Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Історія. Історичні науки arrow Болгарія в балканській політиці провідних держав антигітлерівської коаліції (1941 – 1945 рр.)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Болгарія в балканській політиці провідних держав антигітлерівської коаліції (1941 – 1945 рр.)

 Анотації

Потрашков С.В. Болгарія в балканській політиці провідних держав антигітлерівської коаліції (1941 – 1945 рр.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія –Харківський національний університет ім.. В.Н. Каразіна, Харків, 2006.

   Дисертація є першим комплексним дослідженням стосунків провідних держав антигітлерівської коаліції з Болгарією, а також відносин між самими цими державами в контексті політики щодо Болгарії. У роботі відзначається, що політична лінія кожної з трьох держав щодо Болгарії визначалась місцем, яке вона посідала в зовнішній політиці в передвоєнний час, поточними та перспективними цілями ведення війни, уявою про післявоєнний устрій регіону та світу в цілому; врешті-решт – необхідністю зважати на інтереси власних союзників.
   Найбільш продуманою та послідовною була політика Великої Британії. Своїм головним суперником у регіоні, окрім Німеччини, Велика Британія вважала СРСР, тому в її планах та діях завжди була наявна антирадянська складова.
   Сполучені Штати не мали в Болгарії та в цілому на Балканах ані економічних, ані політичних ані якихось інших інтересів. Політичні та військові акції, що вони проводили, свідчили, зазвичай, про солідарність з Великою Британією. Американці активізували діяльність лише на завершальному етапі війни, взявши курс на протидію СРСР.
   Радянський Союз до кінця 1943 р. не мав чіткої політичної лінії стосовно Болгарії. Подальший курс СРСР був тісно пов’язаний з наступальними операціями на південному фланзі радянсько-німецького фронту. Радянське керівництво мало на меті зміцнення безпеки СРСР, вважаючи балканський регіон як оборонний буфер проти Заходу. Водночас радянській політиці був притаманний диктат ідеологічних міркувань. Обидва ці компоненти свідчили про двоїстий характер зовнішньополітичних цілей СРСР на Балканах та в Болгарії.
   Для самої Болгарії перебіг подій у 1941 – 1945 рр. підтвердив, що визначальним для країни є зовнішній фактор. Спочатку це була Німеччина, після Сталінграда ініціатива перейшла до США та Англії. В 1944 р. вирішальним зовнішнім фактором став Радянський Союз.
   Тривалий час політика держав антигітлерівської коаліції стосовно Болгарії була тісно пов’язана з т. зв. “балканським варіантом” У. Черчілля. Успіх його реалізації багато в чому залежав від позиції Болгарії, тому з грудня 1943 до травня 1944 рр. вона посіла одне з провідних місць у стратегічних планах антигітлерівської коаліції. Зусилля вивести Болгарію з війни в цей період стали піком спільної політики трьох держав щодо неї. В подальшому, незважаючи на численні декларації про узгоджену лінію поведінки, кожна з держав надавала перевагу власній позиції.
   Антигітлерівська коаліція об’єднала країни з різним суспільним та політичним ладом, уявами про майбутнє та світовий устрій. Весь час над її учасниками тяжів тягар колишніх упереджень, взаємної недовіри та образ, що загрожували існуванню коаліції. Але розуміння важливості єдності перед обличчям ворога щоразу перемагало. Зі зменшенням загрози спільного ворога ослабла і єдність коаліції, що стало особливо помітним на заключному етапі війни. Прикладом є відносини трьох країн з Болгарією в 1944 – 1945 рр. та конфлікт навколо неї під час Потсдамської конференції.
   Ключові слова: Болгарія, Балкани, антигітлерівська коаліція, Друга світова війна.

Потрашков С.В. Болгария в балканской политике ведущих держав антигитлеровской коалиции (1941 – 1945 гг.) – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2006.

   Диссертация является первым комплексным исследованием отношений ведущих держав антигитлеровской коалиции с Болгарией, а также между самими этими державами в контексте политики, проводимой ими в Болгарии.
   В работе отмечается, что политическая линия каждой из ведущих держав антигитлеровской коалиции в отношении Болгарии в годы войны определялась местом, которое она занимала в их внешней политике в предвоенный период; текущими и перспективными целями ведения войны; представлениями о послевоенном устройстве региона и мира в целом; наконец, необходимостью учитывать интересы своих союзников.
   Наиболее продуманной и последовательной была политика Великобритании. Своим главным соперником в регионе, наряду с Германией, Великобритания считала СССР, поэтому в ее планах и действиях всегда присутствовала антисоветская составляющая.
   Соединенные Штаты не имели в Болгарии и на Балканах в целом ни экономических, ни политических, ни каких-либо иных интересов. Предпринимавшиеся ими в ходе войны акции политического или военного характера, как правило, служили выражением солидарности с усилиями, которые предпринимала в регионе Великобритания. Американцы активизировали свою деятельность только на завершающем этапе войны, взяв курс на противодействие СССР.
   Советский Союз до конца 1943 г. не имел ясной политической линии в отношении Болгарии. Дальнейший курс СССР в отношении Болгарии был увязан с наступательными операциями на южном фланге советско-германского фронта. Советское руководство преследовало цели укрепления безопасности Советского Союза, рассматривая весь регион как оборонительный буфер против Запада. В то же время советской внешней политике был присущ диктат идеологических соображений. Оба эти компонента составляли двойственный характер внешнеполитических целей СССР на Балканах и в Болгарии.
   Для самой Болгарии ход событий в 1941 – 1945 гг. подтвердил, что определяющим для страны является внешний фактор. Сначала это была Германия, после Сталинграда инициатива постепенно переходит к США и Англии. В 1944 г. решающим внешним фактором становится Советский Союз.
   В течение длительного времени политика держав антигитлеровской коалиции в отношении Болгарии была связана с т.н. “балканским вариантом” У. Черчилля. Успех реализации замысла премьер-министра во многом зависел от позиции, которую займет Болгария, поэтому с декабря 1943 по май 1944 гг. Болгария стала занимать одно из главных мест в стратегических планах антигитлеровской коалиции. Усилия по выводу Болгарии из войны в этот период стали пиком совместной политики трех держав. В дальнейшем, несмотря на неоднократные декларации о следовании согласованной линии поведения, каждая из держав предпочитала проводить собственную.
   Антигитлеровская коалиция объединила страны с разным социальным и политическим строем, представлениями о будущем мировом порядке. Все время над ее участниками не переставал тяготеть груз прежних предубеждений и обид, взаимного недоверия и подозрительности. Но осознание важности единства перед лицом грозного противника каждый раз брало верх. С ослаблением общего врага ослабло и единство коалиции. Это стало особенно заметно на заключительном этапе войны, примерами могут быть отношения трех держав с Болгарией в 1944 – 1945 гг. и конфликт вокруг нее во время Потсдамской конференции.
   Ключевые слова: Болгария, Балканы, антигитлеровская коалиция, Вторая мировая война.

S.V. Potrashkov. Bulgaria in the Balkan policy of the prominent states of the Anti-Hitler coalition (1941 – 1945). – Manuscript.

The dissertation for the degree of historical arts as for the specialization 07.00.02 – world history – Kharkiv National University named after V.N. Karazin, Kharkiv, 2006.

   The dissertation is the first complex research of relations with Bulgaria of the prominent states of the Anti-Hitler coalition and also relations among the mentioned states concerning Bulgaria. The conclusions show the political stream of each of the three states as for Bulgaria was stipulated by the place it took in foreign policy on the eve of the war, current and perspective aims of the war conducting, view of the region’s and world’s organization in general; as a matter of fact – by the necessity of paying attention to the allying interests.
   The most circumspect and coherent policy was one of Great Britain. Great Britain considered the USSR to be the main competitor in the region along with Germany, therefore there always was an Anti-Soviet component in its plans.
   The United States did not have any economical, political or other interests in Bulgaria and in the Balkan Peninsula in general. Political and army activities conducted by them showed evidently their solidarity Great Britain. Americans activated their measures only at the concluding stage of the war, taking the counteraction to the USSR.
   The Soviet Union up to the end of 1943 did not have any precise policy concerning Bulgaria. The following course of the USSR was closely connected with the attacking operations in the southern wing of the Soviet-German front. The Soviet government followed the aims of fortifying the security of the USSR considering the Balkan region as the defense buffer against the West. Meanwhile the Soviet policy possessed a dictate of ideological thought. Both of these components evidenced the binary character of the foreign political goals of the USSR in the Balkan Peninsula and Bulgaria.
   For Bulgaria itself the deeds of 1941 – 1945 claimed that the defining factor was the external one. At first it was Germany, then after Stalingrad the initiative belonged to America and England. In 1944 the Soviet Union became the defining external factor.
   For along time the policy of Anti-Hitler coalition’s states policy was closely connected with the so-called “Balkan variant” of W. Churchill. The success of its realizing mainly depended on the Bulgarian position, therefore since December 1943 to March 1944 it took one of the prominent places in the strategic plans of the Anti-Hitler coalition. Efforts to expel Bulgaria from the course of war at that period became the peak of the mutual policy of the three states concerning Bulgaria. Afterwards notwithstanding the numerous declarations about the agreed line of the behavior each of the states preferred its own line.
   The Anti-Hitler coalition united states with different social order and political structure, images of future and the world organization. All the time a burden of previous prejudice, mutual distrust and image threatening the existence of coalition influenced the participants. However, the understanding of importance of the unification while facing the enemy side won each time. With the disappearance of the mutual enemy the unification of the coalition weakened which was extremely observable at the final stage of the war. The examples can be drawn from the relations of the three states towards Bulgaria in 1944 – 1945 and the conflict around it at the time of Potsdam Conference.
   Key words: Bulgaria, the Balkan Peninsula, the Anti-Hitler coalition, World War II.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Болгарія в балканській політиці провідних держав антигітлерівської коаліції (1941 – 1945 рр.)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!