Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Біологічні науки arrow Види роду Juno Tratt. (Iridaceae) флори Середньої Азії і Казахстану та перспективи введення їх в культуру в Україні
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Види роду Juno Tratt. (Iridaceae) флори Середньої Азії і Казахстану та перспективи введення їх в культуру в Україні

Анотації 

Сікура А.Й. Види роду Juno Tratt. (Iridaceae) флори Середньої Азії і Казахстану та перспективи введення їх в культуру в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Центральний ботанічний сад ім. М.И.Гришка НАН України, Київ,1999.

   Дисертація присвячена комплексному вивченню представників роду Juno Tratt. флори Середньої Азії i Казахстану та перспективам введення юнон в культуру в Україні.
   Зроблений аналіз історії вивчення роду з часів К.Ліннея і до наших днів. Вперше в умовах України (Правобережний Лісостеп) досліджена феноритміка юнон природної флори Середньої Азії і Казахстану; складені феноспектри. Проведено порівняння даних, отриманих нами у природі та в умовах Києва, з даними О.А.Тітової (1986) для Ташкенту. Виявлені істотні зміни у строках цвітіння. Але в цілому показано, що юнони в умовах Києва залишаються весняноквітучими рослинами.
   Вперше проведено порівняння особливостей онтогенезу in vivo i in vitro; виявлена суттєва різниця у строках проходження етапів, а також показано, що на поживному середовищі не утворюється цибулина, запасаючі та всмоктуючі корені. Вперше отриманий каллус у ю.копетдагської.
   Виявлена кореляція діагностичних ознак, на основі чого вперше виділені два біоморфотипи: види, насіння яких має ариллус та види з насінням без ариллусу.
   При вивченні особливостей онтогенезу 8 видів експериментально доведено, що жолобчаста форма сім”дольного листочка є діагностичною ознакою, яка дає можливість безпомилково визначити систематичний статус рослин у межах родини Півникових.
   Детально досліджені питання розповсюдження 31 виду та складені карти ареалів. Визначені типи ареалів юнон Середньої Азії та Казахстану. Підтверджений ендемізм 11 виді, а також запропоновано надати статус ендемів ще 10 видам. Встановлена приуроченність досліджуваних видів до певних фітогеографічних провінцій.
   Проведений детальний екологічний аналіз. Визначена група видів, які не мають вузької приуроченності до певного субстрату. Показано, що максимальна кількість видів зустрічається на висотах від 500 до 2000 м н. Р. м. Абсолютна кількість відмічена для висот 500-1000 м.
   На основі детального дослідження ценотичних особливостей можна стверджувати, що найбільш вибагливими до супроводжуючих рослин є J.coerulea, J.orchioides i J.narbuti. Наведений повний список деревних, чагарникових та трав”янистих видів, серед яких ростуть юнони, а також типи рослинності та формації.
   Визначені можливості збереження рідкісних та зникаючих видів ex situ шляхом використання методів in vivo та in vitro; показана можливість створення ex situ багатофункційного генетичного банку.
   Наводиться список видів юнон з віддалених флор, які є перспективними для переселення їх в Україну та збагачення асортименту промислового квітникарства.
   Зроблений висновок про реальність та перспективність широкого залучення в культуру в Україні представників роду Juno у якості весняних декоративних рослин.
   Ключові слова: юнона, Середня Азія, Казахстан, Україна, екологія, географія, ценологія, онтогенез, збереження, переселення, біологічне різноманіття, біотехнологія.

Сикура А.И. Виды рода Juno Tratt. (Iridaceae) флоры Средней Азии и Казахстана и перспективы введения их в культуру в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 – ботаника. – Центральный ботанический сад им. Н.Н.Гришко НАН Украины, Киев, 1999.

   Диссертация посвящена комплексному изучению представителей рода Juno Tratt. флоры Средней Азии и Казахстана и перспективам введения юнон в культуру в Украине.
   Сделан анализ истории изучения рода со времен К.Линнея. На основании морфолого-биологических, эколого-географичеких особенностей, особенностей онтогенеза сделан вывод о том, что род Juno Tratt. следует рассматривать как самостоятельную природную таксономическую группу. Впервые в условиях Украины (Правобережная Лесостепь) изучена феноритмика юнон природной флоры Средней Азии и Казахстана; составлены феноспектры. Проведено сравнение данных, полученных нами в природе и в условиях Киева, с данными О.А.Титовой (1986) для Ташкента. Выявлены существенные изменения в сроках цветения. Однако в целом показано, что юноны в условиях Киева являются весеннецветущими растениями. Впервые проведено сравнение особенностей онтогенеза in vivo и in vitro; выявлена существенная разница в сроках прохождения этапов , а также показано, что на питательной среде не образуется луковица, запасающие и всасывающие корни. Впервые получен каллус у юноны копетдагской.
   Выявлена корелляция диагностических признаков, на основании чего выделены 2 биоморфотипа: виды, семена которых имеют ариллус и виды с семенами без ариллуса. Отмечено, что предложеное деление не совпадает с делением на секции у Г.И.Родионенко и потому требует дальнейшего углубленного изучения.
   При изучении онтогенеза 8 видов экспериментально доказано, что желобчатая форма семядольного листочка является диагностическим признаком, который дает возможность безошибочно определить систематический статус особи в пределах семейства Ирисовых.
   Выделено 15 типов ареалов юнон исследуемой территории. Показано, что наибольшее количество видов представлено в Памироалайской группе ареалов – 13 видов. Эта же группа выделяется и наибольшим количеством эндемов – 12. Следующую по количеству видов составляет група комбинированных Тяньшанско-памироалайских типов ареалов - 7 видов, из которых 2 – эндемы. Тяньшанская группа ареалов имеет в своем составе 5 видов, из которых 4 эндема. Обособленно стоит Туркмено-хорасанский тип, представленый тремя видами.
   Детально исследованы вопросы распространения 31 вида и составлены карты ареалов юнон Средней Азии и Казахстана. Подтвержден эндемизм 11 видов, а также предложено присвоить статус эндемов еще 10 видам. Тот факт, что в Памироалайской группе ареалов насчитывается наибольшее количество эндемичных видов, дает основания предполагать, что именно Памиро-Алай является центром происхождения рода Juno.
   Установлена приуроченность изучаемых видов к определенным фитогеографическим провинциям. По уменьшению количества видов, провинции можно расположить следующим образом: Туранская – 15 видов, Южно-Туркестанская горная – 14, Туркмено-Иранская горная – 6, Центрально-Казахстанская – 3, Джунгаро-Тяньшанская горная – 2, Центрально-Тяньшанская высокогорная – 2, Памиро-Тибетская – 1.
   Проведен детальный экологический анализ. Выделена группа видов, не имеющих узкой привязанности к определенному субстрату. Высотное распределение видов – одна из важнейших экологических характеристик вида в горных странах.Показано, что максимальное количество видов встречается на высотах от 500 до 2000 м н.у.м. Абсолютное большинство отмечено для высот 500-1000 м. Как ниже, так и выше этого пояса количество видов уменьшается, но в обоих случаях без резких перепадов. Выяснено, что высокогорных видов сравнительно мало – J.linifolia, J.popovii и J.tadschikorum. Некоторые виды могут встречаться как на более низких высотах, так и в высокогорье. Это J.bucharica, J.maracandica, J.parvula, J.vicaria. Отмечена привязанность 12 видов только к одному высотному поясу. Индифирентными к высотным показателям оказались 10 видов.
   Экологический анализ юнон может быть значительно расширен за счет привлечения диагностического признака – окраски цветков. Впервые это применил И.И.Гранитов (1964) при анализе флоры Юго-Западных Кызылкумов. Р.В.Камелин (1971) и Д.К.Курбанов (1992) подтвердили важность этого признака. Мы также обратили внимание на окраску цветков и получили следующее распределение: желтая окраска (в том числе желто-зеленая и зеленоватая) – 10 видов, гамма от розово-сиреневого до пурпурно-сиреневого – 2, голубая и синяя окраска – 2, фиолотовая – 6, грязная – 4 и гетерохромия свойственна 6 видам. Вне всякого сомнения, эти отличия являются следствием генетической природы растений. Они же играют важную роль в терморегуляции растений, что в свою очередь привлекает насекомых.
   На основании детального исследования ценотических особенностей можно утверждать, что наиболее требовательными к сопутствующим видам являются J.coerulea, J.orchioides, J.narbuti. Приведен полный список древесных, кустарниковых и травянистых видов, среди которых произрастают юноны, а также типы растительности и формации.
   Полученные результаты изучения географического распространения, экологических особенностей и высотного распределения использованы нами во время переселения юнон в условия Украины и при составлении композиций и рекомендаций для озеленения.
   Определены возможности сохранения редких и исчезающих видов ex situ путем использования методов in vivo и in vitro; показана возможность создания ex situ многофункционального генетического банка.
   Приводится список видов юнон из отдаленных флор, которые являются перспективными для переселения их в Украину и обогащения ассортимента промышленного цветоводства.
   Сделан вывод о реальности и перспективности широкого привлечения в культуру в Украине представителей рода Juno в качестве весенних декоративных растений.
   Ключевые слова: юнона, Средняя Азия, Казахстан, Украина, экология, география, ценология, онтогенез, сохранение, переселение, биологическое разнообразие, биотехнология.

Sikura A.J. Species Juno Tratt. (Iridaceae) of Central Asia and Kazakhstan”s flora and perspectives of introductions them in culture in Ukraine.- Manuscript.

Thesis for a candidate”s degree by speciality 03.00.05 – botany.- N.N.Grishko Central botanical garden of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

   The thesis is devoted to complex study of the representative species Juno Tratt. of Central Asia and Kazakhstan”s flora and perspectives of introduction them in culture in Ukraine. For the first time in conditions of Ukraine is investigated phenorythmicity of Juno from natural flora of Central Asia and Kazakhstan, also was composed phenospectres. The comparison of datas obtained by us in a nature and in conditions of Kiev with datas Titova (1986) for Tashkent is conducted. The essential modifications in terms of flowering are revealed. However as a whole shown Juno in conditions of Kiev are springflowering plants. A comparison of features ontogenesis in vivo and in vitro for the first time is conducted; the essential difference in terms of passing of stages is revealed and also is shown that on a nutritious medium the bulb accumulating and the sucking radicals will not be derivated. For the first time is obtained callus for J.kopetdagensis.
   The corellation of diagnostic indications is revealed and have chosen 2 biomorphotype.
   The problems of distribution 31 species are investigated in details and have composed the maps of areals Juno of Central Asia and Kazakhstan. The endemism of 11 species confirmed, also it is offered to confer the status endem for 10 species. The detail ecological analysis is conducted. Is shown the maximum species are meets at heights from 500 up to 2000 m. The absolute majority are marked for heights 500-1000 m. The full list of wood, bush and grassy species among grows Juno, also types of vegetation and formations are indicated.
   The possibilities of preservation of rae and vanishing species ex situ are determined by using methods in vivo and in vitro; the possibility of creation ex situ multifunctional genetic bank is shown.
   The list of species Juno from remote flora is resulted which are perspective for resettlement them in Ukraine and enrichment of a range flowerindastry.
   The conclusion about reality and good prospects of broad engaging in cultyre in Ukraine species Juno are made as vernal decorative plants.
   Key words: Juno, Central Asia, Kazakhstan, Ukraine, ecology, geography, ontogenesis, preservation, resettlement, biological diversity, boitechnology.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Види роду Juno Tratt. (Iridaceae) флори Середньої Азії і Казахстану та перспективи введення їх в культуру в Україні

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!