Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Еґо-белетристика як жанр: питання поетики (на матеріалі японської та української прози)
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Еґо-белетристика як жанр: питання поетики (на матеріалі японської та української прози)

 Анотації

Осадча Ю.В. Еґо-белетристика як жанр: питання поетики (на матеріалі японської та української прози). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. – Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. – Київ, 2005.

   Дисертацію присвячено питанням поетики теоретичного жанру “еґо-белетристика”, що сформувався на початку ХХ ст. як жанровий інваріант роману та поєднав властивості автобіографічної, сповідальної та психологічної прози. На матеріалі японської літератури і критики першої половини ХХ ст. проаналізовано умови формування естетичних і світоглядних засад еґо-белетристів під впливом європейської культури та літератури, виокремлено коло центральних тем і мотивів, творчих методів і прийомів.
   За принципом побудови авторського дискурсу описано есеїстичний (еґо-белетристичний) і властивий класичному реалістичному роману романічний типи письма, а також наративні стратегії автора в кожному з них. На матеріалі японської та української прози ХХ ст. розглянуто основні жанрові ознаки еґо-белетристики – “я”-доцентрованість нарації, стилістичну не-амбівалентність та монологічність авторського мовлення. Проаналізовано архітектоніку літературних сповідей та художні прийоми, якими послуговуються письменники для досягнення своїх цілей.
   Ключові слова: жанр, нарація, есеїстичне письмо, романічне письмо, alter ego, сповідальність, “я”-доцентрованість.

Осадча Ю.В. Эго-беллетристика как жанр: вопросы поэтики (на материале японской и украинской прозы). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 – теория литературы. – Институт литературы им. Т.Г.Шевченко НАН Украины. – Киев, 2005.

   Диссертация посвящена вопросам поэтики теоретического жанра “эго-беллетристика”, сформировавшегося вначале ХХ ст. как жанровый инвариант романа и вобравшего свойства автобиографической, исповедальной и психологической прозы. На материале японской литературы и критики первой половины ХХ ст. проанализированы условия формирования эстетических и мировоззренческих позиций эго-беллетристов под влиянием европейской культуры и литературы, выделен ряд центральных тем и мотивов, художественных методов и приемов.
   По принципу построения авторского дискурса описаны эссеистический (эго-беллетристический) и присущий классическому реалистическому роману романический типы письма, а также нарративные стратегии автора в каждом из них. На материале японской и украинской прозы ХХ ст. рассмотрены основные жанровые признаки эго-беллетристики – “я”-центричность наррации, стилистическая не-амбивалентность и монологичность авторской речи. Проанализированы архитектоника литературных исповедей и художественные приемы, используемые писателями для достижения своих целей.
   Ключевые слова: жанр, наррация, эссеистическое письмо, романическое письмо, alter ego, исповедальность, “я”-центричность.

Osadcha Y.V. Ego belles-lettres as a genre: problems of poetics (on basis of the Japanese and the Ukrainian prose). – Manuscript.

The dissertation is submitted for a scholarly degree of candidate of Philology in the specialization 10.01.06. – Theory of Literature. – Institute of Literature named after T.H.Shevchenko of the National Academy of Sciences (NAS) of Ukraine. – Kyiv, 2005.

   The dissertation is devoted to the problems of poetics of theoretical genre ego belles-lettres, that was being developed at the beginning of the ХХ century as a novel genre invariant, absorbing the characteristics of an autobiographical and a psychological prose and a literary confession.
   Ts. Todorov’s thesis of historical and theoretical genres, regarding “ego belles-letters” genre as a theoretical type, is assumed the basis of the present research. For that reason, the overall theoretical problems of “ego belles-lettres” genre can be studied on the material of different national literatures where the phenomenon gained the distinctive features. The “inner measure” (N. Tamarchenko) of the genre – “self”-centeredness of a narration and an author’s ego reflection in the text allows to render ego belles-lettres as a theoretical genre.
   In ХІХ – ХХ centuries’ literature, a tendency of rhetoric genres’ – diaries, way notes, confession, autobiography, memories, etc. – “novelization” (turning to novel) (D. Zatonskyi) was being intensified as well as the old genre forms being substituted with the new ones. In ХХ century a “novelization” of canonical genres was followed by an “essayization” (turning to essay) (M. Epshtein) of the novel forms, greatly influencing the development of ego belles-lettres typical features: a distinctive introverted character and a subjectivity of an author’s position, self-reflection, introspection, an author’s personality disclosure, and a peculiarity of an author’s worldview, his individual style, way of thinking, etc. These features of a narrative subject determine a “self”-centeredness of an author’s discourse. Subsequently, in ego belles-lettres’ texts an author, explicating his own psychic, spiritual and physical experience, discloses the inner self, regardless of a narrator’s or a protagonist’s grammar person of performance.
   In the Japanese literature of the ХХ century ego belles-letters together with its invariants such as watakushi-shosetsu (“I-novel”) and shinkyo-shosetsu (“a novel of inner world”) became a prevailing literary trend of the first part of the ХХ-th century. The appearance of the Japanese ego-novel is closely connected to the European modernism and the “modernity” itself becomes a key component and a distinctive feature of the ego belles-lettres’ discourse. The development of the Japanese ego belles-lettres started in the tenth-twentieth, when national Japanese literary tradition completely fused with the European modernism and the Japanese writers started to create their own literary conceptions and explore a modern terminological structure, grounding the traditional Japanese poetics and the European literary criticism.
   An essay writing, being a principle of a creative reality and an author’s “self”-centered discourse construction, performs an invariant for a rhetoric genre canon as an “inner measure” of ego belles-letters. An essay writing contradicts a novel writing of a classical realistic novel, where a unification and a depersonalization of a characters with their words, occur. An engaged display of the typical social affairs keeps an author at an ideological and an aesthetic distance from his heroes and their experience and deprives him of an opportunity to dismantle his inner “self” and a multiple experience. A central theme of an essay writing is an author’s “self” or an inner world, displayed in the narration of life experience with a detailed analyses of feelings, thoughts, ideas etc. whether indirectly expressed in a superficial story of the universal and often abstract things, visions of an art, politics, social relations, religion – in lexical and stylistic peculiarities of an author’s speech, specifics of aesthetic perception and worldview.
   The Icherzдhlung principle of ego belles-letters’ discourse construction a priori predetermines an autobiographical character as one of the forms of an author’s inner self disclosure. Any literary confession is inadvertently focused either on its real or an imaginary recipient. Anyway the key determinant, significantly differentiating these texts, sustains in the depth of the “inversion of meanings” in the real character of the confession word. The pragmatic aspect of the literary confession is delivered by an author’s eagerness to whiten himself in a Stranger’s eye and himself-as-a-Stranger’s one. For that reason the main device, applied to form a reader’s opinion “in advance”, is the usage of the “third” or “impartial” party’s arguments, delivered in frames of an author’s out-of-text comments – “Preface”, “Epilogue” and others.
   Key words: genre, narration, essay writing, novel writing, alter ego, confessional character, “self”-centeredness.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Еґо-белетристика як жанр: питання поетики (на матеріалі японської та української прози)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net