Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз)

 Анотації

Карпчук Н.П. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2005.

   У дисертації вивчаються комунікативно-прагматичні характеристики категорії адресованості в офіційному та неофіційному дискурсах на матеріалі малих текстів, а саме: вступної статті законодавчого дискурсу та вступу науково-технічної статті (офіційний дискурс), дискурсу анекдоту (неофіційний дискурс). У роботі представлено власне трактування поняття „модель адресата” та її типологічні властивості, побудовано моделі адресата офіційного та неофіційного дискурсів та власні моделі міжсуб’єктної інтеракціїх в межах офіційного та неофіційного дискурсів. Адресованість офіційного дискурсу субординованому інтелектуально-логічному адресатові-професіоналу/ автоадресату, що є дорослою людиною, зумовлює добір адресантом продукційних та стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні експліцитно вираженої інформації, раціональної оцінки, побудові дискурсу за жорсткою композиційною моделлю. Адресованість неофіційного дискурсу „рівному” „загальнопрофесійному” емоційно-інтуїтивному/інтелектуально-логічному адресатові, що диференціюється за віком, іноді за статтю та національністю, визначає добір адресантом продукційних та стилістичних стратегій, що реалізуються в домінуванні імпліцитно вираженої інформації, емоційної оцінки, побудові дискурсу за узуальною моделлю.
   Ключові слова: дискурс, тип дискурсу, модель адресата, типологія адресата, комунікативна компетенція, міжсуб’єктна інтеракція, індивідуальний когнітивний простір, домінування/субординація.

Карпчук Н.П. Адресованность в официальном и неофициальном англоязычном дискурсе (коммуникативно-прагматический анализ). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. – Харьков, 2005.

   Данная диссертационная работа посвящена коммуникативно-прагматическому исследованию категории адрессованности в официальном и неофициальном англоязычном дискурсе.
   Анализ адресованности основывается на актуальных для современных исследований понятиях модели адресата, типологии адресата, доминирования и субординиции, коммуникативной компетенции. Проблема адресованности в официальном и неофициальном дискусах коррелирует с общей тенденцией современной лингвистики, направленной на исследование функционального аспекта языка, на развитие теории дискурса, на изучение лингвистической интерпретации “фактора адрессата” в рамках антропоцентричной научной парадигмы. Примененный в работе синтез коммуникативного и прагматического подходов дает возможность изучать дискурс через его ориентацию на адресата, способствует анализу цепочки адресант - дискурс – адресат и изучению личностных факторов языкового общения, их реализации в дискурсе.
   Модель адресата рассматривается на 3-х уровнях: на уровне коммуникативной компетенции, на индивидуально-личностном уровне, на социально-ситуативном уровне. В результате проведенного исследования установлено, что модель адресата официального дискурса (который анализируется на примере вступительной статьи законодательного дискурса и введения научно-технической статьи) представлена такими релевантными типами адресата: на уровне коммуникативной компетенции – гипотетический/реальный/субординированный адресат с меньшей, чем у адресанта, коммуникативной компетенцией, необходимым индивидуальным когнитивным пространством; на индивидуально-личностном уровне – интеллектуально-логический адресат, профессионально подготовленный к восприятию специализированной информации; на социально-ситуативном уровне – возрастной (адресат-взрослый человек) гендерно нейтральный адресат-профессионал. Адресат-профессионал одновременно является автоадресатом, поскольку анализируя информацию официального дискурса, самостоятельно строит параллельный текст.
   Модель адресата неофициального дискурса (который анализируется на примере дискурса анекдота) включает в себя такие типы адресата: на уровне коммуникативной компетенции – гипотетический/реальный/“равный” адресат, обладающий равной адресанту коммуникативной компетенцией и идентичным индивидуальным когнитивным пространством; на индивидуально-личностном уровне – эмиционально-интуитивный/интеллектуально-логический адресат, поскольку анекдот аппелирует и к эмоциям, и к интеллекту; на социально-ситуативном уровне адресат “общепрофесиональный”, национальный/“общенациональный”, возрастной, гендерно дифференцированный или гендерно нейтральный.
   Такие типологические характеристики адресата официального и неофициального дискурсов предопределяют особенности построения дискурсов, а именно: репрезентацию содержательно-фактуальной информации официального дискурса в рамках одного объективного фрейма, построение дискурса по жесткой композиционной модели, доминирование рациональной оценки, что дает возможность интеллектуально-логическому адресату-професссионалу адекватно воспринимать диктумный уровень официального сообщения. Что касается неофициального дискурса, то его информация (содержательно-подтекстовая и содержательно-концептуальная) содержится в двух фреймах (объективном и субъективном), композиционная модель – узуальная, с доминирующей эмоциональной оценкой. Сопоставление объективного и субъективного фреймов, диктума и модуса, способствует смеховому воздействию на эмоционально-интуитивного/интеллектуально-логического адресата неофициального дискурса.
   В работе представлены модели межсубъектной интеракции в официальном и неофициальном дискурсах. В официальном дискурсе модель интеракции состоит из доминирующего адресанта-профессионала с бóльшим коммуникативным статусом и бóльшим индивидуальным когнитивным пространством, субординированного адресата-профессионала/ автоадресата, специализированного профессионального текста, ситуации профессионального общения. Составными частями модели интеракции неофициального дискурса являются сильный адресант, сильный адресат, которые выступают как равноправные партнеры с идентичным когнитивным пространством и равным коммуникативным статусом, юмористический текст, ситуация развлечения.
   Ключевые слова: дискурс, тип дискурса, модель адресата, типология адресата, коммуникативная компетенция, межсубъектная интеракция, индивидуальное когнитивное пространство, доминирование/субординация.

Karpchuk N.P. The Addressee Orientation in the English Official and Unofficial Discourse (communicative-pragmatic analysis). – Manuscript.

Theses for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – Kharkiv Vasyl Karazin National University. – Kharkiv, 2005.

   The paper focuses on the communicative-pragmatic study of the official and unofficial discourses addressee orientation in legal discourse and scientific-technical article introductions (official discourse) and on anecdotes (unofficial discourse). Addressee’s model and its typology has been constructed. The complex pragmatic, compositional, structural, lexico-stylistic analysis of the official and unofficial discourses results in revealing the interdependence of the compositional structure, the type and the “quality” of information and the “addressee’s factor”; the addressee’s models of the official and unofficial discourses are suggested; the addressee types common and differential features are identified; the models of interpersonal communication within the official and unofficial discourses are highlighted. The official discourse addressee orientation towards a subordinate intellectual-logical grown-up addressee-professional/autoaddressee predetermines the addresser’s choice of production and stylistic strategies, which embody in explicit factual information, rigid compositional form and rational pragmatic evaluation. The unofficial discourse addressee orientation towards an “equal”, “whole-professional”, emotional-intuitive/intellectual-logical addressee possessing his/her gender, age and national characteristics predetermines the realization of the addresser’s production and stylistic strategies in conveying implicit information, usual compositional form and emotional pragmatic evaluation.
   Key words: discourse, type of discourse, addressee’s model, addressee’s typology, communicative competence, interpersonal interaction, individual cognitive space, dominance/subordination.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!