Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Дискурсивні властивості мовленнєвого акту натякання (на матеріалі сучасної німецької мови)
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Дискурсивні властивості мовленнєвого акту натякання (на матеріалі сучасної німецької мови)

 Анотації

Бєлозьорова О.М. Дискурсивні властивості мовленнєвого акту натякання (на матеріалі сучасної німецької мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

   Дисертація є дослідженням когнітивно-семантичних і прагма-дискурсивних особливостей реалізації мовленнєвого акту натякання в сучасному німецькомовному дискурсі. Розгалужено натяк як концепт та імпліцитна пропозиція – імплікатура, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивна тактика. Запропоновано дефініцію МА натякання й встановлено лінгвістичний статус натякання. МА натякання є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у ході якої ними конструюється інтендована імпліцитна пропозиція – натяк. Описано концепт і когнітивний сценарій натякання. Розроблено підходи до класифікації і аналізу різних аспектів МА натякання і визначено основні типи натякання. Встановлено провідні дискурсивні стратегії, що реалізуються за допомогою тактики натякання: стратегія ввічливості, агресії, евфемізації, етична стратегія, стратегія уникання відповідальності, стратегія урахування третьої особи, які можуть взаємодіяти в дискурсі.
   Ключові слова: дискурс, імплікатура, імпліцитний, концепт, мовленнєвий акт, натяк, натякання, прагматика, стратегія, тактика.

Белозерова Е.М. Дискурсивные свойства речевого акта намекания (на материале современного немецкого языка). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. – Харьков, 2007.

   Диссертация представляет собой исследование когнитивно-семантических и прагма-дискурсивных особенностей реализации речевого акта намекания в современном немецкоязычном дискурсе. Впервые используется комплексный когнитивно-коммуникативный подход к изучению феномена намека, функционирующего в немецкоязычном диалогическом дискурсе.
   Методологическая основа исследования обусловливает разграничивание результативного и процессуального аспектов исследуемого явления. Соответственно, различается намек как концепт и имплицитная пропозиция (импликатура) и намекание как речевой акт и дискурсивная тактика. Концепт НАМЕК как единица сознания, характеризующаяся пропозициональностью, имплицитностью и интендируемостью, реализуется в немецкоязычном дискурсе в виде имплицитного речевого акта и тактики намекания. Свойство пропозициональности обусловливает реализацию намека в виде имплицитной пропозиции – импликатуры. Свойство имплицитности делает невозможной вербализацию концепта НАМЕК говорящим в дискурсе в составе эксплицитной перформативной формулы. Свойство интендируемости обусловливает перлокутивный характер дискурсивной реализации данного концепта. Эти характеристики концепта НАМЕК находят отражение и в когнитивном сценарии намекания, в соответствии с которым говорящий реализует РА намекания в дискурсе.
   По своему лингвистическому статусу намекание является имплицитным речевым актом, критериальными признаками которого выступают обязательная реализация имплицитной пропозиции и интендируемость, поскольку в ситуации намекания у говорящего всегда есть дополнительная перлокутивная цель – повлиять на адресата таким образом, чтобы тот вывел намек. Анализируется специфика денотативного аспекта РА намекания, состоящая в том, что намекание может осуществляться как с помощью всей эксплицитной пропозиции, так и через ее элементы: предикацию, субъектный, объектный, локальный, темпоральный, атрибутивный аргументы, а также на основе нулевой пропозиции и пресуппозиции. Семантически акцентированные отдельные аргументы выступают вербальными индикаторами намекания и способствуют минимизации усилий адресата для выведения имплицитной пропозиции из эксплицитной пропозиции высказывания, содержащего намек.
   На основании анализа вариаций иллокутивного взаимодействия антецедента и консеквента намекания установлено, что имплицитная пропозиция (консеквент) может реализовываться с иллокуцией, не соответстующей иллокуции эксплицитно выраженной пропозиции (антецедента). Классифицируются РА намекания в соответствии с критерием их удачности (удачные и неудачные с выделением подтипов), темпоральной направленности контекста (актуальные, проспективные и ретроспективные), типом диалогического хода (инициальные и реактивные РА намекания).
   Анализируется стратегический потенциал РА намекания в немецкоязычном диалогическом дискурсе, который обеспечивает взаимодействие дискурсивних стратегий вежливости, агрессии, уклонения от ответственности, эвфемизации, учета третьeго лица и этической стратегии с помощью реализации тактики намекания.
   Ключевые слова: дискурс, импликатура, имплицитный, концепт, намек, намекание, прагматика, речевой акт, стратегия, тактика.

Byelozyorova O.M. Discursive Features of the Speech Act of Hinting (on the Material of German Language). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.02.04 – Germanic languages. – Vasyl Karazin National University of Kharkiv. – Kharkiv, 2007.

   The dissertation focuses on the cognitive-semantic and pragmatic features of hinting in modern German discourse. Hint as concept and implicit proposition – implicature, and hinting as implicit speech act and discursive tactics are distinguished. A definition of speech act of hinting is suggested and the linguistic position of hinting is determined. The speech act of hinting is an implicit speech act and is defined as discursive-speech interaction of speaker and addressee during which intended implicit proposition – hint – is developed by them. The concept and the cognitive script of hinting are described. Approaches to classification and analysis of different aspects of the speech act of hinting are developed and the main types of hinting according to various criteria are determined. The main discourse strategies which are realized by hinting tactics are described: politeness, aggression, responsibility evasion, euphemization, taking into account the third person and ethic strategy.
   Key words: concept, discourse, hint, hinting, implicature, implicit, pragmatics, speech act, strategy, tactics.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Дискурсивні властивості мовленнєвого акту натякання (на матеріалі сучасної німецької мови)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net