Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Держава та право. Юридичні науки arrow Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз)

Анотацїї 

Ярмиш Н.М. Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз). – Харків: Право, 2003. - 512 с.

   Монографія присвячена аналізу категорії “причинно-наслідковий зв'язок” стосовно до задач, що стоять перед наукою кримінального права та практикою застосування кримінального закону. Дослідження ґрунтується на порівнянні різних філософських і кримінально-правових концепцій. Зроблена спроба виявити найбільш прийнятні з погляду логічного взаємоузгодження гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. Передумовою цього служить чітка установка, що детермінізм і причинність – категорії не співпадаючі. В аспекті “цільової причинності” уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії “причина” і доведено, що категорія причинності випливає із самої сутності матерії – її активності. Ознаки причинного зв'язку автор розміщує у двох рівнях – онтологічному і гносеологічному. Показано, що ні випадковість, ні необхідність використовуватися для визначення причинного зв'язку як онтологічної категорії не можуть. Стверджується, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наявність статистичних закономірностей не доводить наявності причинного зв'язку при розгляді конкретної пари подій. Подано додаткові аргументи на користь наявності причинного зв'язку при особливих обставинах на стороні потерпілого. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку “породження” формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції, крізь призму якого проаналізовано проблеми “інформаційної причинності”: вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, у яких інформаційний сигнал виступає не носієм причини, а зумовлюючим фактором. З огляду на це розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, отриманого виконавцем злочину. Доведено, що бездіяльність може служити носієм причини винятково в інформаційному аспекті, і не завжди, а лише у тих ситуаціях, коли її вплив здійснюється мимо або в обхід волі особи. На основі логіко-філософського аналізу зв'язування парних категорій “причина-наслідок” зроблено висновок, що причинний зв'язок не має самостійного місця в системі ознак об'єктивної сторони злочину, оскільки наслідком може називатися тільки та подія, яка перебуває у причинному зв'язку з діянням. У монографії розглянуто також спірні питання, що виникають у судовій практиці.
    Ключові слова: об'єктивна сторона складу злочину, причинний зв'язок, причина, наслідок, умова, детермінізм, причинні ланцюги спричинення, породження, необхідність, випадковість, інформаційна причинність, співучасть, бездіяльність.

Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Харьков: Право, 2003. - 512 с.

   Монография посвящена анализу категории “причинно-следственная связь” применительно к задачам, которые стоят перед наукой уголовного права и практикой применения уголовного закона. Исследование базируется на сравнении различных философских и уголовно-правовых концепций с привлечением данных психологии, социологии, языкознания, криминологии, ряда естественных наук. Предпринята попытка выявить наиболее приемлемые с точки зрения логической взаимосогласованности и отвечающие гуманистической направленности подходы к установлению причинной связи как одного из признаков объективной стороны преступления. Предпосылкой этого служит четкая установка, что детерминизм и причинность – категории не совпадающие. Детерминизм – это категория, выражающая любые виды связей между явлениями. Причинность отражает исключительно причинно-следственные связи. Условия – это качественно иные детерминирующие факторы, не способные к порождению других явлений. В аспекте “целевой причинности” уточняется объективный характер причинной связи: её наличие не зависит от того, спланировал ли человек определенное развитие событий или даже не заметил, что его действия повлекли их за собой. Осуществлен анализ лингвистических данных о происхождении категории “причина”, который позволяет утверждать, что категория причинности вытекает из самой сущности материи – ее активности. Признаки причинной связи автор располагает в двух уровнях – онтологическом и гносеологическом. Приводятся доводы, что единственный онтологический признак причинной связи – это признак порождения причиной следствия. Порождение включает в себя временной фактор. Показано, что ни случайность, ни необходимость использоваться для определения причинной связи как онтологической категории не могут. Случайность относится к процессу образования самих причин. Необходимость служит способом формирования представлений о причинности. Утверждается, что причинная связь не может быть статистической. Наличие статистических закономерностей не доказывает наличия причинной связи при рассмотрении конкретной пары событий. Приведены дополнительные аргументы, с вовлечением данных естественных наук (в частности, данных о “лавинных процессах), в пользу наличия причинной связи при особых обстоятельствах на стороне потерпевшего. Рассматривается вопрос о возможности формализации причинной связи. Приводятся данные, что онтологический признак причинной связи “порождение” формализации не поддается. Для констатации порождения предлагается метод лингвистической интуиции, который базируется на колоссальном опыте познания причинной связи, накопленном человечеством и отраженном в выработанных тысячелетиями языковых конструкциях. Сквозь призму метода лингвистической интуиции анализируются проблемы “информационной причинности”: воздействие информации на поведение или состояние человека. Показано, что воспринятый информационный сигнал, исходящий от другого человека, служит не причиной изменений, а носителем причины, который, прежде чем произвести определенное воздействие, должен быть “раскодирован”, осмыслен. Выявлены ситуации, в которых информационный сигнал выступает не носителем причины, а обусловливающим фактором. В этом ключе проанализирована детерминирующая роль второстепенных соучастников для наступления результата, произведенного исполнителем. Анализируется дискуссия о причиняющих свойствах бездействия. Приводятся аргументы, что бездействие может служить носителем причины исключительно в информационном аспекте. Но не всегда, а только в тех ситуациях, когда его влияние осуществляется помимо либо в обход воли лица. На основе логико-философского анализа связки парных категорий “причина-следствие” делается заключение, что причинная связь не имеет самостоятельного места в системе признаков объективной стороны преступления, поскольку последствием может именоваться только то событие, которое находится в причинной связи с деянием. В монографии рассматриваются многие другие проблемы причинной связи, анализируются спорные вопросы, возникающие в судебной практике.
   Ключевые слова: объективная сторона состава преступления, причинная связь, причина, следствие, условие, детерминизм, причинные цепи, порождение, необходимость, случайность, информационная причинность, соучастие, бездействие.

Yarmysh N.M. Theoretical problems of cause-effect relation in criminal law (philosophy and legal analysis). – Kharkiv: Pravo, 2003. – 512 p.

   Monograph is devoted to the analysis of the category “cause-effect relation” applied to the tasks, which are faced with the science – criminal law and the practice of criminal law application. Research is based on comparison of different philosophical and criminal law conceptions. There was an attempt to expose the most acceptable approaches to determine causal relation as one of the characteristics of objective side of a crime from the point of view of logical mutual understanding and those which meet humanistic trend. Precondition of this fact is a precise direction that determinism and causality are categories, which are coinciding. Objective character of causal relation in the aspect of “goal causality” was specified. Linguistic data about the origin of category “cause” was analyzed and it was affirmed that category of causation arises from the essence of matter – its activity. Author believes that indications of causal relation should be placed in two levels – ontological and gnosiological. It has been shown that either chance or necessity can’t be used for definition of causal relation as ontological category. It is stated that causal relation can’t be statistical. Existence of certain statistical regularities doesn’t prove the presence of causal relation under consideration of concrete pair of events. Additional arguments in favor of causal relation’s existence under specific circumstances on the victim’s territory are listed. Some data is adduced that ontological indication of causal relation – “result” can’t be formalized. For “result” statement the method of linguistic intuition was proposed. The problems of “informative causation”: information influence on person’s behavior or his condition, were analyzed in the light of linguistic intuition method. Situations where informational signal is not a bearer of a cause but a stipulated factor were exposed. In the same way determining role of secondary accomplice in order to gain the result made by executor was analyzed. There were stated some arguments that omission to act can serve a bearer of cause only in informative aspect, but not always, only in that cases, when its influence is carried against owner’s will. On the base of logical and philosophical analysis of combined twin categories “cause-effect” we can make a conclusion that causal relation doesn’t have its own place in the system of objective side of crime’s indications, because under the term “effect” can be considered the event, which is in cause relation with an action. Many other issues, which can appear in judicial practice, are considered in this monograph.
   Key words: objective side of a crime’s corpus delicti, causal relation, cause, effect, condition, determinism, causal chains, result, necessity, chance, informational causality, complicity, omission to act.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!