Автореферат
Автореферати дисертацій arrow Держава та право. Юридичні науки arrow Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ ст.
Меню
Головна сторінка
Автореферати дисертацій
Бібліотечна справа
Біологічні науки
Будівництво
Воєнна наука. Військова справа
Гірнича справа
Держава та право. Юридичні науки
Економіка. Економічні науки
Електроніка. Обчислювальна техніка
Енергетика
Загальні роботи по техніці
Загальнонаукове знання
Історія. Історичні науки
Культура. Наука. Освіта
Легка промисловість
Математика. Механіка
Медицина. Медичні науки
Мистецтво. Мистецтвознавство
Науки про землю
Політика. Політичні науки
Природничі науки в цілому
Релігія
Сільське та лісове господарство
Соціологія. Демографія
Технологія металів. Машинобудування
Транспорт
Фізика. Астрономія
Філологічні науки
Філософські науки. Психологія
Хімічна технологія. Харчове виробництво
Хімічні науки
Художня література


Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ ст.

Анотації 

Мателешко Ю.П. Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2008.

   У дисертації здійснено комплексний аналіз політико-адміністративного ладу Київської Русі ІХ – початку ХІІ ст. В межах цього проведено найповніший аналіз великих територіальних одиниць як на рівні термінів, так і конкретних утворень. Також сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, у якій мірі та чи інша одиниця була задіяна в політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста в писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості того чи іншого града та ступінь прояву його активності (в тому числі політичної). На основі доведення залежності більшості градів Русі від того чи іншого міста-ядра сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі. В межах цього чітко відділено органи політико-адміністративного управління від інших, неадміністративних, структур. Також виділено рівні і типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що в Х ст. поряд із старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.
   Ключові слова: політико-адміністративний лад, Київська Русь, територіально-адміністративні одиниці, град, волость, органи управління, посадництво, старійшини города.

Мателешко Ю.П. Политико-административное устройство Киевской Руси ІХ - начала ХІІ ст. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины. – Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2008.

   В диссертации осуществлен комплексный анализ политико-административного устройства Киевской Руси ІХ – начала ХІІ ст.
   Определено, что фундамент политического и административного устройства Руси заложили политико-административные преобразования (реформы) конца ІХ – Х ст. К ним следует отнести начинания князей Олега (который посадил мужей-посадников по некоторым городам) и Святослава (посадившего своих трех сыновей в главных центрах подвласных земель), а также административную реформу Владимира Святославича, сыны которого стали наместниками почти во всех главных руских городах. Реформы княгини Ольги упорядочили также низшие звенья административного управления в сельских местностях (система погостов).
   Осуществлен наиполнейший анализ больших территориальных единиц (страны, земли, волости) как на уровне терминов, так и конкретных образований. Также преодолены некоторые научные стереотипы относительно земли и волости, согласно которым первая считалась территориальной единицей, которая определяла внутреннюю политическую структуру Киевской Руси, а вторая – пригородной территорией, которая административно подчинялась определенному городу. Наиболее оправданным в политическом контексте есть употребление термина "земля" по отношению к территориям племенных образований, которые подчинялись Киеву, да и то только на определенном этапе их развития. "Волость" в политическом значении – это владение князя, которое состояло из определенного количества меньших административных единиц (городов, сел и т.п.). Также сформировано системно структурированную иерархию малых территориальных единиц (город – село – вервь – погост) и определено, в какой мере та или другая единица была задействована в политико-административной системе государства.
   В исследовании подсчитано общее количество упоминаний каждого города в источниках, количество упоминаний в определенный период времени, что разрешило определить относительный уровень значимости того или другого града и степень проявления его активности (в том числе и политической). На основе доказательств зависимости большинства градов Руси от того или другого города-ядра сформирована структура волостей как политических образований.
   Создано целостную структурно-функциональную модель органов политико-административного управления в Киевской Руси (князь – посадник – вирник – мытник – мечник – староста – тиун – емец – ябетник). В пределах этого четко отделены органы политико-административного управления от других, неадминистративных, структур (институт воевод, тысяцких, сотских, десятских). Также выделены уровни и типы русского посадничества и показано, как его градация повлияла на внутреннюю политическую стойкость государства. Определено место боярской (дружинной) думы в политико-административном управлении страны. Доказано, что в Х ст. рядом со старцами градскими существовали старейшины города как отдельная категория лиц с властными полномочиями. В целом, возможность организации политико-административного управления осуществлялась благодаря княжеской власти, от которой зависели все органы управления.
   Связь между элементами политико-административной структуры Руси была довольно непрочной и местами фрагментарной, что, в конце концов, соответствовало политической специфике тогдашней эпохи. Ведь скелет политико-административной системы государства базировался больше на династических (князь – князь), чем на политических связях. Внутри же этого достаточно слабого скелета были сильные связи (князь – муж), что объективно вели государство на путь дробления. Особенностью княжеской администрации (кроме уровня сыновей-посадников) было то, что она, во-первых, в значительной степени зависела от князя, а, во-вторых, ее состав и функции были непостоянными, так как в любой момент все управление мог осуществлять непосредственно князь. Это все говорит о началах становления политико-административной системы Киевской Руси, ее незрелости и связанной с этим структурной слабости.
   Ключевые слова: политико-административное устройство, Киевская Русь, территориально-административные единицы, град, волость, органы управления, посадничество, стареишины города.

Mateleshko J.P. The Political-Administrative Structure of the Kievan Rus’ from the 9 th – to the beginning of the 12 th century. – The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 – a history of Ukraine. – Uzhgorod national university, Uzhgorod, 2008.

   The complete analysis of the political-administrative structure of the Kievan Rus’ is presented in this dissertation focusing on a certain period of time from the 9th to the beginning of the 12th century. It contains a detailed investigation of the huge territorial units at a level of terms and concrete formations. The system of structural hierarchy of the small territorial units is also demonstrated as well as the structure of classification on which the units are includet into the political-administrative system of the state. Counting on the amount of sources about these cities during a certain period of time it helps to define the place of each "grad" in the hierarchy of the old rusian cities and a degree of display of its activity in a certain interval of time. On the basis of the subodination which is peculiar to the majority of the Rus’ "grads" it can be declared that the volosts were functioning as political formations which were filled up with real internal contents. A complete structural and functional model is created about the bodies of the political-administrational management in the Kievan Rus’. Within its limits the bodies of political-administrational direction are precisely separated from such persons who could only potentially get administrative functions. The types and levels of rusian posadnyks are allocated and shown as its gradation had an effect on the internal political stability of the state. It is proved that in the 10th century not far from the "starcy gradsky" there were "stareyshyny goroda" as a special category of persons who had imperious powers.
   Key words: political-administrative structure, Kievan Rus’, territorial-administrative units, grad, volost’, controls, posadnyctvo, stariyshyny goroda.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ ст.

 
< Попередня   Наступна >

Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!


© avtoreferat.net