Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Держава та право. Юридичні науки arrow Психологічний аналіз окремих кримінально-правових понять (за чинним КК України)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Психологічний аналіз окремих кримінально-правових понять (за чинним КК України)

Анотації 

Мартенко О.Л. Психологічний аналіз окремих кримінально-правових понять (за чинним КК України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Національна академія внутрішніх справ України. Київ, 2005.

   У дисертації здійснено юридико-психологічний аналіз понять (норм, інститутів) чинного Кримінального кодексу України, визначено теоретичні засади та можливості практичного використання юридико-психологічних знань у правотворчості та правозастосовній діяльності. Проведене дослідження дозволило одержати низку нових даних про психологічну детермінацію та механізми формування злочинної поведінки, а також про психологічні аспекти вини при вчиненні умисних і необережних злочинів.
   Доведено, що принцип наукової обґрунтованості чинного законодавства зумовлює необхідність врахування досягнень не лише правових наук, а й інших галузей знань, в тому числі – психологічних. Для забезпечення науково-обгрунтованих засад реалізації у кримінальному судочинстві особистісного підходу при визначенні форми та виду винної поведінки необхідно здійснювати аналіз всіх компонентів структури психічного (інтелектуального, вольового та емоційного). При цьому інтелектуальний момент прямого й непрямого умислу не тотожні: при прямому умислі в свідомості суб’єкта бажані наслідки конструюються як неминучі; при непрямому – як реально можливі. Розходження між прямим і непрямим умислом у вольовому моменті полягає в тому, що першому властиве бажання настання суспільно небезпечних наслідків, а другому – позитивне чи нейтральне ставлення до їх настання.
   Ключові слова: юридико-психологічні знання, юридико-психологічний аналіз, психологічна детермінація, психологічні механізми формування злочинної поведінки, психологічні аспекти вини та покарання, компоненти структури психічного, стереотипізований поведінковий фонд особи, мотив, мета.

Мартенко А.Л. Психологический анализ отдельных криминально-правовых понятий (по действующему УК Украины)”. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 19.00.06 – юридическая психология. – Национальная академия внутренних дел Украины. – Киев, 2005.

   В диссертации проведен юридико-психологический анализ понятий (норм, институтов) действующего Уголовного кодекса Украины, определены теоретические основы и возможности практического использования юридико-психологических знаний в правотворчестве и правоприменительной деятельности. Проведенное исследование позволило получить ряд новых данных о психологической детерминации и механизмах формирования преступного поведения, а также о психологических аспектах вины при совершении умышленных и неосторожных преступлений.
   Доказано, что принцип научной обоснованности действующего законодательства предполагает необходимость учета достижений не только правовых наук, но и других отраслей знания, в том числе – психологических. Для обеспечения научно-обоснованных основ реализации в уголовном судопроизводстве личностного подхода при определении формы и вида виновного поведения необходимо осуществлять анализ всех компонентов структуры психического (интеллектуального, волевого и эмоционального). При этом интеллектуальный момент прямого и непрямого умысла не тождественны: при прямом умысле в сознании субъекта желаемые последствия конструируются как неизбежные; при непрямом – як реально возможные. Расхождение между прямым и непрямым умыслом в волевом моменте состоит в том, что первому свойственно желание наступления общественно опасных последствий, а второму – позитивное или нейтральное отношение к их наступлению, отсутствие личной ответственности за них.
   Аргументируется, что недостаточное предвидение возможности причинения вреда может обуславливаться также импульсивным реагированием на ситуацию, когда личность удовлетворяет сиюминутную потребность, не оценивая свои действия с моральной и правовой точки зрения. Импульсивные преступления не являются разновидностью неосторожных или случайных (ситуативных), они в определенном смысле закономерны для данной личности, так как обуславливаются сформованным личностно-поведенческим комплексом – сложной системой взаимосвязи сознательного и несознательного, где подсознание выполняет функцию полуавтоматизированного, стереотипного обеспечения человеческого поведения в типичных для нее ситуациях. При этом контроль со стороны сознания частично свернут, ограничен, а оценочная функция смещается к генерализованным эмотивным побуждениям.
   Доказывается ненаучность точки зрения о существовании асоциальных потребностей и мотивов. Потребности нейтральны относительно преступного поведения, но структура потребностей преступника отличается от законопослушных граждан соотношением объективно-необходимых и квазипотребностей (потребностей-наслоений). Нейтральны также мотивы: не существует мотивов, которые определяли бы только законопослушное или только противоправное поведение. Один и тот же мотив в зависимости от ситуации и особенностей личности может побуждать и то, и другое, а так называемые „преступные” мотивы – суть модификация общечеловеческих мотивов. Удовлетворение потребности приводит к преступлению, когда цель приобретает смысл антиобщественной и выбираются антиобщественные средства ее достижения.
   Обосновывается, что мотив преступления является не факультативным (второстепенным), а обязательным признаком субъективной стороны его состава. Каждое преступление – общественно опасное деяние, совершенное сознательным индивидом, поэтому безмотивным быть не может.
   Ключевые слова: юридико-психологические знания, юридико-психологический анализ, психологическая детерминация, психологические механизмы формирования преступного поведения, психологические аспекты вины и наказания, компоненты структуры психического, стереотипизированный поведенческий фонд личности, мотив, цель.

MARTENKO O. Psychological analysis of certain legal criminal terms (according to the current Criminal Code of Ukraine). – Manuscript.

Dissertation for competing of the academic degree in specialty 19.00.06 – juridical psychology. – National Academy of Internal Affairs of Ukraine. – Kyiv, 2005.

   Dissertation contains the juridical – psychological analysis of the terms (norms, institutes) of the current Criminal Code of Ukraine, determines the theoretical basis and possibilities of the practical utilization of the juridical – psychological knowledge in the drafting of the legal acts and law enforcement activities. The carried research allowed receiving range of new data on psychological determination and mechanisms of designing the criminal behaviour, and also on psychological aspects of guilt in committing deliberated and incautious crimes.
   It is proved that the principle of scientific validity of the current legislation provides for the necessity of accounting the developments not only the juridical sciences, but also another spheres of knowledge, including psychological ones. For the providing with the scientifically grounded foundations of the realization in the criminal proceedings of the personal approach while determining the form and type of the guilt behaviour, it is necessary to carry out the analysis of all components of the structure of mental (intellectual, volitional and emotional). In this case the intellectual moment of direct and indirect intents are not identical: in direct intent in the conscience of the subject the desired consequences are designed as inevitable; in indirect one – as the really possible. The difference between the direct and indirect intent in the intellectual moment is that the first one inherent the offensive desire of the socially dangerous consequences, and the second one – positive or neutral attitude to their approach.
   Key words: juridical - psychological knowledge, juridical - psychological analysis, psychological determination, psychological mechanisms of the designing the criminal behaviour, psychological aspects of the guilt and punishment, components of the structure of the psychological, stereotyped behaviour fund of the person, motive, aim.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Психологічний аналіз окремих кримінально-правових понять (за чинним КК України)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!