Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Держава та право. Юридичні науки arrow Самоврядування вірменської громади у місті Львові (XIV-XVIII ст.)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Самоврядування вірменської громади у місті Львові (XIV-XVIII ст.)

Анотації 

Демкова М. С. Самоврядування вірменської громади у місті Львові (XIV-XVIII ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

   У роботі досліджується становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова у XIV-XVIII століттях. З наданням у 1356 році місту Львову магдебурзького права вірмени, поряд з іншими народами, отримали право судитися у власному (вірменському) суді під головуванням міського війта, що стало правовою основою для функціонування вірменського суду. 5 березня 1519 р. король Сигізмунд І затвердив поданий вірменами кодекс матеріального права - Вірменський статут, який регулював цивільні, кримінальні, сімейні відносини. Судочинство у вірменському суді здійснювалося відповідно до процесуального кодексу - Порядку судів і справ вірменського права, який, проте, не був затверджений, але судді при здійсненні судочинства керувалися цим документом і використовували його як “підручник” у галузі процесуального права. Суд при прийнятті рішення керувався законом, враховував пояснення сторін, показання свідків, зібрані докази у справі. При здійсненні судочинства існував інститут апеляційного оскарження судових рішень до короля. Самоврядування вірменської громади у Львові проіснувало до скасування магдебурзького права та реорганізації Австрією міського самоврядування (1784 року), однак фактично самоврядування вірменської громади у галузі судочинства проіснувало аж до 1790 року. 
   Ключові слова: вірменська громада, вірменський війт, судочинство, привілеї, самоврядування, право, кодекс, правова норма.

Демкова М. С. Самоуправление армянской общины города Львова (XIV-XVIII вв.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01. – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2004.

   Первые армяне поселились на территории города Львова во времена правления короля Данила Галицкого. В этот период Львов входил в состав Русского воеводства Польского государства.
   С получением в 1356 г. городом Львовом магдебургского права армяне, наравне с другими народами, получили право судиться в собственном (армянском) суде под председательством городского войта, что послужило правовым основанием для функционирования армянского суда.
   Правовой статус армянской общины, а также институтов самоуправления во Львове на протяжении исследуемого периода претерпевал изменения. Начиная с 1356 года по 1736 год, правовое положение армянской общины существенно менялось (то в лучшую, то в худшую стороны), что объяснялось ходом политических и иных событий в государстве.
   С предоставлением армянской общине права самоуправления (права судиться в собственном суде и руководствоваться армянским правом) в процессе осуществления правосудия часто возникали проблемы относительно правильного толкования норм армянского права, которые были изложены на малоизвестных для органов власти армянском и армяно-кипчакском языках. С целью устранения указанных и некоторых иных разногласий 5 марта 1519 года армяне подготовили и предоставили на утверждение польскому королю Сигизмунду І кодекс материального права львовских армян – Армянский статут, который можно признать полноценным и многофункциональным кодексом права, осуществляющим регулирование широкого круга правовых отношений церковного, уголовного, гражданского, брачно-семейного и финансово-экономического характера.
   Правосудие в армянском суде осуществлялось в соответствии с процессуальным кодексом - Порядком судов и дел армянского права, который, однако, не был официально утвержден. Несмотря на это, судьи при осуществлении судопроизводства руководствовались этим документом и использовали его, преимущественно, в качестве “учебника”, который содержал сведения в отрасли процессуального права.
   Осуществление правосудия, а также применение норм армянского права армянским судом по гражданским и уголовным делам, происходило на достаточно развитом уровне. Суд при вынесении решения руководствовался законом, учитывал пояснения сторон, показания свидетелей, доказательства, собранные по делу. При осуществлении судопроизводства существовал институт апелляционного обжалования судебных решений у короля, который нередко отменял решения суда и, в связи с этим, накладывал на судей штрафные санкции.
   Самоуправление армянской общины во Львове просуществовало с XIV века (с момента предоставления в 1356 году городу Львову магдебургского права) и до XVІІІ века, т.е. до ликвидации самоуправления армянской общины во Львове в связи с отменой магдебургского права и реорганизацией Австрией городского самоуправления (1784 года), хотя фактически самоуправление армянской общины в сфере судопроизводства просуществовало до 1790 года.
   Учитывая современное состояние осуществления в Украине судебной реформы, а именно принципов построения судов, порядка осуществления судопроизводства, целесообразно использовать исторический опыт функционирования институтов самоуправления армянской общины Львова в сфере судопроизводства в XIV-XVIII веках. Порядок рассмотрения дел армянским судом, апелляционное обжалование судебных решений, применение правовых норм может служить положительным опытом для эффективного проведения судебной реформы в Украине.
   Ключевые слова: армянская община, армянский войт, судопроизводство, привилегии, самоуправление, право, кодекс, правовая норма.

M. Demkova Self-government of the Armenian community in Lviv (XIV-XVIII c.). – Manuscript.

Thesis for a master’s degree on specialty 12.00.01. – Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Sciences. – Lviv National University, Lviv, 2004.

   The research deals with establishment and functioning of self-government institutes of the Armenian community in Lviv in XIV-XVIII centuries. When Lviv was granted with the Magdeburg Law in 1356 the Armenians, together with other nations, got a right to judge in their own (Armenian) court under the Head of the local viyt (chairman), that was a legal basis for the Armenian court’s functioning. On the 5th of March, 1519 king Sygizmund I approved the code of material law of the Lviv Armenians – the Armenian statute, which regulated civil, criminal, family relations. Justice in the Armenian court was committed according to the Procedural Code – Procedure of courts and cases of the Armenian law, which was not approved, but during justice judges used that document as a “manual” in the field of Civil Proceedings. While passing judgments the court acted due to the law, took into consideration explanations of the parties, statements of witnesses, and other evidence in case. Appeals to the king were also used very often. Self-government of the Armenian community in Lviv existed till abolishment of the Magdeburg Law and reorganization of the local self-government by Austria in 1784, but in fact self-government of the Armenian community in the field of justice existed till 1790.
   Key words: Armenian community, Armenian viyt, justice, privileges, self-government, law, code, legal rule.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Самоврядування вірменської громади у місті Львові (XIV-XVIII ст.)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!