Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Історія. Історичні науки arrow Архівні фонди НАН України як джерело з вивчення розвитку академічної історичної науки (1944–1956)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Архівні фонди НАН України як джерело з вивчення розвитку академічної історичної науки (1944–1956)

 Анотації

Кондратенко О.Ю. Архівні фонди НАН України як джерело з вивчення розвитку академічної історичної науки (1944–1956). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. – Київ, 2008.

   Дисертація присвячена аналізу наукової та архівної спадщини історичних установ АН УРСР та висвітленню за архівними документами розвитку академічної історичної науки у 1944–1956 рр. Внаслідок визначення значної джерельної бази та окреслення кола архівних документів історичних установ АН УРСР встановлено, що у перші повоєнні роки відбулось згортання досліджень з історії України як самостійного наукового напряму.
   Незважаючи на ідеологічний тиск партійно-радянських органів, слабку матеріально-технічну базу, а також недостатнє фінансове і кадрове забезпечення академічних історичних установ, їх науковий доробок був значним. Завдяки проведеному аналізу архівних документів науково-організаційного характеру з’ясовано, що колективами профільних установ було підготовлено близько 2 тис. наукових праць загальним обсягом 3,3 тис. друк. арк. Певна кількість наукових праць, створених у повоєнний період, не втратила своєї актуальності й сьогодні.
   Ключові слова: історичні джерела, архівні фонди, документи, академічна історична наука, історичні установи, історичні дослідження, наукова діяльність.

Кондратенко О.Ю. Архивные фонды НАН Украины как источник изучения развития академической исторической науки (1944–1956). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 – историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. – Украинский научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения. – Киев, 2008.

   Диссертация посвящена анализу научного и архивного наследия исторических учреждений АН УССР, а также освещению с ее помощью развития академической исторической науки в 1944–1956 гг.
   Проведенный сравнительный анализ массива архивных документов дал возможность определить этапы и формы организационной структуры академических исторических учреждений. Установлено, что одним из негативных факторов в послевоенном развитии академической исторической науки было возобновление идеологического давления со стороны высших партийных органов с целью ее подчинения интересам государства и превращения во вспомогательный инструмент для формирования коммунистической идеологии. В итоге это привело к необоснованным обвинениям учёных-историков в украинском буржуазном национализме, а также определило научную концепцию изучения истории Украины на дальнейший период.
   Архивные документы дали возможность выяснить, что одной из главных причин замедления темпов развития академической исторической науки в первые послевоенные годы была проблема финансового и кадрового обеспечения учреждений исторической отрасли, которое в сравнении с учреждениями естественнонаучного или технического профиля было на порядок ниже. Лишь в начале 1950-х годов эта ситуация значительно улучшилась, что в итоге дало возможность расширить структуру исторической отрасли АН УССР, а вместе с тем и масштабы научно-исследовательской работы профильных учреждений.
   В результате проведенного анализа научно-организационных и научно-исследовательских документов определены основные направления научной работы исторических учреждений. Установлено, что в послевоенный период из тематических планов исторических учреждений были исключены темы об отдельном изучении истории Украины, которые были актуальны в период Второй мировой войны. Начиная с 1947 г. исследования по истории Украины проводились исключительно в контексте истории СССР на основе марксистско-ленинской методологии исторической науки. Одно из главных мест в научно-исследовательской работе исторических учреждений занимали темы по изучению общего происхождения трех братских славянских народов, истории политических движений, образования СССР, проблемы воссоединения украинского и русского народов как закономерного исторического явления, а также исключительно важной роли Октябрьской революции в истории Украины. Значительное количество научных работ создавалось украинскими историками по заказу Коммунистической партии.
   Источниковедческое изучение архивного и научного наследия академических исторических учреждений дает основание утверждать, что, несмотря на кадровые и финансовые проблемы, объем научной продукции исторических учреждений АН УССР за этот период был значительным и составлял около 2 тыс. научных трудов общим объемом 3,3 тыс. печатных листов. Несмотря на усиленное идеологическое влияние партийных органов на историческую науку, ученые смогли подготовить значительное количество трудов, которые не потеряли своего значения и в наше время.
   Ключевые слова: исторические источники, архивные фонды, документы, академическая историческая наука, исторические учреждения, исторические исследования, научная деятельность.

Kondratenko O.Yu. Archival fonds of the National academy of science of Ukraine as a source of learning of development of academic historical science (1944–1956). – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate in history in the field 07.00.06 – Historiography, Source history and special historical disciplines. – Ukrainian Scientific Research Institute for Archives and Records Studies. – Kyiv, 2008.

   The dissertation is devoted to the analyses of scientific and archival heritage of historical institution of Academy of sciences of URSU and lightening on the development of academic historical science in 1944–1956 after the documents.
   Thanks to the analysis of a great deal of archival documents of historical institutions of Academy of sciences of URSU of postwar period, the formation organizational structure of academic historical institutions were determined. Despite the ideological pressure of party and government bodies, a weak material and technical base, insufficient finance and staff securing of historical science of the postwar period, its scientific contribution was great. Historical institutions of the Academy of sciences of URSU of that period prepared nearly 2000 scientific works. Manu of these works made at postwar period are actual today.
   Key words: historical sources, archival fond, documents, academic historical science, historical institutions, scientific activate.


Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Архівні фонди НАН України як джерело з вивчення розвитку академічної історичної науки (1944–1956)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!