Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Філологічні науки arrow Звукозображальна лексика кримськотатарської мови
Меню
Головна сторінка
Реклама
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література
Реклама


Звукозображальна лексика кримськотатарської мови

 Анотації

Аджімуратова Зарема Наріманiвна. Звукозображальна лексика кримськотатарської мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук за фахом 10.02.13 – мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії. – Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Київ, 2008.

   Дисертація присвячена вивченню звукозображальної лексики кримськотатарської мови, яка складається із звуконаслідувальної, мотивованої ­відчуттями слухової модальності і звукосимволічної, що відображає рух, форму, величину, душевний стан та інші відчуття рiзних модальностей. ­Досліджується звукозображальна функція елементів кореня, основи та ­інших частин звуконаслідувальних слів і звукосимволізмiв, проводиться аналіз їхніх фонетико-морфологічних особливостей і метатезна варіативнiсть кореневої морфеми, а також подано типологію та етимологію звукозображальних слів у сучасній кримськотатарській мові.
   Дані порівняльного аналізу кримськотатарських образотворчих коренів і основ з аналогічними формами інших мов показали, що у звукозображальних словах кримськотатарської мови, як і в багатьох споріднених і неспоріднених мовах, виявляється певна системність, що є послідовною співвіднесеністю акустичних і/або артикуляторних характеристик звукової зовнішності ряду слів із сенсорно-емоційними характеристиками денотата.
   У сучасній кримськотатарській мові звукозображальнi корені зустрічаються в таких фонетичних різновидах: ПГ, ГП, ПГП (ПГПП, ПГПГП), де П – приголосний, Г – голосний. Найбільш поширеним є тип ПГП. Функції анлаутних приголосних залежать від акустико-артикуляторних ознак (глухість/дзвінкість, твердість/м’якість, лабіальність/нелабіальність та іншi).
   Диференціація значень у разі чергування інлаутних голосних відбувається за ознакою вертикальної варіації.
   У семантично близьких звукозображальних коренях типу ПГП і основах типу ПГПП взаємопереміщення анлаутних і ауслаутних приголосних (метатеза або фонетичні варіації) обумовлено об’єктивними особливостями рецепторної поведінки людини.
   Тип ПГПП є усіченим варіантом дієслівної або іменної основи, метою якої є створення експресивної форми звукозображальних слів. Звукозображальна функція модифікатора – передача уривчастості, різкості, стислості залежно від акустико-артикуляторних ознак модифікаторів.
   Дослідження назв деяких птахів і тварин у сучасній кримськотатарській мові доводить їхнє звукозображальне походження, мотивоване відмітною ознакою – характерним звуком (звуконаслідувальне слово) або зовнішнім виглядом (звукосимволічне слово), виділеними людиною у процесі номінації. Синестемія – психофізіологічна основа звукосимволізму в мові, послідовно пояснює механізм звукосимволічних елементів номінації.
   Ключові слова: звукозображальна лексика, звуконаслідувальні слова, звукосимволичні слова, мотивація, номинація, кримськотатарська мова.

Аджимуратова Зарема Наримановна. Звукоизобразительная лексика крымскотатарского языка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13. – языки народов Азии, Африки, аборигенных народов Америки и Австралии. – Институт востоковедения им. А. Крим­ського НАН Украины, Киев, 2008.

   Диссертация посвящена изучению звукоизобразительной лексики крымскотатарского языка, которая состоит из звукоподражательной, мотивированной ощущениями слуховой модальности и звукосимволической, отображающей движение, форму, величину, душевное состояние и другие ощущения разных модальностей. Исследуется звукоизобразительная функция элементов корня, основы и других частей звукоподражательных слов и звукосимволизмов, проводится анализ их фонетико-морфологических особенностей и метатезная вариативность корневой морфемы, а также выявлена типология и этимология звукоизобразительных слов в современном крымскотатарском языке.
   Данные сравнительного анализа крымскотатарских изобразительных корней и основ с аналогичными формами других языков показали, что в звукоизобразительных словах крымскотатарского языка, как и во многих родственных и неродственных языках, проявляется определенная системность, которая является последовательным соотношением акустических и/или артикуляторных характеристик звукового облика ряда слов с сенсорно-эмоциональными характеристиками денотата.
   В современном крымскотатарском языке звукоизобразительные корни встречаются в таких фонетических разновидностях: СГ, ГС, СГС (СГСС, СГСГС – образуются путём присоединения модификаторов к корню типа СГС), где С – согласный, Г – гласный. Наиболее распространенным является тип СГС. Функции анлаутных согласных зависят от акустико-артикуляторных признаков (глухость/звонкость, твердость/мягкость, лабиальность/нелабиальность и другие).
   Дифференциация значений в случае чередования инлаутных гласных происходит по признаку вертикальной вариации.
   В семантически близких звукоизобразительных корнях типа СГС и основах типа СГСС взаимоперемещения анлаутных и ауслаутных согласных (метатезис или фонетические вариации) обусловлены объективными особенностями рецепторного поведения человека.
   Тип СГСС является усеченным вариантом глагольной или именной основы, целью которой является создание экспрессивной формы звукоизобразительных слов. Звукозображальна функция модификатора – передача отрывочности, резкости, сжатости в зависимости от акустико-артикуляторных признаков модификаторов.
   Исследование названий некоторых птиц и животных в современном крымскотатарском языке доказывает их звукоизобразительное происхождение, мотивированное отличительным признаком – характерным звуком (звукоподражательное слово) или внешним видом (звукосимволическое слово), выделенными человеком в процессе номинации. Синестемия – ­психофизиологическая основа звукосимволизма в языке, последовательно объясняет механизм звукосимволических элементов номинации.
   Ключевые слова: звукоизобразительная лексика, звукоподражательные слова, звукосимволические слова, мотивация, номинация, крымскотатарский язык.

Adjimuratova Zarema Narimanovna. A sound imitating vocabulary of the crimeantatar language. – Manuscript.

Dissertation on the competition of graduate degree of candidate of philological sciences on speciality 10.02.13. are languages of people of Asia, Africa, people of aborigines of America and Australia. – A. Krymsky Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2008.

   Dissertation is devoted to the study of sound imitating vocabulary of crimeantatar language, which consists of onomatopoeical, explained feelings auditory modality and sound symbolic, re.ecting motion, form, size, emotional state and other feelings. The sound imitating function of elements of root is explored, basis and other onomatopoeical partial and sound symbolic words, the analysis of their phonetic-morphological features and metatezis variety of root morpheme is conducted, and also typology and etymology of sound imitating words is given in a modern crimeantatar language.
   In a modern crimeantatar language onomatopoeic roots meet in such phonetic varieties: CV, VC, CVC. (CVCC, CVCVC), where C – consonant, V – vowel. The most widespread is a type CVC. The functions of anlaut of consonants depend on acoustic-artikulated signs (deafness / ringing, hardness / mildness, labiality /unlabiality and other). Differentiation of values in the case of alternation of inlaut of vowels takes place on the sign of vertical variation.
   In the semantically near onomatopoeic roots of type CVC and bases of type CVCC the changes between anlaut and auslaut consonants (metatezis or phonetic variations) is conditioned the objective features of receptor conduct of man.
   A type CVCC is the truncated variant of verbal or nominal education the purpose of which is creation of expressive form of onomatopoeic words. A sound imitating function of modifier is passing to the unevenness, sharpness, brevity depending on the acoustic-artikulator signs of modi.ers.
   Offered by S.V.Voronin interpretation of sinestemiya as psychophysiological basis of sound symbolizm in a language, consistently explains the mechanism of sound symbolic elements of nomination.
   Research above the names of some birds and animals in a modern crimeantatar language prove them onomatopoeic origin, explained a distinctive sign – eigentone (sound imitating word) or original appearance (sound symbolic word), selected a man in the process of nomination.
   Key words: onomatopoeia, imitating words, sound symbolic words, nomination, crimeantatar language.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Звукозображальна лексика кримськотатарської мови

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!