Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Дискурс індивідуальної пам’яті у сучасному французькому романі (1970-ті – 2000 рр.)
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Дискурс індивідуальної пам’яті у сучасному французькому романі (1970-ті – 2000 рр.)

 Анотації

Павленко Ю.Ю. Дискурс індивідуальної пам’яті у сучасному французькому романі (1970-ті – 2000 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.04. – література зарубіжних країн. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

   Дисертація становить перший у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві комплексний аналіз романів провідних французьких письменників сучасності. Домінантою дослідження стало визначення параметрів дискурсу пам’яті в аспекті конструювання суб’єктом (героєм-оповідачем) самоідентичності. В розповіді героя про особисте минуле активізується маска автобіографічного наратора. Знаками-посередниками самопізнання для героїв сучасного французького роману виступають створена за допомогою власних естетичних зусиль “книга”, фото- та кінокадри, місто, уява (придумана історія вигаданого персонажа). З’ясовано, що дієгеза пам’яті сучасної псевдоавтобіографії віддзеркалює просвітницькі та романтичні зразки. Головним принципом часової організації дієгези пам’яті є дисперсія, що реалізується у переплетенні різних часових пластів. Запропонований у роботі підхід дає можливість по-новому окреслити художню специфіку сучасного французького роману, розкрити важливість теми пам’яті у річищі конструювання індивідом самоідентичності.
   Ключові слова: пам’ять, дієгеза, забуття, конструювання ідентичності, герой-оповідач, досвід, модус, час, екзистенційний прорив, фото, кіно.

Yuliya Yu. Pavlenko. Individual Memory Discourse in Contemporary French Novel (1970s – 2000s). – Manuscript.

Dissertation for the degree of Ph.D. Candidate in Philology in speciality 10.01.04 – Literature of Foreign Countries. – Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2006.

   The dissertation presents comprehensive analysis of the novels by leading contemporary French writers constituting an innovative research for both domestic and foreign literary studies. The research predominantly focuses on defining parameters of memory discourse in terms of its constructing performed by the self-identifying subject (a narrator character). The research addresses the mask of an autobiographical narrator within the characters’ stories about their own past.
   We argue that “books”, photo- and film shots, city, and fantasy (imagined story of a made-up character) appear as mediating signifiers of self-perception for the heroes of contemporary French novels. The research proves that memory constructive narrative of contemporary pseudo-autobiography is a mirror-image of the patterns found within Romanticism and Enlightenment. The main organizational principle of time in the memory constructive narrative is determined as dispersion, which is embodied in intertwining of different time layers. The approach, presented in this study provides for an opportunity to describe the artistic specifics of contemporary French novel in a new way and elucidate the importance of memory theme in terms of individuals’ self-identity constructing.
   Key words: memory, diegesis, identity construction, narrator character, experience, mode, time, existential breakthrough, photography, film.

Павленко Ю.Ю. Дискурс индивидуальной памяти в современном французском романе (1970 – 2000-х годов). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04. – литература зарубежных стран. Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2006.

   Диссертация представляет собой первый в отечественном и зарубежном литературоведении комплексный анализ романов ведущих французских писателей современности. Исследование сконцентрировано на определении параметров дискурса памяти в аспекте конструирования субъектом (героем-рассказчиком) самоидентичности. В рассказе героя о своем прошлом активизируется маска автобиографического нарратора. Припоминание прошлого, сопоставление разных образов своего “Я” для автобиографического героя современного французского романа является возможностью выявить собственные тождество и самость. Герой заново создает картины прошлого в потоке сознания, где предшествующий опыт возникает как неопределенный горизонт.
   Знаками-посредниками самосознания для героев современных французских романов выступают созданная собственными эстетическими усилиями “книга”, история, организованная согласно принципам фото/кинокадров, карта города, придуманная история вымышленных персонажей. Внутренний лабиринт индивидуальной памяти героя визуализируется при перенесении “Я” персонажа в пространство города. Сплетая разные временные пласты, город памяти становится возможностью встречи двух “Я” героя.
   Автобиографический герой, рассказывая о своем прошлом, создает зрительные образы-метафоры. Процесс фокусирования на личном прошлом через объектив памяти в основном использует синтаксис кинематографа 60-х годов (прием наплыва и затемнения). Взгляд автобиографического героя работает как фотоаппарат, объективно фиксируя кадры прошлого, которые всплывают в субъективном сознания индивида. Фотографический взгляд героя-рассказчика является условием познания прошлого. Организовывая рассказ по принципу фотокадра, автобиографический герой по-новому смотрит на обычные детали прошлого, пытаясь понять шифр минувших событий. Наблюдатель постепенно постигает код и превращается в шифровщика-семиотика собственной памяти.
   Посредством перенесения знаков чувственности своего внутреннего мира вовне (пространство города, экран памяти, фотографии, книги) герои современной псевдоавтобиографии получают возможность проявить в процессе автобиографического дискурса “Я” активного субъекта. Оформляя пережитое в диегезис, герои расщепляют образ своего “Я”. Он распадается на сумму образов, поставляемых воображением. В движущихся переходах между иллюзорным внутренним и новым внешним отображается самость автобиографического героя. Новые приемы повествования (использование синтаксиса кинематографа и фотографии) расширяют возможность проникновения в человеческую субъективность.
   В современном французском романе мотив забытья (вытеснения личной памяти-травмы) получает позитивную коннотацию. Придумывая истории персонажей, герой, чье прошлое отмечено трагизмом, освобождается от груза пережитого.
   Временная организация повествования героев отражает восприятие ими времени. Главным принципом временной организации диегезиса памяти в работе было определено дисперсию. Специфика познания героями прошлого и разворачивания нарративного времени обусловлены модусом памяти. Автобиографический герой пытается удержать время, управлять им посредством трансформации времени в пространство и постижение законов памяти.
   Линейность автобиографического рассказа в современном французском романе заменяется переплетением, отображением, отзвуком и совокупностью комбинаций нарративных стратегий субъекта воспоминаний. Знак самоидентичности протагониста проявляется через плотную цепь определителей внутреннего мира персонажа.
   Определено, что диегезис памяти современной псевдоавтобиографии усиливает модернистскую традицию и зеркально отражает романтическую и просветительскую модель. Французский роман 1970–2000-х годов переписывает и трансформирует традицию психологического, экзистенциального, “нового” романа.
   Предлагаемый в работе исследовательский подход дает возможность по-новому изобразить художественную специфику современного французского романа, раскрыть значение категории памяти в контексте конструирования индивидом собственной идентичности.
   Ключевые слова: память, диегезис, конструирование идентичности, герой-рассказчик, опыт, модус, время, экзистенциальный прорыв, фото, кино.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Дискурс індивідуальної пам’яті у сучасному французькому романі (1970-ті – 2000 рр.)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net