Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Історія. Історичні науки arrow Волинське дворянське зібрання (1796 - 1917): функції, структура, участь у системі органів влади
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Волинське дворянське зібрання (1796 - 1917): функції, структура, участь у системі органів влади

 Анотації

Казначеєва Л.М. Волинське дворянське зібрання (1796 - 1917): функції, структура, участь у системі органів влади. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут історії України. – Київ, 2008.

   На основі аналізу архівних матеріалів, багатого корпусу законодавчих актів та наукової літератури у дисертації розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані в річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури й складу, функцій, прав та повноважень, обмеження участі зібрання в системі органів влади. З’ясовано механізми та технології усунення зібрання від управління губернією, серед яких позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій виявилося й у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про приналежність до привілейованого стану, а згодом й ревізія його діяльності. Однак найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання своїх корпоративних прав. Натомість держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз’єднувала шляхетську солідарність та підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.
   Ключові слова: станова інституція, дворянське зібрання, предводитель дворянства, депутатське зібрання, сеймик, дворянство, шляхетство, самоврядування.

Казначеева Л.Н. Волынское дворянское собрание (1796 – 1917): функции, структура, участие в системе органов власти. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины. – Институт истории Украины НАН Украины. – Киев, 2008.

   В диссертации на основе источников и научной литературы исследовано историю сословных дворянских органов Волынской губернии. Рассмотрены структура и состав дворянского собрания, его функции, полномочия, участие его членов в системе органов власти. Несмотря на некоторое внешнее сходство сеймиков и собраний, кардинальным отличием была полная зависимость последних от абсолютной власти монарха и слабое участие в управлении государственными делами. Дана характеристика состава дворянского собрания, его изменения в зависимости от имперской политики. Права участия в собраниях лишили всех причастных к польскому восстанию 1830 г. и тех, кто не доказал дворянского происхождения. Рассматриваются закономерности и особенности правовой регламентации собрания в соответствии с российским законодательством. Получив возможность формировать местную судебную и полицейскую администрацию, дворянское собрание было лишено выборных прав. Участие местного дворянства в антироссийских выступлениях конца 1850 - х – начала 1860 - х гг. послужило поводом к запрещению дворянского собрания. Определено, что дворянские учреждения трансформировались и теряли элементы самоуправления, превращаясь практически в государственные органы. Несмотря на разрешение восстановления в мае 1905 г., Волынское дворянское собрание не возобновилось. Внимание уделено также деятельности депутатского собрания, губернского, уездных предводителей дворянства и уездных дворянских опек.
   Ключевые слова: сословные органы, дворянское собрание, предводитель дворянства, депутатское собрание, сеймик, дворянство, шляхта, самоуправление.

L.Kaznacheyeva. Volyn nobility assembly (1796 — 1917): functions, structure, participation in the authority system. — Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 — History of Ukraine. — Institute of History of Ukraine of National Sciences Academy of Ukraine. — Kyiv, 2008.

   In the dissertation on the basis of sources and the scientific literature the history of class corporate nobility bodies of Volyn province is investigated. In four chapters of this work the membership and structure of nobility assembly, its function, rights, privileges and participation of its members in the authority system are considered. Process of transition of gentry authorities — Seymik — in nobility assembly of the Russian sample is investigated. Despite of some external similarity, there was a cardinal difference between them. A complete dependence of assembly of absolute authority of the monarch and weak participation in management of state affairs was obvious. While the Polish Seymik solved not only local, but nation-wide problems as well.
   In this work one can find the characteristic to structure of Volyn nobility assembly which underwent changes depending on imperial politics. In difference from a Seymik, where every (polish) gentleman could be accepted, in nobility assembly landless noblemen had no possibility of becoming its member. In due course, the rights of participation in nobility assemblies have been deprived with all involved in the Polish revolt of 1830, and those who didn’t prove their nobility origin in time.
   The general laws and features of a legal regulation of activity of assembly according to the imperial legislation are considered in this work. Having had an opportunity to form local judicial and police administration, the nobility assembly in due course have been deprived the elective rights. Participation of local nobility in revolts, anti-Russian performances of the end of 1850 and beginning of 1860, served as an occasion to deprivation of nobility of the right to class corporation. Definitely, the nobility assembly was transforming and loosing elements of self-management, turning practically in official body. Despite of the sanction of restoration of Volyn nobility assembly in May of 1905, its activity hasn’t been renewed. The certain attention in the dissertation is allocated to studying of changes in activity of deputy assembly, provincial, district leaders of nobility and district nobility wardships during second half of XIX — the beginning of XX centuries, when they undertook some of the functions of the nobility assemblies.
   Key words: class bodies, nobility assembly, the leader of nobility, deputy assembly, Seymik, nobility, gentry, self-management.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Волинське дворянське зібрання (1796 - 1917): функції, структура, участь у системі органів влади

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net