяльність російських меншовиків і есерів у складі Центральної Ради після проголошення УНР та їх ставлення до ІІІ і IV Універсалів; діяльність російських есерів та меншовиків у добу Гетьманату; діяльність російських соціалістів у добу Директорі УНР; політична криза у лавах російських есерів та меншовиків наприкінці Української національно-демократичної революції. Робиться висновок, що політика так званої третьої сили російських есерів та меншовиків гальмувала Українську революцію, була однією з основних причин її поразки.
   Ключові слова: Українська національно-демократична революція, українське державотворення, російські есери, меншовики, російські соціалісти, українські есери, українські соціал-демократи, опозиція, „третя сила”.

Lebedeva A.A. General-russian esers and mensheviks parties in Ukrainian national-democratic revolution 1917-1920 years. – Manuscript.

Thesis for a Degree of the Candidate of Historic Sciences in specialty 07.00.01. – History of Ukraine. – Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2005.

   The Dissertation is a complex work on study of activity russian esers and mensheviks in Ukraine at period national-democratic revolution 1917–1920 yy. In particular, the main questions of the study include: determination of the place and dug the party russian esers and mensheviks in political structure of the Ukraine at the beginning initially Ukrainian national-democratic revolution; the relations russian socialists with Central Rada during acceptance her I and II Universals; activity russian mensheviks and esers in composition Central Rada the sake of and their attitude to III and IV Universals; the policy russian socialists partys at period Getmanata; activity russian socialist at period Directory UNR; the political crisis in rows russian esers and mensheviks on final stage of the Ukrainian revolution. It Is Done conclusion that policy so named „third power” russian mensheviks and esers was one of the main factor of the failure of the process ukrainian state construction, one of the reasons of the defeat Ukrainian national-democratic revolution.
   Key words: Ukrainian national-democratic revolution, ukrainian state construction, russian esers, mensheviks, russian socialists, ukrainian esers, ukrainian socialist-democrats, opposition, „third power”.

Лебедева А.А. Общероссийские партии эсеров и меньшевиков в Украинской национально-демократической революции 1917–1920 годов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины. – Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2005.

   В диссертации впервые в отечественной историографии комплексно исследована деятельность общероссийских партий эсеров и меньшевиков в Украине в период национально-демократической революции 1917–1920 гг., определена мера их влияния на решение главных социально-экономических и политических вопросов революции, выявлены последствия деятельности эсеров и меньшевиков в Украине.
   В работе усовершенствована характеристика социальной базы и численности российских эсеров и меньшевиков в целом по Украине и по отдельным ее регионам на разных етапах революции. Сделан вывод, что на начальном этапе Украинской национально-демократической революции эсеры и меньшевики были наиболее влиятельными и массовыми общероссийскими социалистическими партиями в Украине и поэтому лидеры украинского национально-освободи-тельного движения были вынуждены прислушиваться к их мнению и прибегать к определенным договоренностям и уступкам. В свою очередь, деятельность эсеров и меньшевиков в Украине, по сравнению с Россией, усложнялась украинским государственным строительством. Специфику деятельности общероссийских партий эсеров и меньшевиков определял украинский национальный фронт.
   Предметом специального изучения стала национальная политика эсеров и меньшевиков. Особое внимание уделено стратегии и тактике этих партий на разных этапах Украинской национально-демократической революции: подробно изучена политика эсеров и меньшевиков по отношению к Украинской Народной Республике периода Центральной Рады, Украинской Державе П. Скоропадского и Директории УНР. Приход к власти Украинской Центральной Рады и провозглашение I Универсала эсеры и меньшевики восприняли очень враждебно и находились в оппозиции украинскому фронту, поддерживая Временное правительство. После провозглашения II Универсала, по которому Центральная Рада преобразовалась в краевую власть Временного правительства, а ее состав пополнялся национальными меньшинствами, представители эсеров и меньшевиков начали активно участвовать в работе Центральной Рады. Провозглашение ІІІ Универсала эсеры и меньшевики встретили с опаской, считая преждевременным провозглашение УНР, а после провозглашения полной независимости в IV Универсале, вновь вошли в оппозицию. Власть гетьмана Павла Скоропадского эсеры и меньшевики охарактеризовали как реакционную и взяли курс на борьбу с гетьманщиной. Взаимоотношения эсеров и меньшевиков с Директорией не сложились: сначала российские социалисты заняли по отношению к ней ожидательную, а потом и враждебную позицию.
   Определен характер взаимоотношений между российскими социал-демократами и эсерами и украинскими социал-демократами и эсерами. Выяснено, что главным препятствием для объединения украинских и российских социалистов для общей борьбы против большевиков служила пророссийская великодержавницкая политика российских эсеров и меньшевиков, их нежелание признать за украинским народом право на государственность. Программы эсеров и меньшевиков по украинскому национальному вопросу сводились к попытке сохранить курс на восстановление государственного единства России в условиях развития Украинской национально-демократической революции.
   Суть внутрипартийных расколов в рядах эсеров и меньшевиков в Украине состояла в разном отношении правых и левых к украинским государствам и большевикам. Из-за отсутствия четкого плана действий, колебания между разными воюющими лагерями, желания лучшим образом приспособиться к политической ситуации в 1919–1920 гг. происходит падение политического влияния российских эсеров и меньшевиков в Украине. На заключительном этапе революции эсеры и меньшевики уже не могли противостоять большевикам, что вынудило их признать советскую власть и оказывать ей поддержку в борьбе с внешними врагами. При этом эсеры и меньшевики проводили политику „условной поддержки” советской власти, пытаясь демократизировать её, что привело к ликвидации большевиками общероссийских организаций эсеров и меньшевиков в Украине.
   Главный вывод в роботе заключается в том, что политика „третьей силы” общероссийских политических партий эсеров и меньшевиков была одним из основных факторов срыва процесса украинского государственного строительства, одной из причин поражения Украинской революции 1917–1920 гг.
   Ключевые слова: Украинская национально-демократическая революция, украинское государственное строительство, российские эсеры, меньшевики, российские социалисты, украинские эсеры, украинские социал-демократы, оппозиция, „третья сила”.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Загальноросійські партії есерів і меншовиків в Українській національно – демократичній революції  1917–1920  років

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!