Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Природничі науки в цілому arrow Соціально-філософський аналіз детермінант формування екологічної свідомості
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Соціально-філософський аналіз детермінант формування екологічної свідомості

Анотації 

Романова О.М. Соціально-філософський аналіз детермінант формування екологічної свідомості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Донецький національний університет, Донецьк, 2007.

   У дисертації досліджуються об’єктивні та суб’єктивні детермінанти формування екологічної свідомості, опозиція яких виявляє протиріччя у відношеннях “людина – природа”, “суспільство – природа” та “людина – суспільство”.
   Розглянуто та проаналізовано існуючі дефініції екологічної свідомості. Виявлено та обґрунтовано статус екологічної свідомості як неосновної форми суспільної свідомості. Визначено зміст екологічної свідомості періоду модерну, який складає осмислення особливостей фундаментальних взаємодій “людина – природа”, “суспільство – природа”, “людина – суспільство”.
   Розглянуто різні погляди щодо джерел сучасного вульгарно антропоцентристського відношення людини та суспільства до природи, сучасні екофілософські концепції. Розроблено та обґрунтовано власну дефініцію екологічної свідомості.
   Визначено та класифіковано детермінанти формування екосвідомості, розроблено методологію їх дослідження в межах новітніх after-постмодерністських тенденцій.
   Розроблено основні положення стратегії екобезпечного розвитку, яка формується в екологічній свідомості, та представлено інші соціокультурні механізми оптимізації процесу формування екосвідомості: екологічне виховання, екологічна освіта та формування екологічної культури соціуму.Ключові слова: екологічна свідомість, екологія, природа, антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, антиантропоцентризм, неоантропоцентризм, детермінанти формування екологічної свідомості, постмодерн, after-постмодерн, екоантропосоціальна тотальність, екобезпечний розвиток, екологічне виховання, екологічна освіта, екологічна культура.

Романова Е.Н. Социально-философский анализ детерминант формирования экологического сознания. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Донецкий национальный университет, Донецк, 2007.

   В диссертации исследуются объективные и субъективные детерминанты формирования экологического сознания, оппозиция которых выявляет противоречия в отношениях “человек – природа”, “общество – природа” и “человек – общество”.
   Рассмотрены и проанализированы существующие дефиниции экологического сознания. Выявлен и обоснован статус экологического сознания как неосновной формы общественного сознания. Определено содержание экологического сознания периода модерна, которое составляет осмысление особенностей фундаментальных взаимодействий “человек – природа”, “общество – природа”, “человек – общество”.
   Рассмотрены различные точки зрения относительно источников современного вульгарно-антропоцентрического отношения человека и общества к природе, современные экофилософские концепции. Разработана собственная дефиниция экологического сознания как неосновной формы общественного сознания, которая находится в тесной взаимосвязи со всеми его основными формами, отражает экологические реалии и противоречия мировоззренческих ориентаций, регулирует отношения человека, общества и природы как равнозначных и равноценных форм бытия, обусловливает этические нормы поведения и пределы действий человека в природной среде исходя из осознания природы как главнейшей ценности.
   Определены и классифицированы детерминанты формирования экосознания: к объективным детерминантам относятся природные явления и процессы, оказывающие влияние на общественное сознание, но сами от него не зависящие (негативные изменения в природе, происходящие под влиянием антропогенной деятельности; динамика современных геополитических процессов, которая характеризуется глубоким разрывом в уровне экономического, социального и политического развития стран мира; противоречия между масштабами потребления современной цивилизации и естественными возможностями биосферы; урбанизация, обусловившая противоречия между городскими и сельскими жителями, противопоставления городского и сельского образа жизни, городской и сельской культуры, природы и города. К субъективным детерминантам отнесены личностные моменты восприятия объективных изменений, происходящих в природной и социальной среде (экофилософские идеи, концепции, взгляды, представляющие собой не просто способ, с помощью которого человек воспринимает мир, а своеобразные “линзы”, фокусирующие и искривляющие информацию, полученную органами чувств; экологические аспекты национальных культур, в частности, соотношение их экофильских и экофобных элементов; возможность манипуляции экологической проблематикой в интересах конкретных субъектов путем умышленной фальсификации экологической ситуации; экологический алармизм; социально-психологическая реакция людей на изменение экологической ситуации в местности их проживания; бессознательный экологический вандализм). Разработана методология исследования объективных и субъективных детерминант в рамках новейших after-постмодернистских тенденций.
   Разработаны основные положения оптимальной стратегии экобезопасного развития, формирующейся в экологическом сознании. Собственный вариант стратегии экобезопасного развития, базирующейся на осознании самоценности природы, заключается в осуществлении взаимосвязанных процессов: социального, экономического, этического, технического, демографического и институционального переходов на полную сбалансированность между экономическим развитием и сохранением природной среды.
   Представлены другие социокультурные механизмы оптимизации процесса формирования экологического сознания: экологическое воспитание, экологическое образование и формирование экологической культуры социума. Для оптимизации процесса формирования экологического сознания необходимо разработать кардинально новую образовательную парадигму, которая способна противостоять нынешнему технократическому сознанию и преодолеть “ценности” технократической цивилизации.
   Ключевые слова: экологическое сознание, экология, природа, антропоцентризм, биоцентризм, экоцентризм, антиантропоцентризм, неоантропоцентризм, детерминанты формирования экологического сознания, постмодерн, after-постмодерн, экоантропосоциальная тотальность, экобезопасное развитие, экологическое воспитание, экологическое образование, экологическая культура.

Romanova E.N. Social-philosophical analysis of the determinants of forming ecological consciousness. – Manuscript.

The dissertation for degree of the candidate of philosophical sciences on the speciality 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. – The Donetsk National University, Donetsk, 2007.

   In this dissertation the objective and subjective determinants of forming ecological consciousness have been explored. The opposition of these determinants discoveres the contradictions in relations “human – nature”, “society – nature” and “human – society”.
   The existing definitions of ecological consciousness have been regarded and analised. The status of ecological consciousness in the structure of social consciousness has been determined. Also the subject of modern ecological consciousness has been shown.
   Different points of view on sources of modern vulgarius anthropocentric relation of man to nature, vjdern ecophilosophical conceptions are looked through. The own definition of ecological consciousness have been made.
   The determinants of forming ecological consciousness have been regarded and classified. The metodology of its’ expertise from the newest after-postmodern tendencies has been elaborated.
   The key words: ecological consciousness, ecology, nature, anthropocentrism, biocentrism, ecocentrism, antianthropocentrism, neo anthropocentrism, the determinants of forming ecological consciousness, postmodern, after-postmodern, ecoanthroposocial totallity, ecologically-safed development, ecological bringing up, ecological education, ecological culture.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Соціально-філософський аналіз детермінант формування екологічної свідомості

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!