Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Заперечення та сфери його дії: семантика, синтактика, прагматика, просодика
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Заперечення та сфери його дії: семантика, синтактика, прагматика, просодика

 Анотації

Паславська А. Й. Заперечення та сфери його дії: семантика, синтактика, прагматика, просодика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 – загальне мовознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

   У дисертації запропоновано різновекторний аналіз вербального та невербального заперечення в германських, романських і слов’янських мовах.
   Дослідження охоплює особливості синтаксичної реалізації заперечення, його семантичної інтерпретації, пресупозиціонування та інформаційного структурування заперечних речень.
   Обґрунтовано універсальний статус мовного заперечення, доведено, що ядром мовного заперечення є його формально-логічний корелят. Встановлено комплекс факторів, що зумовлюють моно- чи полінегативний характер мови. Розроблено теоретичну модель циклічного розвитку заперечення в германських, романських та слов’янських мовах. Обґрунтовано концепцію набуття мовно–мовленнєвих навичок заперечення. Виявлено та верифіковано сфери дії заперечення і окреслено їх кореляцію. Простежено динаміку поширення семантичного впливу заперечення. Визначено структурну позицію заперечення в універсальній синтаксичній моделі речення. З’ясовано взаємодію заперечення з пресупозиціями та чинники, які зумовлюють його сильний або слабкий характер. Запропоновано дворівневу модель інформаційного структурування заперечного речення.
   Ключові слова: заперечення, сфера дії, мононегація, полінегація, негативний полярний елемент, нейтральне заперечення, контрастне заперечення, генеративна граматика, інформаційна структура речення, цикл Єсперсена.

Паславская А. И. Отрицание и сферы его действия: семантика, синтактика, прагматика, просодика. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.15 – общее языкознание. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2006.

   В диссертации предложен разновекторный анализ вербального и невербального отрицания в германских, романских и славянских языках.
   Исследование охватывает особенности синтаксической реализации отрицания, его семантической интерпретации, пресуппозиционирования и информационного структурирования отрицательных предложений. В диссертации обоснован универсальный статус языкового отрицания, доказано, что ядром отрицания в языке является его формально-логический коррелят. В зависимости от специфики распространения семантического влияния отрицания, выделен ряд его типов: абсолютное, предикатное, контрастное, смещенное и лексическое.
   Определены принципы классификации языков на моно- либо полинегативные. Необходимым условием полинегативности языка является обязательное отрицательное маркирование неопределенных местоимений и наречий в предложениях с отрицательным предикатом. Генетическое и типологическое родство германских, романских и славянских языков не препятствовало специфическому развитию их систем отрицания: мононегативной в германских языках, полинегативной в славянских и промежуточной в романских, где полинегативность связана с определенным порядком слов.
   Представлена концепция формирования речевых навыков отрицания, позволяющая провести определенные параллели между индивидуальным процессом становления системы отрицания и общей схемой эволюции языкового отрицания.
   Выявлены и верифицированы четыре сферы действия отрицания – семантическая, синтаксическая, прагматическая и просодическая, а также определена их взаимосвязь. Прослежена динамика распространения семантического влияния отрицания. В большинстве случаев значение сентенциального отрицания можно свести к функции оператора, неверно, что p, минимальной сферой действия которого является предикация. Отрицание предиката без аргументов или аргументов без предиката невозможно. В отличии от аргументов, сирконстанты либо подвергаются влиянию отрицания, либо сами семантически воздействуют на него, формируя, соответственно, узкую либо широкую сферу влияния отрицания.
   Обоснована структурная позиция отрицания в универсальной синтаксической модели предложения. Исследовано взаимодействие отрицания с пресуппозициями и факторы, детерминирующие его сильный или слабый характер. Предложена двухуровневая модель информационной структуры отрицательного предложения с членением на фокус/фон и топик/комментарий. Отрицание рассматривается как один из индикаторов новоинформационного или контрастного фокуса. В зависимости от контекста, новоинформационный фокус может быть минимальным, медиальным или максимальным.
   Ключевые слова: отрицание, сфера действия, мононегация, полинегация, негативный полярный элемент, нейтральное отрицание, контрастное отрицание, генеративная грамматика, информационная структура предложения, цикл Есперсена.

Paslawska A. J. The Scope of Negation: Syntax, Semantics, Pragmatics and Prosody. – Manuscript.

Dissertation for a doctoral degree in philology: speciality 10.02.15 – General Linguistics. – Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Kyiv, 2006.

   The Dissertation provides certain insights into the multivector analysis of both verbal and non-verbal negation in Germanic, Romance and Slavonic languages as represented in sample manifestations.
   The research embraces the peculiarities of the syntactic realization of negation, its semantic interpretation, presuppositions as well as the information structure of negative sentences.
   The universal status of natural negation has been substantiated together with the statement that its nucleus is represented by the formal-logical correlate. A set of factors determining mono- or polynegation in languages has been established. The theoretical model of the cyclic development of negation has been elaborated. The concept of acquiring speech habits of negating has been presented. Four domains of negation and the arising correlations between them have been revealed. The dynamics of the expansion of the semantic influence of negation has been studied in detail. The structural position of negation within the universal syntactic model of the sentence has been determined. The interaction between negation and presuppositions has been established as well as some factors defining its strong or weak nature. The two-layer model of the information structure of a negative sentence has been proposed.
   Key words: negation, scope, mononegation, polynegation, negative polarity items, neutral negation, contrast negation, generative grammar, information structure of the sentence, Jespersen's cycle.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Заперечення та сфери його дії: семантика, синтактика, прагматика, просодика

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!