Анотації

Киридон А.М. Державно-церковні відносини в радянській Україні (1917 – 1930-ті роки). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

   У дисертації вперше у вітчизняній історіографії досліджено відносини держави і православної церкви в радянській Україні 1917 – 1930-х років у контексті соціоісторичного дискурсу. На основі ґрунтовного аналізу широкого кола архівних і опублікованих джерел, а також наукової історіографії здійснено концептуальне переосмислення усталеної парадигми державно-церковних відносин. Відтворено процес формування більшовицької політико-правової моделі, роль партійних, радянських та репресивно-каральних органів як основних складників механізму регулювання державно-церковних відносин.
   Проаналізовано становище православної церкви в умовах утвердження радянської влади. Його особливістю протягом 1920-х років була строкатість структурної палітри, що породжувало складність міжконфесійних взаємин, вносило невизначеність і розгубленість в погляди віруючих. Протягом наступного десятиріччя відбулася уніфікація церковної системи шляхом ліквідації більшості конфесій і значного обмеження впливу православ’я як такого. Еволюцію відносин держави і православної церкви проаналізовано на прикладі УАПЦ та УПЦ.
   Запропоновано авторську періодизацію стосунків влади і церкви. Обґрунтовано думку про те, що не лише антирелігійна пропаганда й антицерковна політика партійно-державного керівництва, але й загальний соціально-економічний, політичний, культурний стан суспільства впливали на зміну ціннісних орієнтацій, руйнували усталений світ звичаїв і ритуалів населення. На підставі результатів дослідження висновується закономірність впровадження більшовицької моделі державно-церковних відносин в радянській Україні 1917 – 1930-х років.
   Ключові слова: антирелігійна пропаганда, віруючі, державно-церковні відносини, духовенство, еволюція, міжконфесійні відносини, православ’я, релігія, Українська автокефальна православна церква, Українська православна церква.

Киридон А.Н. Государственно-церковные отношения в советской Украине (1917 – 1930-е годы). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

   В диссертации впервые в отечественной историографии исследована история отношений государства и православной церкви в советской Украине 1917 – 1930-х годов в контексте социоисторического дискурса. Рассмотрение проблемы предложено не в дихотомической плоскости “государство – церковь”, а в трехкомпонентной цепи “государство – церковь – общество”. Изучены процесс формирования и воплощения большевистской политико-правовой модели взаимоотношений режима и церкви, особенности ее проявления в Украине. Определена роль партийных, советских и репрессивно-карательных органов как основных составляющих механизма регулирования государственно-церковных отношений. При этом подчеркнута особая роль в разработке тактических и стратегических основ религиозной политики и координации антицерковных мероприятий Всеукраинской антирелигиозной комиссии политбюро ЦК КП(б)У. Практическая реализация намеченных в этой сфере заданий полагалась на органы ГПУ. Подробно анализируются формы, содержание и особенности организации антирелигиозной пропаганды в Украине.
   Предложены структурный анализ религиозно-конфессиональной палитры 1920-х годов и особенностей ее унификации в следующем десятилетии. Причины раскола в православии (на примере отношений государства и Украинской автокефальной православной церкви и ее преемницы – Украинской православной церкви) исследуются в нескольких плоскостях: внутрицерковная жизнь, отношения церкви и власти, личностные мотивы, состояние общества.
   Доказано, что амплитуда государственно-церковных отношений была нестабильной на протяжении изучаемого периода. Предложена авторская периодизация этого процесса.
   Анализ социальной структуры, социально-экономического и культурного состояния общества позволил обосновать вывод о формировании качественно нового уровня сознания масс, характерной чертой которого стало идеолого-герменевтическое мировосприятие. Произошло изменение ценностных ориентаций, прежний мир ритуалов и обычаев рушился или видоизменялся. Констатируется, что в сложных условиях мощного давления всех структурных компонентов механизма регулирования государственно-церковных отношений ни одна из социальных групп не смогла (не имела возможности) отстоять церковь.
   Путем изучения круга неопубликованных и опубликованных документов и историографических источников сделан вывод о закономерности утверждения предложенной большевиками модели государственно-церковных отношений.
   Ключевые слова: антирелигиозная пропаганда, верующие, государственно-церковные отношения, духовенство, междуконфессиональные отношения, православие, религия, Украинская автокефальная православная церковь, Украинская православная церковь, эволюция.

Kyrydon A.M. State – Church Relations in the Soviet Ukraine (1917 – 1930-s). – Manuscript.

The theisis for Doctor Degree in History, speciality 07.00.01 – the History of Ukraine. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2006.

   The relations of the state and orthodox church in the Soviet Ukraine during 1917 – 1930-s in the context of socio-historical discurs is considered in the given dissertation. On the base of fundamental analysis of the archives and published sources, scientific historiography the conceptual research of the traditional paradigm of state church relationships is investigated.
   The process of foundation of the bolshevic politic-lawful model, the role of Communist party, soviet and repressive – panitive authorities as the main components of mechanism of regulation of state – church relations is reproducted.
   The conditions of the Orthodox church under formation of the Soviet power is analysed. Its peculiarity in 1920-s was the variety of structural palette which created difficulties in relations between confessions, brought uncertainty and hesitating in the faithful’s outlook. During the next decade the unification of the church system took place by means of liquidation of the majority of confessions and great limitation of the influence of the orthodox itself. The evolution of the relationships between the state and the orthodox church is analyzed on the examples of UAOC and UOC.
   The author’s periodization of the relationships between the state and the church is suggested. The thought that not only antireligious propaganda and antichurch policy of the Soviet authority but also general social-economical, political and cultural state of the society influenced on the change of human values and destroyed generally adopted world of population’s customs and rites is proved.
   According to the results of the research the regularity of the realization of bolshevik model of the relationships between the state and the church in the Soviet Ukraine in 1917 – 1930-s is concluded.
   Key-words: antireligious propaganda; belivers; state-church relations; clergy; evolution; inter-church relations; orthodoxy; religion; Ukrainian Autocephalous Orthodox church; Ukrainian Orthodox church.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Державно-церковні відносини в радянській Україні (1917 – 1930-ті роки)