Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow “ЛЮДИНА і ПРИРОДА” у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


“ЛЮДИНА і ПРИРОДА” у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

 Анотації

Козак С.В. “ЛЮДИНА і ПРИРОДА” у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2007.

   Дисертацію присвячено важливій проблемі когнітивної лінгвістики – вивченню фреймових структур у літературно-художньому дискурсі на прикладі фреймового комплексу ‘Людина’ і ‘Природа’. У роботі проаналізовано лексичні одиниці, що представляють термінали фреймів ‘Людина’ і ‘Природа’, інтеграція яких утворює фреймовий комплекс ‘Людина і Природа’ у літературно-художньому дискурсі. Визначено статус фреймів як структур подвійної природи – когнітивної і лінгвістичної; здійснено розмежування термінів фрейм, інтегрований фрейм, фреймовий комплекс, термінал, термінальний елемент; запропоновано визначення фреймової структури як лексико-синтаксичного об’єднання мовних одиниць, організованих навколо певної тематики і спрямованих на актуалізацію авторської прагматики; виявлено такий вид міжфреймової взаємодії, як інтеграція фреймів. На прикладі інтегрованих фреймів ‘Побут’, ‘Екологія’ та ‘Внутрішній світ’ у межах фреймового комплексу ‘Людина і Природа’ здійснено когнітивний аналіз різних видів взаємодії фреймів ‘Людина’ і ‘Природа’, що дало підстави з’ясувати роль такої взаємодії для втілення авторської прагматики, зокрема, зображення селянського побуту, характеристики персонажів, їх внутрішнього світу, а також глобальніших проблем, таких як взаємозв’язок людини й природи, ставлення суспільства до оточуючого середовища, оптимізація й гармонізація їхніх взаємовідносин.
   Ключові слова: фрейм, інтегрований фрейм, фреймовий комплекс, фреймова структура, термінал, термінальний елемент, лексична одиниця, літературно-художній дискурс.

Козак С.В. ‘ЧЕЛОВЕК и ПРИРОДА’ в литературно-художественном дискурсе: опыт фреймового анализа (на материале произведений Э. Штриттматтера и Т. Гарди). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. – Одесса, 2007.

   Диссертация посвящена изучению особенностей функционирования фреймовых структур, которые представляют фреймовый комплекс ‘Человек и Природа’ в литературно-художественном дискурсе. В работе системно представлено теоретическое обоснование и практическая реализация одного из конструктивных средств дискурсной организации литературно-художественных произведений – фреймов. Функционирование фреймовых структур проанализировано с актуальных позиций когнитивной методологии.
   Предложены пути решения важных теоретических задач когнитивной лингвистики и прагмалингвистики, неразрывно связанных со стратегиями понимания литературно-художественного дискурса.
   Определен статус фреймов как структур, имеющих двойственную природу: когнитивную и лингвистическую. Осуществлена дифференциация терминов фрейм, интегрированный фрейм, фреймовый комплекс, терминал, терминальный элемент. Фреймовая структура квалифицируется как объединение лексических единиц, организованных вокруг определенной тематики и направленных на актуализацию авторской прагматики.
   В ходе анализа выявлены такие характеристики интерфреймовой корреляции, как терминальная интеграция; представлены дискурсно-фреймовые стратегии понимания художественного дискурса и адекватной интерпретации интенций автора.
   На примере интегрированных фреймов ‘Быт’, ‘Экология’ и ‘Внутренний мир’ проведен анализ различного вида коррелятивных связей фреймовых структур ‘Человек и Природа’, изучена их роль в реализации авторской прагматики.
   Фреймовый комплекс ‘Человек и Природа’ в романах Э. Штриттматтера характеризуется ведущей ролью интегрированного фрейма ‘Быт’, вербальная база презентации которого составляет 61 % от общего количества исследуемых фреймовых структур, на интегрированные фреймы ‘Внутренний мир’ и ‘Экология’ приходится соответственно 28 % и 11 %. В произведениях Т. Гарди наибольшей является лексическая база презентации интегрированного фрейма ‘Внутренний мир’ – 58 %, а на лексические базы интегрированных фреймов ‘Быт’ и ‘Экология’ приходится соответственно 33 % и 9 %. Такие отличия в вербальной презентации фреймового комплекса определяются как индивидуальностью авторских стилей, так и особенностями событийно-фактуальной информации, описанной в этих романах.
   Анализ фреймового комплекса ‘Человек и Природа’ в произведениях Э. Штриттматтера и Т. Гарди дал возможность проследить когнитивно-прагматические особенности реализации сложной дискурсной проблематики в немецко- и англоязычном литературно-художественном дискурсе.
   Ключевые слова: фрейм, интегрированный фрейм, фреймовый комплекс, фреймовая структура, терминал, терминальный элемент, лексическая единица, литературно-художественный дискурс.

Kozak S.V. ‘MAN and NATURE’ in the Literary Discourse: the Experience of the Frame Analysis (based on the novels by E. Strittmatter and T. Hardy). – Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04. – Germanic Languages. – Odesa I.I. Mechnikov National University. – Odesa, 2007.

   The thesis deals with the studies of the frame structures in the literary discourse by the example of the frame complex ‘Man and Nature’. Lexical units, that represent the terminals of the frames ‘Man’ and ‘Nature’, the integration of which leads to the formation of the frame complex ‘Man and Nature’, functioning in the literary discourse, are analyzed. The status of the frame as a dual structure of both cognitive and linguistic nature is determined; the terms ‘frame’, ‘integrated frame’, ‘frame complex’, ‘terminal’ ‘terminal element’ are differentiated. The notion ‘frame structure’ is defined as a particular structure of lexical-and-syntactic units cohered by a certain theme and aimed at the realization of the author’s pragmatics. Such type of frame interaction as integration is revealed. By the example of the integrated frames ‘Everyday Life’, ‘Ecology’ and ‘Inner World’ within the frame complex ‘Man and Nature’ the pragma-linguistic analysis of the different types of the interaction of the frames ‘Man’ and ‘Nature’ is presented, that could reveal the role of such interaction for the realization of the author pragmatics.
   Key words: frame, integrated frame, frame complex, frame structure, terminal, terminal element, lexical unit, literary discourse.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
“ЛЮДИНА і ПРИРОДА” у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!