Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Знакова структура мовної одиниці в комунікативно-епістемічній перспективі
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Знакова структура мовної одиниці в комунікативно-епістемічній перспективі

 Анотації

Єрмоленко С.С. Знакова структура мовної одиниці в комунікативно-епістемічній перспективі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.03. – загальне мовознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

   У дисертації здійснено комплексне дослідження кола теоретичних і методологічних проблем, пов’язаних із питанням про те, у який спосіб конкретний смисловий підхід до мовного моделювання дійсності відображається у знаковій структурі мовних одиниць, що беруть участь у такому моделюванні. Проаналізовано характер взаємовідношень між комунікативно-епістемічними рисами фольклорно-міфологічного та літературно-художнього типів дискурсу та семіотичними й іншими властивостями паремійних утворень іконічного характеру й інтенціонально вжитих одиниць перцептивного дейксису. Запропоновано нові методологічні засади й способи дослідження мовних і семіотичних властивостей епістеміко-комунікативних дискурсивних різновидів.
   Ключові слова: комунікативно-епістемічний контекст, дискурс, мовний знак, знакова репрезентація, іконічність, індексальність, умотивованість, паремія, художня мова.

Ермоленко С.С. Знаковая структура языковой единицы в коммуникативно-эпистемической перспективе. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора филологических наук по специальности 10.02.03. – общее языкознание. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

   В диссертации осуществлено комплексное исследование круга теоретических и методологических проблем, связанных с вопросом о том, каким образом конкретный смысловой подход к языковому моделированию действительности отображается в знаковой структуре языковых единиц, участвующих в таком моделировании. Проанализирован характер взаимоотношений между коммуникативно-эпистемическими чертами фольклорно-мифологического и литературно-художественного типов дискурса и семиотическими и другими чертами паремийных структур иконического характера и интенционально употребленных единиц перцептивного дейксиса. Предложены новые методологические основы и способы исследования языковых и семиотических свойств эпистемико-комуникативних дискурсивных разновидностей.
   Ключевые слова: коммуникативно-эпистемический контекст, дискурс, языковой знак, знаковая репрезентация, мотивированность, паремия, художественный язык, иконичность, индексальность.

Yermolenko Serhiy Semenovych. Semiotic Structure of Language Unit in Communicative-Epistemic Perspective. – Manuscript.

Dissertation submitted for Doctor of Sciences (Philology) degree: specialty 10.02.05 – General linguistics. – Kyiv National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2006

   The dissertation is an investigation of interrelationships existing between semiotic properties, primarily semiotic-representative ones, of language units, on one hand, and epistemic character of the discourse type, or register (scientific, religious, mythological, political, conversational etc.) these units occur in, on the other. This investigation is based on the assumption that every such functional-communicative variety of language is characterized no only by the inventory of units and the way of their use that is peculiar to it but also by the epistemic approach to interpretation, or modeling, of the part of reality it deals with. A similar role of interpreting some fragment of reality is also performed by every language unit where it is reflected not only in its meaning (and sometimes form), but also by the relationship of semiotic representation (or, from another viewpoint, motivation) connecting form and meaning. It is the author's principal hypothesis that there must exist some kind of very specific interrelationship(s) between these two, diametrically different in their scale, kinds of linguistic modeling of reality. This problem is investigated with reference to the mythological-folklore discourse as represented by so called calendar proverbs, and to literary (or artistic) discourse as found in fiction, poetry and some adjacent literary genres, with evidence drawn primarily from Slavonic, Roman and Germanic languages and, occasionally, Hebrew and Greek.
   The dissertation consists of Introduction, three Chapters and Conclusions. The Chapter 1 gives an analytical survey of approaches to the problem of linguistic sign's motivation. In it, two major kinds of such approach are differentiated, one connected with F. de Saussure and the other with Ch.S.Peirce, with the latter found to be euristically more fruitful and more corresponding to the mainstream of development in present-day theoretical linguistics. Specifically, the employment of Peirce's sign typology, and within it, the use of the categories of iconicity and, to a lesser degree, indexicality necessitates formulating such directions and goals of linguosemiotic explorations as stated above.
   The Chapter 2 deals with semiotic structures found in calendar proverbs, investigating them in the light of the semiotic properties assigned to name by traditional mythological-folklore mentality as well as that of modern average speaker, in which name is considered inherent attribute, likeness and even origin of the object it denotes. Also, such items are treated there as deep structure of calendar proverbs, role of iconic representation relationships, both language-internal and -external, in determining the overall sense of such proverb, typology of chronological marking in these microtexts, semiotic aspects of contacts of ecclesiastical and traditional folk language-cultural codes as exemplified by these proverbs and some others.
   The Chapter 3 focuses on the field of functional-grammatical deixis's constituents operating as a means to form perceptive perspective in artistic discourse, this operating made possible by the latter's intentionality and performativity. In particular, these constituents include person units (manifesting deep categories of text-internal speaker and addressee), tense units (grammatical as well as lexical) and those of spatial deixis. The inversion of sign-object relationship in artistic language (and art in general) can specifically take form of personal presuppositions reversal, where pragmatic presuppositions of the 1st and 2nd persons transform into semantic features proper. Also, the author discusses here such problems as composition of temporality field, interrelationships between formal unmarkedness of some deictic units and their semiotic and expressive properties, and perceptive iconicity as found in various discourse types.
   Some of the dissertation's conclusions are theoretical, while other are methodological. According to one of them, complexity of semiotic structure of language units underlie competitive assessments of the linguistic sign motivation emphasizing or even overestimating different aspects of this structure. The other represents language as penetrated by a sophisticated network of iconic, indexical and unmotivated relationships, with boundaries between them transitory, ambivalent, and even arbitrary depending upon reality they reflect as well as language itself or its users imposing certain images on reality.
   Methodologically, it is expedient, in dealing with discourse types, to look for its prominent semiotically relevant feature.
   Key words: communicative-epistemic context, discourse, language sing, semiotic representation, motivation, proverb, artistic language, iconicity, indexicality.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Знакова структура мовної одиниці в комунікативно-епістемічній перспективі

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!