Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Історія. Історичні науки arrow Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.)

Анотації 

Вус О.В. Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2006.

   У дисертації, на основі джерельних матеріалів та сучасної історіографії, здійснене дослідження військово-інженерної практики візантійського уряду у Північному Причорномор’ї в кінці IV – на початку VII ст. Після того, як Кримський і Таманський півострови увійшли до сфери інтересів Візантії, ромеї розгорнули масштабне військове будівництво, метою якого було створення інженерного прикриття головних форпостів Імперії (Херсона і Боспора) та населеного візантійськими союзниками Південно-Західного Криму (“країни Дорі”). Ромеї відновили укріплення приморських фортець, утворили систему інженерної оборони на південному узбережжі півострова та звели захисний рубіж на межі Кримських гір і степу.
   Результатом військово-політичної та інженерної діяльності візантійців стало створення у Тавриці та на Боспорі окремого прикордонного округу (дукату). У VI–VII ст. оборонні комплекси дукату стали головними осередками візантійських впливів у Північному Причорномор’ї.
   Ключові слова: Візантія, Таврика, Боспор, Юстиніан I, Маврикій Тиверій, стратегічне будівництво, дукат.

Вус О.В. Военно-инженерное обеспечение оборонной политики Византии в Северном Причерноморье (конец IV – начало VII вв.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всемирная история. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2006.

   На основании изучения источников и современной историографии в диссертации исследован процесс военно-инженерного обеспечения внешнеполитических акций Византии в Северном Причерноморье в конце IV – начале VII вв.; выделены основные этапы стратегического строительства; раскрыты цели, методы и результаты проведения инженерных работ; определены типы защитных сооружений; проанализированы особенности фортификационной практики на Крымском и Таманском полуостровах; рассмотрены вопросы военной организации, юридического статуса, количественного и этнического состава сухопутной группировки Византии в Таврике.
   Византийское военное строительство в Крыму началось в конце IV в., когда полуостров, в силу исключительно выгодного географического расположения, вошел в сферу государственных интересов Восточной Римской империи. Была значительно укреплена ее власть в главном опорном пункте – Херсоне, а в начале VI в. и в Боспоре. Византийские инженеры обновили и восстановили их укрепления, в результате чего оба города превратились в мощные приморские крепости и базы эскадры, оперировавшей в северной части Черного моря.
   Обе крепости нуждались в налаженной связи, которую могли обеспечить только корабли, ходившие вдоль южных берегов Таврики. Между 534–565 гг. для охраны коммуникаций, ремонта кораблей и защиты экипажей в приморской полосе был возведен ряд фортификаций – крепости Алуста и Горзувита. Была восстановлена система инженерного прикрытия пролива Боспор Киммерийский (крепости Китей, Гермонасса, Трапезус, Фанагория), обеспечившая защиту от набегов “варварских” племен.
   В первой половине VI в. византийские инженеры приступили к строительству защитных рубежей по внешнему периметру Юго-Западного Крыма, населенного имперскими военными союзниками – готами и аланами. С целью не допустить вражеского вторжения в их владения, ромеи возвели в ущельях Внутренней гряды Крымских гор специальные оборонные узлы (клейсýры), состоявшие из “длинных стен”, наблюдательных постов, хлебных складов и цистерн для воды. Охрана и защита этих комплексов возлагались на отряды союзников Империи.
   Византийское стратегическое строительство в Крыму значительно активизировалось в последней трети VI в., в связи с угрозой нападения войск Тюркского каганата. В 570-х годах администрация Юстина II (565–578) провела работы по усилению южного участка оборонного комплекса Херсона, а в правление Маврикия Тиверия (582–602) в Юго-Западном Крыму развернулось строительство мощных опорных крепостей (фруриóнов), главной задачей которых было усиление клейсур, накопление запасов продовольствия и защита местного населения от захватчиков.
   В ходе фортификационных работ VI – начала VII вв. в Таврике была сооружена сложная защитная система, состоявшая из передового (горного) и тылового (приморского) эшелонов. В состав первого эшелона вошли клейсуры и опорные крепости, а в состав второго – оборонные комплексы Херсона и приморских крепостей. Инженерная защита Боспора отличалась своеобразием, продиктованным особыми местными условиями, которые не способствовали построению глубоко эшелонированной обороны.
   Между 552–565 гг. византийская администрация сформировала в Таврике отдельный пограничный округ – дукат, на руководство которого возлагались задачи по организации обороны (в том числе инженерной) подчиненной территории. В начале VII в., после окончания строительства опорных крепостей в Крымских горах, этот округ превратился в дукат-лимитон – хорошо укрепленную “пограничную область” Империи.
   Ключевые слова: Византия, Таврика, Боспор, Юстиниан I, Маврикий Тиверий, стратегическое строительство, дукат.

Woos O.V. Military-engineering providing of the defensive policy of Byzanty in the Northern part of the Black Sea (end of IV – beginning of VII centuries). – Manuscript.

Dissertation for a candidate degree of historical science by specialty 07.00.02. – World History – the L’viv National of Ivan Franko University. – L’viv, 2006.

   In this dissertation there was made an investigation of military-engineering practice of Byzanty government in the Northern part of the Black Sea in the end of IV – beginning of VII centuries on the basis of source materials and modern historiography. After Crimean and Taman’ Peninsulas entered the sphere of interests of Byzanty, romans began the huge military construction with the purpose of creating engineering shelter of main forposts of the Empire (Cherson and Bospor), and South-Western Crimean inhabited by byzanty’s allies. The romans rebuilt the shelters of the seaside fortresses, formed the system of engineering defence on the southern coast of the peninsula and built the protective border on the boundary line of the Crimean Mountains and steppes.
   The result of military-political and engineering activity of byzantiums became the creating of separate border district (ducat) in Tavrica and Bospor.
   Key words: Byzanty, Tavrica, Bospor, Justinian I, Mavrykiy Teveriy, strategic building, ducat.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!